Ша́ндор Га́рбаї (; 27 березня 1879, Кішкунгалаш, Бач-Кішкун, Угорщина — 7 листопада 1947, Париж, Франція) — угорський політик-соціаліст.
Біографія
Народився в реформатській сім'ї, був робітником-муляром, рано долучився до робітничого руху. У віці 18 років перебрався в Будапешт, де здобув популярність як оратор на соціал-демократичних мітингах. Член керівництва Угорської соціал-демократичної партії в 1901-1919, голова профспілки будівельників Угорщини з 1903, керівник Національного фонду страхування робітників з 1907.
Підтримав злиття соціал-демократів і комуністів у єдину Соціалістичну партію, яка взяла владу в Угорщині. 21 березня 1919 призначений прем'єр-міністром Угорщини, сформувавши уряд в альянсі з комуністами, які проголосили створення Угорської Радянської Республіки. Хоча Гарбаї формально залишався головою уряду, фактично основну роль в уряді відігравав міністр закордонних справ Бела Кун.
Матяш Ракоші пізніше жартував, що переважно в єврейському за своїм складом уряді іновірець Гарбаї був потрібен, щоб хоч хтось міг підписувати смертні вироки щосуботи (насправді Гарбаї не підтримував червоний терор).
Побоюючись розправи, Гарбаї втік із румунського полону в Коложварі і з'явився в Чехословаччині, залишившись в остаточній еміграції спочатку в Братиславі, потім у Відні. Був лідером центристської течії в лівій угорської еміграції. З родиною він відкрив ресторан у Відні, де приймав колишніх комуністичних та інших лівих лідерів. Ресторан незабаром збанкрутував, Гарбаї зазнав величезних фінансових збитків і відтоді жив у злиднях. Покинувши Австрію в 1934 через перемогу ультраправого уряду над робітничим рухом, оселився у Братиславі, а в 1938 — у Парижі. Під час німецької окупації Франції не брав участі в русі Опору, хоча підпільники намагалися його завербувати.
Джерела Lajos Varga: Garbai Sándor, 1879—1947 : a Forradalmi Kormányzótanács elnöke, 1987. Új utakon a hatalomért, 1933.