Річки Бангладеш — річки й річкові рукави, що течуть територією південноазійської держави Бангладеш. Територія країни переважно лежить в спільній дельті Гангу і Брахмапутри. Загалом на території країни налічується понад 700 річок і річкових рукавів, загальною протяжністю 24,14 тис. км. Головний напрямок течії річок — з півночі на південь. Річкова мережа дренує схили Гімалаїв і несе води до Бенгальської затоки (Індійського океану). Загальний річковий стік, що надходить до затоки 1,17 км³. У більшості річок піщане дно, пласкі береги, схильні до ерозії і зміни річища. Живлення майже суто дощове, переважно влітку (літній мусон).

Значення Велика річкова мережа Бангладеш виступає як головним ресурсом країни, так і найбільшою небезпекою: слугує основним джерелом води для зрошення; слугує основними артеріями для транспортних перевезень; забезпечує населення рибою, що є важливим джерелом білків. під час мусону дозволяє швидко скидати надлишки води до Бенгальської затоки. приносить величезні об'єми родючого мула на поля, чим підвищує природну родючість земель сільськогосподарського призначення.

З іншого боку, широке поширення ерозії річкових берегів і регулярне затоплення великих ділянок суходолу викликають величезні труднощі в господарюванні і нормальному функціонуванню інфраструктури, призводять до безповоротного знищення ресурсів, стримують розвиток економічний і соціальний розвиток населення країни. Наприклад, Бхолійський циклон 1970 року викликав штормовий приплив заввишки до 9 м, що призвело до загибелі кількасот тисяч мешканців річкової дельти.

Величезний об'єм твердих наносів (близько 2,4 млрд тонн) щорічно збільшує площу країни уздовж моря.

Гідроніміка Попри те, що майже вся річкова мережа країни належить до басейну Гангу і лежить в дельті Гангу-Брахмапутри, гідронім Ганг в країні використовується лише до злиття з Джамуною, спільне річище Джамуни і Ганга зветься Падма (до злиття з Мегхною). Так само і Брахмапутра, після злиття з Тістою (), зветься Джамуною ().

Річкові басейни

Ганг — Падма

Ганг () — одна з найдовших річок континенту, загальна довжина 2600 км, що збирає води на площі 907 тис. км² (33,8 тис. км² у межах Бангладеш). На території Бангладеш течія Гангу поділяється на дві головні частини: власне Ганг (258 км), що зливається з Джамуною в Гоаландагаті (за 72 км на захід від Дакки); Падма (), частина Гангу завдовжки 126 км від Гоаландагата до Чандпуру, де вона зливається з Мегхною.

Система Ганг-Падма — є центральною частиною річкової системи країни. Для системи характерні регулярні повені під час мусонних дощів. Катастрофічною за наслідками була повідь 1981 року, коли рівень води піднявся до 20-21 м, витрати води становили 76 тис. тонн/с, а швидкість потоків сягала 4-5 м/с.

Праворуч від Гангу і Падми відгалужуються численні рукави (Кабадак, Бхайраб, Мадхуматі), що течуть на південь і утворюють заболочену дельту, вкриту мангровими заростями — Сундарбан.

Брахмапутра — Джамуна

Брахмапутра () — одна з найбільших річок Гімалаїв і Тибету, загальна довжина 2850 км (з них 280 км територією Бангладеш), площа водозбірного басейну 583 тис. км². На території Бангладеш утворює велику кількість піщаних островів (чарів) в своєму річищі, розпадається на безліч проток і рукавів. Для річки характерні регулярні повені під час сезону мусонів. Катастрофічна повідь 1988 року, коли витрати води становили 98 тис. м³/с (середні значення 20 м³/с), швидкість потоків сягала 3-4 м/с, а рівень води піднявся до 22 м. Найбільші притоки в Бангладеш: Дудкумар, Дхарла, Тіста, Хурасагар (усі праві). Від Джамуни відходить лівий рукав (Стара Брахмапутра), що з'єднується з Мегхною поблизу Бхайраб-Базару. До катастрофічної ассамської повіді 1787 року він був основним річищем Брахмапутри, тепер же він наповнюється лише в сезон дощів.

Сурма — Мегхна

Мегхна () — найдовша річка Бангладеш, 669 км. Збирає притоки з гірських пагорбів Мегхалаї, одного з найвологіших місць на планеті (Черапунджі, 10 тис. мм на рік). Головний приток річки — Барак бере початок на схилах пагорбів Нага-Маніпуру в Ідії, на кордоні з Бангладеш біфуркує на Сурму (; права, тече північніше) і Касіяру (ліва). Сама Сурма біфуркує на Баулаї і Калні (які несуть свої води до Касіяри). Баулаї і Касіяра зливаються поблизу Маркулі. У межиріччі Сурми і Касіяри область депресій (хаорів), стариць і заболочених місцин, що перетворюються на суцільне озеро під час сезону дощів. Під час паводків на річці витрати води можуть сягати 19,8 тис. м³/с (середні 6,5 тис. м³/с), швидкість потоку води 1-2 м/с, а рівень підіймається до 40 м. У місті Бхайраб-Базар Мегхна приймає води одного з рукавів Брахмапутри. Нижче за течією похил стає ультрарівнинним — 1 м на 88 км, річище звивисте, сильно меандроване. Падма вливається в Мегхну в місті Чандпур. Мегхна вливається в Бенгальську затоку чотирма потужними гирлами (Тетуліа, Шахбазпур, Хатіа, Сандвіп), утворюючи ряд великих островів (Хатія, Дакхін-Шахбазпур, Південна Хатія, Сандвіп).

Регіон Читтагонг Річкові басейни регіону Читтагонг на сході країни не поєднані з річковою мережею Гангу і Брахмапутри. Річки у верхній течії мають нехарактерний для іншої частини країни гірський характер. Найбільша річка — Карнафулі, що тече з пагорбів Читтагонгу на захід і південний захід і впадає до Бенгальської затоки в Читтагонзі. Поблизу Каптаї на річці збудовано греблю.

Карнафулі (), впадає до Бенгальської затоки Халда, права притока Ічаматі, права притока Ченгі, права притока Маїні, права притока Касалонг, права притока Мухурі (), впадає до Бенгальської затоки Сангу, впадає до Бенгальської затоки Матамухурі, впадає до Бенгальської затоки Бакхалі, впадає до Бенгальської затоки Наф (), впадає до Бенгальської затоки

Примітки

Література Mah Khan, Environmental aspects of surface water development projects in Bangladesh in AA Rahman et al ed, Environment and Development in Bangladesh, Vol 2, University Press Ltd, Dhaka, 1990. Haroun Er Rashid, Geography of Bangladesh, University Press Ltd, Dhaka, 1991. Топографічні карти Генерального штабу Міністерства оборони СРСР G-45-2, G-45-3, G-45-4, G-46-3, F-45-2, F-45-4, F-46-1, F-46-3. Масштаб 1 : 500 000.