Васи́ль Яросла́вович Сліпа́к (, Львів — , Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та бойових дій на сході України . Позивний МіфПавличко Д. Василь із України - "Міф" // Літ. Україна. - 2018. - № 7, 22 лют. - С. 6. Загинув у бою від кулі снайпераВ АП підтвердили загибель оперного співака Сліпака в АТО // Українська правда. — 2016. — 29 червня.. Кавалер ордена «За мужність» І ст. (2016, посмертно), Герой України (2017). Життєпис Народився Василь у місті Львові 20 грудня 1974 року. Співати почав рано. Як і будь-яка дитина, був присутній на усіх домашніх святкових гостинах, які не обходилися без пісень. Полюбив ці мелодії, вони запали йому в душу. Шестирічним на сільському весіллі заспівав пісню тріо Мареничів «Тиша навкруги» (сл. і муз. Олександра Богачука)Емінова В. Як загинув в АТО оперний співак Василь Сліпак із позивним «Міф» / Валентина Емінова // Depo, ua. — 2016. — 29 червня..
У сім'ї ніхто професійно не був пов'язаний із музикою. Мати Надія Василівна працювала у конструкторському бюро, батько Ярослав ВолодимировичРобейко О. Помер батько легендарного бійця АТО Василя Сліпака (фото) / Ольга Робейко // УНІАН. — 2021. — 31 січня. був спеціалістом виробничого підрозділу, старший брат Орест Ярославович, лікар за освітою. Але унікальний голос був у дідуся, на честь якого батьки назвали сина. Тому вважається, що талант Василя — від ньогоГолинська О. Брат за брата / Ольга Голинська // День. — 2017. — 20 квітня..
Із 1981 по 1991 роки навчався у Львівській школі № 46.
Вихованець хорової капели «Дударик» Усе в житті було пов'язано зі співом. У 1983 роціFestival de l'Operette — Aix-les-Bains. Wassyl SlipakОфіційний сайт Василя Сліпака , коли йому було 9 років, старший брат Орест відвів до Львівської хорової капели «Дударик», де Василь співав по 1994 рік. Саме Микола Кацал, керівник капели, став першою знаковою постаттю у творчості Василя СліпакаВорожбит О. Безсмертний П'єро. У Львові відбувся музичний марафон пам'яті Василя Сліпака / Ольга Ворожбит // Тиждень.ua. — 2017. — 2 липня..
Світогляд, смак майбутнього оперного співака формували репертуарні твори українських композиторів, котрі представляють «золоту добу» розвитку жанру хорового концерту a capella другої половини XVII — першої половини XVIII століття, а саме: концерти Дмитра Бортнянського, Артема Веделя, Максима Березовського; колядки і щедрівки в обробках українських композиторів — Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Олександра Кошиця. «Дударик» також виконував «Stabat Mater» Дж. Перґолезі, «Carmina Burana» К. Орфа, Реквієм В. А. Моцарта, IX Симфонію Л. В. Бетховена, III Симфонію Kaddish («Каддиш») Л.Бернстайна та безліч ораторіальних полотен.
«Дударик» записав ряд платівок, компакт-касет та компакт-дисків, а також десятки концертних програм на радіо і телебаченні. У 1989 році колективові була присуджена Шевченківська премія.
Становлення Василя Сліпака як оперного співака відбувалося в оточенні професіоналів, що є важливою складовою системи професійної підготовки, сприяє формуванню манери виконання і розвитку особистості.
Зокрема, 19 травня 1985 року з нагоди 300-річчя з дня народження Й. С. Баха у Львівській обласній філармонії відбувся спільний концерт «Дударика» із Людмилою Божко (сопрано), народною артисткою України, Наталією Свободою (мецо-сопрано), заслуженою артисткою України, Володимиром Ігнатенком (тенор), заслуженим артистом України.
1 і 2 лютого 1986 року спільні концерти «Дударика» із Ніною Матвієнко, народною артисткою України, В. Ковальською та В. Півновим, лауреатами республіканських конкурсів.
У Будинку звукозапису Українського радіо 13 листопада 1987 року «Дударик» спільно з Ніною Матвієнко зробив фондовий запис українських народних колискових пісень.
30 грудня 1988 року, 5 січня 1989 року у Львівському театрі опери та балету ім. І. Франка (тепер — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) та 14 січня 1989 року у Колонному залі Київської Державної філармонії відбулися концерти хорової капели спільно з Ніною Матвієнко та тріо «Золоті ключі».
У червні — липні 1990 року капела із солістом В. СліпакомLevytsky M. Slipak Dudaryk Photo Surfaces After Edmonton Screening / Marco Levytsky // The New Pathway Ukrainian News. — 2018. — Apr 6. вирушила у гастрольний тур містами США — Детройт, Рочестер (Нью-Йорк), Клівленд, Піттсбург, Філадельфія, Кергонксон (виступ у центрі Союзівка), Чикаго, Міннеаполіс, а також Канади — Торонто, Реджайна, Саскатун, Тандер-Бей, Садбері, Паувел-Ривер, Монреаль, Оттава.
18 червня 1990 року у Карнеґі-Холі (Нью-Йорк, США) спільно із відомим солістом Метрополітен-опера басом Павлом ПлішкоюCONCERT REviEW: Dudaryk Boys' Choir of Carnegie Hall.The Ukrainian Weekly. JULY I, 1990. виконували «Безмежнеє поле» на вірші Івана Франка, музика Миколи Лисенка, молитву «Владико неба і землі» з опери Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», кантату про Почаївську Божу Матір, «Чуєш, брате мій» на вірші Богдана Лепкого, музика Левка Лепкого, обробка Кирила Стеценка, «За тебе, Україно» Станіслава Людкевича.The Ukrainian Weekly. JUNE 10,1990.
«Дударик» узяв участь у Міжнародному хоровому фестивалі (2—8 липня) у м. Паувел-Ривер (Канада, Британська Колумбія) і 9 липня 1990 року у Міжнародному фестивалі у Ванкувері (Canada Place).
У рамках VI Всесвітнього дня молоді 15 серпня 1991 року у м. Ченстохові (Польща) відбувся концерт капели «Дударик», на якому був присутній Папа Іван Павло II.
1992 року «Дударик» брав участь у 2 Міжнародному фестивалі духовної музики «Gaude Mater», який відбувся з 1 по 6 травня у м. Ченстохові (Польща), виконав «Кант про Почаївську Божу Матір» Миколи Леонтовича21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.148., колядку «Ой там на річці, там на Йордані», обробка Кирила Стеценка,21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.159. Херувимську пісню, ля мінор, Артема Веделя,21.Międzynarodowy Festiwal Muzyki Sakralnej. С.162. «Алилуя» Михайла Вербицького.
Василь Сліпак у складі хорової капели виступав у найпрестижніших концертних залах України і світу: Національна опера України імені Тараса Шевченка, Національна філармонія України, Національний палац мистецтв «Україна», Карнегі-Хол (Нью-Йорк, США, 1990) собор Паризької Богоматері (Франція), зал West Edmonton Mall (Едмонтон, Канада), Ванкувер Ейр Плейс (Канада, 1990), Варшавська філармонія (Польща, 1991, 1992, 1994), Домський собор (Латвія, Рига), а також у Литві, Естонії (1987, 1991), Білорусі, Росії, Грузії, Молдові, Угорщині, Словаччині (1993, 1994), Австрії (1993), Італії, Ватикані, Бельгії, Нідерландах, Швейцарії (1993)Дударик. Biography.
Студентські роки Попри рідкісний голос (контртенор), до Львівського Вищого державного музичного інституту імені М. В. Лисенка (тепер — Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка) вступив не відразу. Але він тоді багато виступав, гастролював. Познайомився із багатьма диригентами, композиторами — Мирославом Скориком, Володимиром Сіренком, Ігорем Андрієвським, Артуром Микиткою.
Лише 1992 року став студентом класу сольного співу народної артистки України (1979), лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1976), професора Байко Марії Яківни, під керівництвом якої оволодів значним репертуаром із творів українських і західноєвропейських композиторів. Виконував партії Алкіда з однойменної опери Дмитра Бортнянського та Лебедя у «Карміна Бурана» Карла Орфа.Професор Павлишин Стефанія, музикознавець. The Wassyl Slipak Foundation у соціальній мережі Facebook. — 2016. — 30 липня. Брав активну участь у студентських концертах, уже тоді вирізнявся як талановитий і перспективний виконавець. Навчаючись в інституті (1992—1996), продовжував концертну діяльність. Виконував твори Дж. Каччіні, А. Фальконьєрі, А. Скарлатті, А. Стефані, А. Вівальді, А. Тенальї, Л. Вінчі, А. Страделли, А. Лотті, В. А. Моцарта, М. Березовського та інших композиторів. Співав у залі музично-меморіального музею Соломії КрушельницькоїМетельський Р. І знову дім Соломії Крушельницької збирав друзів на гостину / Роман Метельський // Фотографії старого Львова. — 2016. — 29 вересня..
Був першовиконавцемГаладжун М. Модифікація образу П'єро у циклічних вокальних творах А. Шонбрега та О. Козаренка / М. Галаджун // Київське музикознавство. — 2014. — Вип. 49. — С. 42. камерної кантати Олександра Козаренка для контртенораБерегова О. Інтегративні процеси в музичній культурі України XX—XXI століть. Монографія. К.: Інститут культурології НАМ України, 2013. С.150. та інструментального ансамблю «П'єро мертвопетлює», прем'єра якої відбулася у 1994 р. у Львові«Нова музика України — композитори, твори, виконавці». Мультимедійна база даних CD. Василь Сліпак заявив про себе як про виконавця сучасної музики.
1994 року старший брат, аспірант медінституту, перебуваючи на конгресі кардіологів у Франції, познайомився з о. Павлом Когутом, який скерував його до редакції «Українського слова» у Парижі, де зустрів директора тижневика Ярослава Мусяновича, доктора медицини. Професор, приймаючи Ореста у власній оселі, розповідав про культуру та паризьке життя, познайомив із композитором українського походження Мар'яном Кузаном, наполегливо рекомендував залишити касету із записом Василя композиторові. За місяць Василеві Сліпаку надійшло запрошення від оргкомітету одного з найбільших музичних фестивалів у м. Клермон-Феррані (Франція).
За три місяці Василь зумів до готової програми підготувати ще «Страсті за Матвієм», «Страсті за Йоанном» Й. С. Баха, кантати Г. Ф. Генделя. Виконував мовою оригіналу німецькі, французькі пісні, італійські аріїДоманська Г. «Живе вокальне чудо…» / Галина Доманська // За вільну Україну. — 1995. — 20 травня. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2736).. На 10 Міжнародному конкурсі ораторії і пісні «Гран-Прі France Telecom» (1994) у м. Клермон-Феррані (Франція) був єдиним із конкурсантів, хто співав свої рідні пісні в обробці Л.Ревуцького та М.Лисенка. Здобув Гран-прі й Гран-прі глядацьких симпатій. Дебют у Клермон-Феррані був справжньою сенсацією. Успішний виступ на конкурсі, прослуховування у відомих фахівців Паризької академії виявились вирішальними у творчій долі молодого співака, бо цим підтверджено оригінальність його голосу. І припинено до певної міри полеміку в «альма матер»: чи варто співати одночасно і контртенором, і баритоном[Доманська Г. «Живе вокальне чудо…» / Галина Доманська // За вільну Україну. — 1995. — 20 травня. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2736).].
Василеві Сліпаку надали право виступити зі своєю програмою у ПарижіСтрой І. «Василь Сліпак зачаровує французьких слухачів» / Ірина Строй // Post-Поступ. — 1996. — 26 січня — 02 лютого. № 3 (200). — С. В.4. (Примірник у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника, у науковому відділі періодичних видань ім. Мар'яна та Іванни Коців. Шифр Г-2844).. Молодий баритон виступив у 1994 році із сольним концертом в опері м. Віші (Франція) — концерт із творів української народної музики.
У рамках П'ятого Міжнародного українського музичного фестивалю «Київ Музик Фест'94» 3 жовтня 1994 року у залі Будинку вчених НАН України у супроводі камерного оркестру «ARCHI» (диригент — Ігор Андрієвський) виконував камерну кантату О.Козаренка «П'єро мертвопетлює».П'ЯТИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ МУЗИЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Київ Музик Фест'94» 1–8 жовтня 1994 року Глядачі викликали В.Сліпака на біс, що на концерті сучасної камерної музики було впершеКоренькова В. «Киев Музик Фест'94»: сюрпризы, неожиданности, подарки, открытия / Вия Коренькова // Зеркало недели. — 1994. — 8 октября.