Йоганн фон Паллавічіні (, ; 18 березня 1848, Падуя — 4 травня 1941, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина) — австро-угорський дипломат, маркіз. Останній посол Австро-Угорщини в Османській імперії.
Біографія Походив зі стародавнього італійського шляхетського роду Паллавічіні. Народився в Падуї. Навчався в Еденбурзі і Відні, потім вступив на австро-угорську дипломатичну службу.
У 1871 призначений аташе посольства в Німеччині, в 1878 — у Франції, в 1880 у Великій Британії. У 1887 став секретарем посольства в Сербії. У 1894 працював адвокатом в Мюнхені, в цьому ж році призначений на дипломатичну роботу в Росію. У січні 1899 став послом в Румунії.
5 жовтня 1906 призначений послом в Османській імперії. У 1911 під час хвороби графа фон Еренталя тимчасово виконував обов'язки міністра закордонних справ Австро-Угорщини. У 1908 виступав проти анексії Боснії.
Після початку Першої світової війни домігся вступу Туреччини у війну на боці Центральних держав.
У квітні 1917 маркіз фон Паллавічіні відмовився від пропозиції імператора Карла I стати міністром закордонних справ.
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1917). Член верхньої палати парламенту Угорщини (з 1927).
Помер в (Pusztaradvány), в Угорщині 4 травня 1941 в власному замку.
Примітки
Джерела
William D. Godsey, Aristocratic Redoubt: The Austro-Hungarian Foreign Office on the Eve of the First World War, West Lafayette, Purdue University Press, 1999 Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 7, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1978