Пасецький Василь Михайлович (1920, Стара Русса, Росія — 15 червня 2001) — доктор історичних наук, автор багатьох книг про російські арктичні експедиції і географічні дослідження, член-кореспондент Петровської академії наук і мистецтв, академік Петербурзької академії історії науки.

Біографія Народився 15 червня 1920 року в селі Кочериново, що на річці Полість, що на околиці Старої Русси. Наприкінці 1930-х років навчався у Ленінградському залізничному технікумі і вже тоді проводив вечори в бібліотеці імені В. І. Вернадського. Друкуватися почав з 1937 року. 1940 року призваний до лав Робітничо-селянської Червоної армії. Під час німецько-радянської війни пережив лихоліття блокади Ленінграда, дистрофію, був призваний до лав Радянської армії, бойовий шлях скінчив в Східній Пруссії.

1949 року Пасецький випадково влаштувався літературним редактором до Арктичного інституту. Директор науково-дослідного інституту, відчувши потенціал молодого співробітника, запропонував йому посаду вченого секретаря і заохотив його до занять історією полярних досліджень. Восени 1953 року побачила світ перша книга «Володимир Русанов», про дослідника Арктики. Потім щорічно з'являлися книги про Пахтусова, Берінга, Баранець, Саннікова. Публікувалися статті в газетах про експедиції інституту на Північний полюс і в Антарктику.Поступово став провідним істориком освоєння полярних країн, основою його робіт стало вивчення архівів. Пасецький ввів в обіг безліч історичних документів. Закінчив Ленінградський державний університет.

У 1970-ті роки перейшовши на роботу до Головної геофізичної обсерваторії імені А. І. Воєйкова, Пасецький зайнявся історією вітчизняної гідрометеорології. Його монографія «Метеорологічний центр Росії» виключно повно розкрила історію обсерваторії і подвижницьку діяльність її перших керівників. Пасецький став досліджувати клімат Росії з найдавніших часів, за літописними джерелами.

Василь Михайлович Пасецький прожив в Санкт-Петербурзі більше 60 років. Пішов з життя в свій 81-й день народження, 15 червня 2001 року в Санкт-Петербурзі. Його лебединою піснею стала 600-сторінкова книга «Російські відкриття в Арктиці».

Нагороди і відзнаки 1945 — Медаль «За бойові заслуги».

Бібліографія Пасецьким опубліковано понад 20 книг з історії географічних відкриттів та дослідження Арктики.

Пасецкий В. М. Владимир Русанов. — : Морской транспорт, 1955. — 164 с. Пасецкий В. М. «Геркулес» исчезает во льдах: Жизнь и путешествия В. А. Русанова. — 2-е изд., доп. — : Географгиз, 1961. — 207 с. Пасецкий В. М. Находки, которые открывают тайны. — : Транспорт, 1964. — 359 с. Пасецкий В. М. О чем шептались полярные маки. — : Советская Россия, 1965. — 192 с. Пасецкий В. М. В погоне за тайной века. — : Гидрометеоиздат, 1967/1968. — 312 с. Пасецкий В. М. Впереди — неизвестность пути. — : Советская Россия, 1969. — 176 с. Пасецкий В. М. Отогревшие землю. — : Советская Россия, 1971. — 238 с. Пасецкий В. М. И. Ф. Крузенштерн (1770—1846). — : Наука, 1974. Пасецкий В. М. Арктические путешествия россиян. — : Мысль, 1974. — 230 с. Пасецкий В. М. Географические исследования декабристов. — : Наука, 1977. Пасецкий В. М. Нильс Адольф Эрик Норденшельд (1832—1901). — : Наука, 1979. — 296. Пасецкий В. М. Первооткрыватели Новой Земли. — : Наука, 1980. Борисенков Е. П., Пасецкий В. М. Экстремальные природные явления в русских летописях XI—XVII вв. — : Гидрометеоиздат, 1983. — 240 с. Пасецкий В. М. Фритьоф Нансен: 1861—1930. — : Наука, 1986. Пасецкий В. М. Путешествия, которые не повторятся. — : Мысль, 1986. — 268 с. Борисенков Е. П., Пасецкий В. М. Тысячелетняя летопись необычайных явлений природы. — : Мысль, 1988. — 528 с. ISBN 5-244-00212-0. Пасецкий В. М., Пасецкая-Кременская Е. К. Декабристы-естествоиспытатели. — : Наука, 1989. Пасецкий В. М. Звездные мгновения Арктики. — : Судостроение, 1995. — 463 с. Пасецкий В. М. Руал Амундсен (1872—1928). — : Наука, 1997.

Примітки

Посилання Он знал об Арктике всё // Санкт-Петербургские ведомости, № 139 (2529), 4 серпня 2001 року. Пасецкий В. Камчатские экспедиции Витуса Беринга // Наука и жизнь № 5, 1981. Збірка книг Василя Михайловича Пасецького — на сайті Полярна Пошта.