Оле́г Іва́нович Бі́йма ( 19 квітня 1949, Київ) — український кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії (1996), Заслужений діяч мистецтв України (2001).

Біографія Народився 19 квітня 1949 року в місті Київ, у родині українського радянського військовика Героя Радянського Союзу Івана Бійми.

1972 року закінчив Київський театральний інститут (педагог Володимир Небера) й відтоді з 1972 почав працювати на кіностудії «Укртелефільм». З 2001 по 2007 рік був генеральним директором Укртелефільму. Опісля новим в.о.гендиректора Укртелефільму з 2009 по 2016 рік був Віктор Петренко, з 2010 по 2013 генеральним директором ДП студія «Укртелефільм» був Юрій Сторожук, згодом з 2016 року новим гендиректором став Сергій Омельчук, призначений наказом голови Держкомтелерадіо з 2016 по 2017, згодом з 2017 по 2018 року Держкомтелерадіо призначений новий гендиректор Віктор Підлісний, У 2018 році на виконання Постанови КМУ про перетворення ДП УСТФ «Укртелефільм» в Акціонерне підприємство, Держкомтелерадіо призначено голову комісії з перетворення ДП у ПАТ «Укртелефільм» Тараса Аврахова; першим заступником гендиректора та художнім керівником студії увесь цей час був Бійма й Бійма обіймав цю посаду художнього керівника студії Укртелефільм аж до 2018 року коли його змінив Олександр Денисенко.

Фільмографія Художні телефільми 1974 — «Ти плюс я — весна» (муз. телефільм) 1978 — «Казка як казка…» 1978 — «Образи» 1980 — «Лючія ді Ламмермур» 1981 — «Нехай він виступить…» 1982 — «Усмішки Нечипорівки» 1984 — «За ніччю день іде» 1986 — «Співають гори» 1987 — «Випробувачі» 1990 — «Чорна пантера та Білий ведмідь»

Художні телесеріали 1988 — «Блакитна троянда» (2 с.) 1989 — «Хочу зробити зізнання» (; 2 с.) 1991 — «Гріх» (; 2 с.) — Золота медаль на 13-ому Всесоюзному фестивалю телефільмів у місті Саратов, Росія 1993 — «Пастка» (5 серій) 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» (7 серій) 1995–1996 — «Острів любові» (10 серій) 1998 — «Пристрасть» (3 серії) 2002 — «Прощання з Каїром» (2 серії) та інші.

Здійснив авторський цикл документальних фільмів про українських митців (від 1997 року — під назвою «Немеркнучі зірки»).

Премії 1996 — Державна премія України імені Тараса Шевченка.

Джерела

Клочко Діана. Олег Бійма: «Зараз я роблю ставку на молодих акторів, за якими — майбутнє» // День. 22 січня 1999 Олег Бійма: «У нас — найбільш застійний час із часів застою» // День. 20 лютого 1999 Шаповаленко Таїсія. Олег Бійма: «Комерційне кіно ніколи не робило погоди» // Дзеркало тижня № 27 (402) 20-26 липня 2002 Олег Бійма: коли мене звільняли з посади керівника Укртелефільму, то прийшли в кабінет з пилкою // УНІАН, 13 березня 2007 Кіно для президента. Польоти над «Укртелефільмом» — уві сні та наяву // Дзеркало тижня, № 31, 22 серпня-29 серпня 2008 Бійма живе на пенсію матері Газета по-українськи, 27 березня 2008 Олег Бійма хоче зняти 10-серійний детектив за романом Шкляра // Газета по-українськи, 9 липня 2010 Дві зірки на лацкані Бійми // Дзеркало тижня, 19 квітня 2019 Олег Бійма: Після фільму «За ніччю день іде» я відчув, що маю в руках професію режисера. umoloda.kyiv.ua. 17.09.2019

Посилання