«Монреа́ль Кана́діє́нс» (, , ) — професіональний хокейний клуб з Монреаля, Квебек, Канада. Виступає у Північно-східому дивізіоні Східної конференції Національної хокейної ліги (НХЛ). Офіційна назва клубу — Хокейний клуб канадців (). Заснований 1909 року «Канадієнс» — один із клубів «Оригінальної шістки», тобто команда, яка виступала в період з 1947 року до розширення ліги у 1967 році. Після переїзду «Квебек Нордікс» у 1995 році, «Канадієнс» — єдина команда НХЛ із Квебеку. Чемпіонський сезон 1992—93 років став останнім сезоном, у якому команда з Канади ставала переможцем Кубка Стенлі .

«Канадієнс» 24 рази виграли Кубок Стенлі (включаючи перший трофей 1916 року, здобутий до утворення НХЛ), більше ніж будь-який клуб у НХЛ . Також «Канадієнс» встановили найдовшу серію перемог у плей-оф НХЛ: 5 років поспіль (1955—1960) та 4 роки поспіль (1976—1980). Склад «Канадієнс» у 1977 році, який другий раз з чотирьох перемог у серії здобув Кубок Стенлі, був названий другою великою спортивною командою світу всіх часів, за версією телеканалу ESPN.

З 1996 року «Канадієнс» проводить домашні матчі у Белл-центрі, який у 2003 році отримав назву — Молсон-центр . Колишніми домашніми аренами клубу були: «Джубілі-рінк», «Монреаль-Арена», «Маунт-Роял-Арена» і «Монреаль Форум». «Монреаль Форум» протягом 70 років був домашньою ареною «Канадієнс».

Історія Клуб «Канадієнс» був утворений 4 грудня 1909 року Амброузом О'Браєном, одним із засновників Національної хокейної асоціації (НХА) , яка була попередником Національної хокейної ліги (НХЛ). Це була команда франкомовної громади у Монреалі, яка складалася з франкомовних гравців і керівництва. Перший сезон для команди не був успішним і вона фінішувала останньою. Після першого сезону новим власником клубу став Джордж Кеннеді , і вже наступного сезону команда почала показувати кращі результати. У сезоні 1915—16 команда стала переможцем свого першого Кубка Стенлі. 1917 року, разом із чотирма іншими клубами НХА, «Канадієнс» утворили НХЛ, і в сезоні 1923—24 виграли перший Кубок Стенлі НХЛ. Наступного сезону в складі «канадців» з'явились два американці Джон Мац та Ферн Гедлі. З сезону 1926—27 команда почала проводити матчі на «Монреаль-Форумі».

В 1930-х роках, клуб розпочав десятиліття, вигравши два Кубки Стенлі у 1930 і 1931 роках. У період Великої депресії результати клубу і його тодішнього головного суперника «Монреаль Марунс» погіршились через економічні труднощі. Власники клубу вирішили продати команду у Клівленд, Огайо. Однак згодом знайшлися місцеві вкладники для «Канадієнс», а «Марунс» збанкрутіла і припинила своє існування; декілька гравців цієї команди перейшли до «Канадієнс».

Завдяки так званій ланці «Панч Лайн», яку складали Моріс Рішар, Той Блейк і Елмер Лек, а також тренеру Діку Ірвіну для «Канадієнс» знов почався успішний період в НХЛ. З 1952 по 1960 роки команда виграла шість Кубків Стенлі, включаючи п'ять поспіль з 1956 по 1960 роки. У складі клубу грали такі зірки як: Жан Беліво, Діккі Мур, Дуг Гарві, Берні Жеффріон, Жак Плант і молодший брат Рішара, Анрі.

«Канадієнс» виграли ще десять Кубків Стенлі впродовж 15 сезонів з 1965 по 1979 роки, включаючи 4 чемпіонства поспіль з 1976 по 1979 роки. У сезоні 1976—77 «Канадієнс» встановили новий рекорд найменшої кількості поразок, програвши лише 8 матчів з 80 у регулярному чемпіонаті. До наступного покоління гравців входили Гі Лафлер, Іван Курнуає, Кен Драйден, Пітер Маховлич, Стів Шатт, Боб Гейні, Серж Савар, Гі Лапойнт і Ларрі Робінсон. Скотті Боумен був головним тренером, коли команда здобула п'ять останніх Кубків Стенлі в кінці 1970-х років.

«Канадієнс» виграв Кубок Стенлі у 1986 і 1993 роках. В 1996 році, команда переїхала з Монреаль-форуму, яка була їх домашньою ареною впродовж 71 сезону і 22 Кубків Стенлі, на Молсон-центр (зараз Белл-центр).

29 грудня 2008 року «Канадієнс» обіграв з рахунком 5:2 «Флориду Пантерс» і стала першою командою в історії НХЛ, яка здобула 3,000 перемог.

Сезони та рекорди Це частковий список останніх п'яти сезонів «Канадієнс».

Скорочення: Ігор. = ігор проведено, Пер. = перемоги, Пор. = поразки, Н = нічиї, ПОТ = поразки в овертаймі, Очк = очки, ГЗ = голів забито, ГП = голів пропущено, Штр. = штрафні хвилини

Сезон Ігор. Пер. Пор. ПОТ Очк. ГЗ ГП Штр. Місце Плей-оф 2005—06 82 42 31 9 93 243 247 1312 3-є, Північно-східний програла у чвертьфіналі конференції, 2:4 (Гаррікейнс) 2006—07 82 42 34 6 90 245 256 1119 4-е, Північно-східний Не кваліфікувалася 2007—08 82 47 25 10 104 262 222 1072 1-е, Північно-східний програла у півфіналі конференції, 1:4 (Флайєрс) 2008—09 82 41 30 11 93 249 247 1223 2-е, Північно-східний програла у чвертьфіналі конференції, 0:4 (Брюїнс) 2009—10 82 39 33 10 88 217 223 936 4-е, Північно-східний програла у фіналі конференції, 1:4 (Флайєрс)

Індивідуальні рекорди

Найкращі бомбардири Список десяти найкращих бомбардирів в історії клубу, сортованих за очками. Дані оновлюються після кожного сезону.

Скорочення: Поз. = позиція; ІП = проведено ігор; Г = голи; П = передачі; Очк. = очки; О/Г = очок за груСтаном на сезон 2007—08'' Гравець Поз. ІП Г П Очк. О/Г Гі Лафлер ПК 961 518 728 1246 1.30 Жан Беліво Ц 1125 507 712 1219 1.08 Анрі Рішар Ц 1256 358 688 1046 0.83 Моріс Рішар ПК 978 544 421 965 0.99 Ларрі Робінсон З 1202 197 686 883 0.73 Іван Курнуає ПК 968 428 435 863 0.89 Жак Лемер Ц 853 366 469 835 0.98 Стів Шатт ЛК 871 408 368 776 0.89 Берні Жеффріон ПК 766 371 388 759 0.99 Саку Койву Ц 779 191 450 641 0.81

Джерело:

Рекорди. Польові гравці За кар'єру Найбільше сезонів: 20, Анрі Рішар Найбільше ігор: 1256, Анрі Рішар Найбільше голів: 544, Моріс Рішар Найбільше передач: 728, Гі Лафлер Найбільше очок: 1246 (518 голів, 728 передач), Гі Лафлер Найбільше штрафних хвилин: 2248, Кріс Нілан Найбільше зіграних поспіль матчів: 560, Дуг Джарвіс

За сезон Найбільше голів за сезон: 60, Стів Шатт (1976—1977); Гі Лафлер (1977—1978) Найбільше голів у більшості за сезон: 20, Іван Курнуає (1966—1967) Найбільше голів у більшості за сезон (для захисника): 19, Шелдон Сурей (2006—07)* Найбільше передач за сезон: 82, Пітер Маховлич (1974—1975) Найбільше очок за сезон: 136, Гі Лафлер (1976—1977) Найбільше штрафних хвилин за сезон: 358, Кріс Нілан (1984—1985) Найбільше очок за сезон (для захисника): 85, Ларрі Робінсон (1976—1977) Найбільше очок за сезон (для новачка): 71, Матс Неслунд (1982—1983); Челль Далін (1985—1986) Найбільше голів за сезон (для захисника): 28, Гі Лапойнт (1974—1975)

* позначає рекорд ліги.

Джерело:

Рекорди. Воротарі За кар'єру Найбільше матчів: 556, Жак Плант Найбільше шатаутів: 75, Джордж Гейнсворт Найбільше перемог: 311, Жак Плант

За сезон Найбільше перемог за сезон: 42, Жак Плант (1955—56 і 1961—62); Кен Драйден (1975—1976) Найбільше шатаутів за сезон: 22, Джордж Гейнсворт (1928—1929)*

* позначає рекорд ліги.

Джерело:

Статистика

Капітани команди

Джек Лавіолетт, 1909—10 Ньюсі Лалонд, 1910—11 Джек Лавіолетт, 1911—12 Ньюсі Лалонд, 1912—13 Джиммі Гарднер, 1913—15 Говард Макнамара, 1915—16 Ньюсі Лалонд, 1916—22 Спраг Клегорн, 1922—25 Біллі Кутю, 1925—26 Сільвіо Манта, 1926—32 Джордж Гейнсворт, 1932—33 Сільвіо Манта, 1933—36 Альберт «Бейб» Сіберт, 1936—39 Волтер Базвелл, 1939—40 Той Блейк, 1940—48 Білл Дернан, 1948 (січень — квітень) Еміль Бушар, 1948—56 Моріс Рішар, 1956—60 Дуг Гарві, 1960—61 Жан Беліво, 1961—71 Анрі Рішар, 1971—75 Іван Курнуає, 1975—79 Серж Савар, 1979—81 Боб Гейні, 1981—89 Гі Карбонно і Кріс Челіос, 1989—90 (співкапітан) Гі Карбонно, 1990—94 Кірк Маллер, 1994—95 Майк Кін, 1995 (квітень — грудень) П'єр Тарджон, 1995—96 Венсан Дамфусс, 1996—99 Саку Койву, 1999—2009 Браєн Джіонта, 2010—14 Макс Пачіоретті, 2015—18 Ші Вебер, 2018—22 Нік Сузукі, 2022—

Почесні члени

Члени Зали слави

Закріплені номери

Керівництво «Канадієнс» закріпило 15 номерів на честь 17 гравців, більше ніж будь-яка команда Національної хокейної ліги. Гові Моренц став першим гравцем чий номер був закріплений 2 листопада 1937 року.

Закріплені номери «Монреаль Канадієнс»No.ГравецьДата 1 Жак Плант 7 жовтня 1995 2 Дуг Гарві 26 жовтня 1985 3 Еміль Бушар 4 грудня 2009 4 Жан Беліво 9 жовтня 1971 5 Берні Жоффріон 11 березня 2006 7 Гові Моренц 2 листопада 1937 9 Моріс Рішар 6 жовтня 1960 10 Гі Лафлер 16 лютого 1985 12 Дікі Мур 12 листопада 2005 12 Іван Курнуає 12 листопада 2005 16 Анрі Рішар 10 грудня 1975 16 Елмер Лак 4 грудня 2009 18 Серж Савар 18 листопада 2006 19 Ларрі Робінсон 19 листопада 2007 23 Боб Гейні 23 лютого 2008 29 Кен Драйден 29 січня 2007 33 Патрік Руа 22 листопада 2008 99 Вейн Грецкі 6 лютого 2000 (закріплений командами усієї ліги)

Примітки

Посилання Офіційний сайт Офіційний сайт історії клубу CBC Digital Archives: Montreal Canadiens at 100 Історія «Монреаль Канадієнс»