«Запах жінки» () — фільм 1974 року італійського режисера Діно Різі. Екранізація роману Джованні Арпіно «Морок і мед» (Il buio e il miele, 1969). Приз МКФ і премія «Сезар».
Сюжет Осліплий внаслідок вибуху капітан Фаусто Консольо (Віторіо Гасман) у супроводі ординарця Чічо (Алесандро Момо), вирушає в подорож за маршрутом Турин — Генуя — Рим — Неаполь, щоб зустрітися з кузеном та армійським товаришем Вінченцо (Торіндо Бернарді), який, як і він, постраждав у тому самому інциденті. Капітан все ще залишається великим цінителем жінок, та тепер він їх не бачить, зате загостреним нюхом відчуває їх притягальний запах.
Ролі виконують Віторіо Гасман — капітан Фаусто Консольо Алесандро Момо — Джованні Бертацці, «Чічо» Агостіна Беллі — Сара Мойра Орфей — Мірка Торіндо Бернарді — Вінченцо — Тененте Джакоміно
Навколо фільму Молодий актор Алесандро Момо, який грав роль Джованні Бертацці у фільмі, загинув 20 листопада 1974 в аварії на мотоциклі в Римі через кілька тижнів після зйомок фільму, тому він не бачив презентації фільму.
Нагороди 1975 Премія Каннського кінофестивалю: за найкращу чоловічу роль — Вітторіо Ґассман 1975 Премія Давида ді ДонателлоCronologia dei premi david di donatello. 1956 : за найкращу режисерську роботу — Діно Різі за найкращу чоловічу роль — Вітторіо Ґассман 1975 Премія «Італійський Золотий глобус» Римської асоціації іноземної преси (): — Агостіна Беллі 1975 Нагорода «Золоті чаші», Італія (Golden Goblets, Italy): найкращому акторові — Вітторіо Ґассман 1975 Премія «Срібна стрічка» Італійського національного синдикату кіножурналістів: найкращому акторові — Вітторіо Ґассман 1976 Національна кінопремія Франції «Сезар »: за найкращий фільм іноземною мовою — Діно Різі
Примітки
Посилання (07.08.2026)