Дніпрору́дне — місто в Україні, адміністративний центр Дніпрорудненської міської громади Василівського району Запорізької області. Населення складає 17 736 осіб (станом на 1 січня 2022 року).
Загальні відомості Місто Дніпрорудне засноване у 1961 році біля промислової розробки залізної руди (Південно-Білозерське родовище). За 25 км від Дніпрорудного — Запорізький залізорудний комбінат. Це єдине місто гірників у Запорізькій області. Статус міста районного значення Дніпрорудне має з 1970 року. Займає площу 8,454 км² із чисельністю населення 19 тис. осіб.
Географія Місто Дніпрорудне розташоване за 80 км від обласного центру й проходить автошляхами та та за 28 км від районного центру, у західній частині Запорізької області, на лівому березі Каховського водосховища (р. Дніпро), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Златопіль, нижче за течією примикає село Балки. Через місто проходять автошляхи регіонального та територіального значення , , а також залізниця, станція Каховське Море (за 3 км).
Історія З письмових джерел відомо, що в місцях, де розташована сучасна Запорізька область і місто Дніпрорудне, у різні історичні часи жили племена скіфів, сарматів, гунів, хозарів, половців. У середньовічні часи ця територія була частиною Великого Лугу — колиски козацької слави. Наприкінці XVIII століття місцевість заселялася вихідцями з Чернігівщини, Полтавщини, інших губерній Російської імперії. У 1950-ті роки сюди прийшли геологи і заклали основи для подальшого перебування в цих краях людей мужньої професії — гірників. Поява самого міста і його назви — Дніпрорудне — пов'язане з розробкою Південно-Білозерського родовища з унікальною для Європи рудою, кількість заліза в якій становить до 68 % (аналоги — тільки в Аргентині та Бразилії).
Місто засноване як селище Дружба у 1961 році для розробки родовищ корисних копалин Білозерського залізорудного району. Перейменовано в селище Дніпроград у 1963 році. З 1964 — смт Дніпрорудне.
26 серпня 1967 року добута перша руда, на честь цієї події у 1968 році споруджено монумент, від якого починається проспект Ентузіастів.
У 1970 році селищу міського типу надано статус міста.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», утворена Дніпрорудненська міська громада шляхом об'єднання Дніпрорудненською міською радою.
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
З початку березня 2022 року місто Дніпрорудне перебуває під тимчасовою російською окупацією. Якийсь час українські символи були на місці, але наприкінці квітня російські окупанти зняли з вежі над будівлею Дніпрорудненської міської ради Герб України і повісили замість нього «триколор», та згодом в його кольори була перефарбована і стела з назвою міста на в'їзді до Дніпрорудного.
12 квітня 2022 року російські окупанти зайняли приміщення Дніпрорудненської міської ради та відділення поліції.
5 травня 2022 року депутат Запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку» добровільно перейшов на бік ворога та почав співпрацювати з окупаційною владою. Загарбники оголосили його «головою військово-цивільної адміністрації міста Дніпрорудне». У тимчасово окупованому російськими військами Дніпрорудному окупанти призначили так званого «голову міської адміністрації» Миколу Пастушенка. Про своє призначення він із гордістю заявив у відеозверненні, в якому закликав мешканців та підприємців міста всіляко сприяти окупантам. Крім того, задокументовано, що за безпосередньої вказівки російських військових псевдоголова призначав на відповідальні посади в окупаційні адміністрації прихильників «руського міру». 31 травня 2022 року слідчі СБУ кваліфікували дії колаборанта за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
27 травня 2022 року у тимчасово окупованому Дніпрорудному загарбники, услід за Мелітополем, відкрили російський «Мера-маркет», приміщення якого відібрали у української торгової мережі «АТБ-Маркет».
24 червня 2023 року виведено з ладу міст, шляхом підриву, біля Дніпрорудного, а у російських окупантів виникли труднощі з транспортуванням військових вантажів, техніки та боєприпасів на Запорізький напрямок. Міст біля Дніпрорудного, як і Чонгарські мости, відігравав важливу роль у забезпеченні логістики окупантів на Запорізькому напрямку.
4 грудня 2024 року стало відомо, що викрадений російськими окупантами голова міста Євгеній Матвєєв помер після 2 років і 8 місяців полону. Він був захоплений 13 березня 2022 року під час спроби визволення затриманих співробітників залізорудного комбінату. Протягом ув'язнення його утримували у кількох в'язницях, де він зазнав катувань, що підтверджено експертизою після повернення тіла. Євгеній Матвєєв, мер окупованого Дніпрорудного, помер у СІЗО № 3 міста Кізел Пермського краю РФ, якого до смерті побили відразу після етапування до цього слідчого ізолятора. Точна дата смерті залишається невідомою. У цьому ж СІЗО утримували загиблу журналістку Вікторію Рощину.
Населення
Чисельність
Національний склад Національний склад населення за даними перепису 2001 року: НаціональністьВідсотокукраїнці60,82 %росіяни36,64 %білоруси0,74 %вірмени0,31 %болгари0,21 %татари0,21 %німці0,16 %інші/не вказали0,91 %
Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваЧисельність, осібДоляРосійська11 37853,49 %Українська9 76445,90 %Вірменська320,15 %Білоруська310,15 %Болгарська80,04 %Інші/Не вказали580,27 %Разом21 271100 %
Економіка Запорізький залізорудний комбінат Завод залізобетонних конструкцій Завод будівельно-оздоблювальних машин Дніпрорудненський сироробний комбінат
Об'єкти соціальної сфери Гімназія «Софія». Загальноосвітня школа-комплекс «Світоч». Загальноосвітня школа «Талант». Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів. Дніпрорудненський професійний ліцей. Дніпрорудненський індустріальний фаховий коледж. Палац культури «Гірник». Дніпрорудненська бібліотека сімейного читання. Дніпрорудненська бібліотека для дорослих. Музична школа. Спортивна школа. Міська лікарня. Центр дитячої та юнацької творчості.
Пам'ятки Національний природний парк «Великий Луг». Регіональний ландшафтний парк «Панай».
Особистості Колеснік Карина Максимівна — українська важкоатлетка-сумоїстка. Дворазова чемпіонка світу, дев'ятиразова чемпіонка Європи, майстер спорту України міжнародного класу. Кушов Руслан Бахрікулович (1977—2014) — сержант батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни. Сергєєв Олексій Віталійович (1975—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Міста-побратими Бад-Ольдеслоє, Німеччина (2023) Барі, Італія (2025)
Відзнаки Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня (17 червня 2016) — за вагомий внесок у соціально-економічний розвиток Василівського району Запорізької області та з нагоди 55-річчя від дня заснування міста Дніпрорудне.
Галерея
Примітки
Посилання
Запорізька область — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.) АМУ Василівський район Міський портал Банк даних Державної служби статистики України Cities & towns of Ukraine Погода в місті Дніпрорудне