Ґліма () — ісландська національна боротьба, відома з VIII—X століття. До Ісландії її принесли зі собою вікінги-переселенці. Це боротьба з надшвидкими, блискавичними рухами, що робить її схожою відразу на три інших стилі: швейцарську та німецьку «боротьбу на поясах» (селяни, що брали участь в боротьбі, одягали вкорочені штани) та лапландську боротьбу.
Історичні традиції ґліми Ґліма була настільки популярною серед ісландців, що навіть в кодексі законів «Йоунсбок» () 1281 року окремим розділом було прописано вказівки, як саме потрібно займатися боротьбою. Часто різні суперечки вирішувалися саме через поєдинок. У поселеннях вікінгів практикувалася як боротьба leikfang спортивно-ігрового характеру, так і «чесний поєдинок», де основним завданням було фізичне знищення суперника. За припущеннями істориків, під час «чесного поєдинку» опонента навмисно сильно кидали донизу спиною чи грудьми, щоб завдати несумісних з життям травм. Leikfang також була небезпечна, оскільки борці отримували травми чи навіть переломи хребта .
У 1905 році був уніфікований костюм для борців ґліми, який тепер складався із спеціального взуття, трико, коротких чорних штанів і спеціального шкіряного пояса.
Перший регулярний чемпіонат Ісландії з ґліми у 1907 році в Акурейрі організувало спортивне товариство «Ґреттір». Головним призом на змаганнях був срібний пояс (). На Олімпійських іграх 1908 року в Лондоні та 1912 року в Стокгольмі проводили показові виступи борців ґліми. Зважаючи на популярність ісландської боротьби за межами історичної батьківщини, створені Міжнародна федерація та Міжнародна асоціація ґліми.
Основні принципи боротьби За правилами Ісландської спортивної федерації бої проводяться на квадратному майданчику 5х5 чи 8×8 м, зазвичай з піском. Основне завданням борців під час поєдинку — домогтися втрати рівноваги суперником та кинути його на землю. Для цього суперники хапають один одного правою рукою за пасок або кільце на штанях, а ліва рука притримує штанину чи спеціальний ремінець на правому стегні суперника. Праву руку до кінця бою відпускати заборонено. В процесі боротьби дозволяється присідати, підстрибувати, піднімати партнера над поверхнею майданчика. Той борець, який торкнувся землі будь-якою частиною тіла окрім передпліччя чи гомілки — програє. Загалом в ґлімі існує вісім основних прийомів та 50 їх різновидів, зокрема зачіпи, підніжки, підбивки, кидки через стегно, замки на коліно тощо.
Від інших видів боротьби ґліму принципово відрізняє те, що: боротьба ведеться лише у вертикальному положенні, не можна нахилятися один до одного, боротьба в партері відсутня; борці пересуваються по круговій траєкторії відносно один одного; не можна давити на суперника силою чи падати на нього зверху; погляд борця переважно повинен бути направлений через плече суперника.
З плином часу до цього виду боротьби зробили нововведення та розділили учасників на вагові категорії: легка, середня та важка.
Примітки
Джерела
Посилання
http://www.glima.is/