Го́ла При́стань — місто в Україні, центр Голопристанської громади Скадовського району Херсонської області. Розташоване на річці Конка, притоці Дніпра. Засноване 1709 року запорозькими козаками під назвою Голий Перевіз. Після Кримської війни регіон Голої Пристані став активним центром сільськогосподарського виробництва. В околицях міста є соляні озера, грязь із яких використовується в лікувальних цілях.
Географія Гола Пристань — місто, розташоване на відстані 11 км від обласного центру — Херсона, у південно-західній частині Херсонської області, є містом обласного значення. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року № 1391 Гола Пристань віднесена до курортних міст.
Навколо Голої Пристані добре збережено комплекс дніпровських плавнів, який включає в себе різні види ландшафту: десятки островів у дельті Дніпра, сухі степи, піщані кучугури, озера, болота, солончаковий комплекс.
Природно кліматичні умови та ресурси
Загальні дані Велику перевагу місту надає унікальне географічне розташування в дельті Дніпра та наявність рекреаційних зон, придатних для розвитку екологічного та спортивного туризму, рибальства та полювання.
Окрасою Голої Пристані є острів Білогрудів, який розташований за 500 м від центру міста. Доступ до нього можливий лише водним шляхом — переправа через р. Конку на човнах. Відсутність переправи на о. Білогрудів ускладнює відвідування його туристами і гостями міста.
У межах міста є два озера: Соляне та Боброве.
Соляне озеро відоме своїми цілющими властивостями ропи та грязей. Це великий солончаковий комплекс, який близько межує з плавнями. Довжина озера до 1 км, ширина − 750 м. (Див. також Озеро Соляне (заказник)).
Боброве озеро розташовується між Конкою та Чайкою на краю міста. Територія озера охоплює й типові ділянки дельти Дніпра. Урочище «Боброве озеро» має значну фауністичну цінність. Тут трапляються в різні пори року до 80 видів птахів різних фауністичних комплексів. В озерах та прилягаючих водоймищах різноманітна іхтіофауна, земноводні та плазуни.
Ґрунти Ґрунтовий покрив міста характеризується відносною однорідністю, що обумовлено обмеженими розмірами і її геоморфологічними особливостями. Аналіз ґрунтових умов приводиться за матеріалами «Укрземпроекту». Ґрунтовий покрив міста представлений дерново-глибокими неоглеєними глинисто-піщаними ґрунтами, що займають близько 50 % території міста. Близько 30 % території займають темно-каштанові солонцюваті ґрунти. Солонці лучно-степові займають близько 15 %, а болотні ґрунти — близько 5 % території.
Рельєф території міста рівнинний, знівельований забудовою.
Геологія У геоструктурному відношенні територія м. Гола Пристань приурочена до акумулятивної Присиваської низини. В геологічній будові беруть участь третинні і четвертинні відкладення. Палеогенові відкладення в районі міста Гола Пристань представлені глинами, над якими в басейні р. Конки залягає товща піщано-глинистих порід.
Неогенові відкладення в даному районі широко поширені і представлені сарматським, меотичним і понтійським ярусами. Сарматські відкладення представлені вапняками. Меотичні відкладення представлені також вапняками. Понтійські відкладення представлені перекристалізованими вапняками з домішками піску та глинистих частинок. Четвертинні відкладення представлені алювіальними пісками з прошарками мулових пісків та супісків. Загальна потужність четвертинних відкладень становить 20-25 м.
Клімат Географічне положення міста відзначає помірно жаркий, посушливий степовий клімат із сухим літом та малосніжною зимою. Взагалі, клімат сприятливий для відпочинку. В середньому на рік припадає приблизно 2000—2700 годин сонячного світла. Середньорічна кількість опадів становить 345 мм. Середня температура повітря становить 8 °C — 12 °C. Літо триває приблизно 5-5,4 місяці на рік. Середня температура повітря влітку +28 °C, мінімальна температура повітря влітку +15° С, максимальна — + 39° С. Температура води від +20 °C до +26 °C. Тривалість купального сезону становить 3-3,5 місяці. Осінь маловолога, з частими заморозками та різкими перепадами температури — вночі та зранку 0- +2 °C, вдень — +12 °C, + 17 °C. Зима, як правило, малосніжна, опади у вигляді дощу, часті ожеледиці. Температура повітря взимку коливається від −5 °C до −25 °C. Вегетативний період триває від 210 до 220 днів. Переважні вітри північно-східних напрямків.
<center> {| class="toccolours" border="0" cellpadding="2" cellspacing="2"
|<div style='text-align: center;'>Протока Дніпра поблизу Голої Пристані<small>'</div>
</center>
Історія
Заснування У 1709 році козаки Олешківської Січі на місці сучасного Голопристанського причалу заснували перевіз під назвою Голий''. Цьому сприяла місцевість — вода і пісок. Звідси і пішла назва міста — Гола Пристань, яке розташоване на лівому березі річки Конка — лівому притоці Дніпра, за 18 км від обласного центру. Його околиці були заселені з давніх часів. Розташування озера Соляного, його прибережних територій визначило конфігурацію плану міста, яке охоплює озеро зі сходу, півночі та заходу.
На території сучасного міста люди жили здавна. Свідченням цього є курганні поховання доби бронзи, а також рештки поселення скіфсько-сарматських часів. Перші відомості про казенне село Голу Пристань відносяться до 1786 року. Основними заняттями населення були: хліборобство, городництво, садівництво, скотарство, виготовлення сукна, полотна, корзин із лози, рибальство, суднобудування та судноплавство.
У 1796 році в Голій Пристані налічувалося 208 мешканців. Починаючи з 1804 року сюди прибувають вільні нащадки козаків з Полтавської, Київської, Орловської та Курської губерній. Селу було відведено 15933 десятини землі, його мешканці займалися тваринництвом, переважно розведенням овець. Рілля використовувалися лише під власні потреби. Селяни сіяли жито, просо, льон, ячмінь, коноплі, займалися баштанництвом.Стратегічний план розвитку міста Гола Пристань на період з 2005 по 2015 роки
Завдяки розташуванню на перетині водних та суходільних шляхів, Гола Пристань стала значним портовим місцем. З'являються судновласники, розвивається ремісництво та торгівля. У 1853–1856 роках через Голу Пристань пройшло 535 суден та 200 плотів із вантажами більш ніж на 2,5 млн крб. Після Кримської війни 1853-56 років стало більш інтенсивно розвиватися сільськогосподарське виробництво.
У другій половині XIX століття Гола Пристань входила до складу Збур'ївської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії.
У 1868 році була побудована нова земська пристань для забезпечення інтенсивніших вантажоперевезень. Перевозилась сіль, зерно, кавуни, вовна та інше. У 1867 році відкрито першу школу, в 1889 році Херсонське повітове земство відкрило грязелікарню, на базі якої згодом створено санаторій «Гопри». З 1867 року в місті працює пошта. Гола Пристань — батьківщина радіозв'язку: саме тут у 1902 році було здійснено бездротовий зв'язок із м. Херсоном. За ініціативою винахідника радіо О. С. Попова була заснована перша в Російській імперії та світі радіостанція, яка містилася в приміщенні, де зараз розташована міська рада.
З 16 липня 1912 р. між Скадовськом і Голою Пристанню відкрито регулярне омнібусне сполучення у курортний сезон.
У складі СРСР У березні 1923 року містечко Гола Пристань стала районним центром. У 1932—1933 рр. Гола Пристань пережила штучно організований більшовиками Голодомор. Під час хлібозаготівель у голопристанців силою відбирали хліб.Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Районна комісія з чистки партії навесні 1933 р. пропонувала колгоспникам їсти «щавель та кашку».Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Протокол № 42 засідання районної комісії з чистки партії від 04.11.1933 Колгоспники району тікали з колгоспів в пошуках їжі.Реєстр архівних фондів меморіального характеру з історії голодомору на Херсонщині. Витяг з протоколу № 4 засідання районної комісії з чистки партії від 10.07.1933.
Наприкінці серпня-початку вересня 1941 року в Голої Пристані знаходився штаб Дунайської військової флотилії. Дунайська військова флотилія розташовувалась у Кардашинському лимані та протоках Дніпра. Коли з Херсона втекли партійні керівники міста, дунайці їх розшукали і під загрозою розстрілу примусили повернутися та організовувати оборону Херсона від німецьких військ.
13 вересня 1941 року місто окуповано німецькими військами.
3 листопада 1943 року інженерний Pionier-Landungs-Bataillon 214 завершив евакуацію нацистських військ з Голої Пристані, а вже 4 листопада 1943 року радянська армія зайняла місто.
За час Другої світової війни близько 2800 голопристанців за проявлені в боях мужність і героїзм нагороджені орденами і медалями.
За часів незалежної України 17 травня 2013 року місто отримало статус обласного значенняПостанова Верховної Ради України.
Російське вторгнення в Україну (2022)
27 лютого 2022 року місто було окуповане російськими військами. 8 березня у місті відбувся Мітинг проти окупації, декілька тисяч містян вийшли в центр міста з українськими прапорами. 20 березня окупанти викрали двох людей в місті.
Вранці 28 березня в центрі міста було дуже багато російських військових, росіяни їздили по місту та погрожували місцевим вогнепальною зброєю, того ж дня окупанти викрали міського голову міста Олександра Бабіча.
31 березня відбувся другий мітинг проти російської окупації у Голій Пристані, місцеві мешканці вимагали від окупантів відпустити міського голову Олександра Бабіча з полону.
27 квітня у Голій Пристані російські окупанти повісили прапори країни-агресора на будівлі міської ради, основних флагштоках і на алеї. За повідомленням заступниці міського голови Світлана Лінник:У Голій Пристані військові РФ познімали українські прапори // Суспільне. Новини, 2022-04-27
Вранці 7 травня російські війська здійснили артобстріл міста, пошкодивши декілька десятків житлових будинків, відомо про чотрьох поранених.
30 травня у Голій Пристані місцеві мешканці міста зняли з флагштока на набережній прапор окупантів, а трос для підйому прапора перекусили.
4 червня у тимчасово окупованому місті Гола Пристань російські окупанти розламали пам'ятник військовим АТО.
17 червня окупантами було перефарбовано стелу при в'їзді у Голу Пристань в кольори російського прапора.
9 жовтня у місті детонував склад ворожих Боєприпасів.
3 листопада У місті був завданий ракетний удар по позиціям російських окупантів, також була уражена будівля місцевої адміністрації.
9 січня 2023 року окупаційним «Міністерством охорони здоров'я Херсонської Області» був підписаний «наказ» в якому йдеться про остаточне закриття 7 лікарень на лівобережжі Херсонщини, про міську лікарню також було згадано.
Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Протягом дня тонни води ринули вниз за течією, підтоплюючи місто. У підтопленій Голій Пристані російські війська виганяли жителів з двоповерхових будинків та облаштовували на дахах вогневі позиції, хоч і на багатьох вулицях міста рівень води піднявся до 3,5 м, евакуація мирних жителів з боку окупаційної влади не проводилася.
Станом на травень 2026 року, місто перебувало під російською блокадою, жителі міста страждали від голоду. Значна частина лівого берега Дніпра, до якої входять Олешки, Гола Пристань та сусідні поселення, були заблокованими росіянами щонайменше з січня 2026 року. Російські військові використовували мирне населення як живий щит. Останні на цей час поставки продовольства були мізерними.
Населення
Динаміка населення Станом на січень 2022 року кількість мешканців міста становила 13 544 осіб.
Чисельність населення Голої Пристані у 2016 році становила 14658 чоловік. Щільність населення міста становить 1629 людей на кв. км.
Національний склад населення м. Гола Пристань за результатами референдуму 2001 року: українці — 84.0 %, росіяни — 13.4 %, живуть також білоруси, молдовани, євреї, татари, поляки, корейці, роми та представники інших національностей.
Національний склад