Мохаммед Діб (, , 21 липня 1920, Тлемсен — 2 травня 2003, Ла-Сель-Сен-Клу) — алжирський письменник, автор понад 30 романів, а також численних оповідань, віршів і дитячої літератури французькою мовою. Один з найбільш плідних і відомих алжирських письменників. Його роботи охоплюють історію Алжиру XX століття, приділяючи особливу увагу в боротьбі Алжиру за незалежність.
Біографія Діб народився в Тлемсені, що у західному Алжирі, поблизу кордону з Марокко, в збіднілій сім'ї середнього класу. Після втрати батька, Діб в 15 років почав писати вірші. У 18 років почав працювати вчителем у сусідньому місті Уджда, Марокко. У 1920-1930-ті роки працював ткачем, вчителем, бухгалтером, перекладачем (для французьких і британських військових), а також журналістом в «Alger Républicain» і комуністичній газеті «Liberté». Протягом цього періоду також вивчав літературу в Алжирському університеті. У 1952 році, за два роки до Алжирської революції, він одружився з француженкою, вступив в Алжирську комуністичну партію і відвідав Францію. У тому ж самому році він опублікував свій перший роман «La Grande Maison» («Великий Будинок»).
У 1959 році висланий з Алжиру французькою владою за підтримку незалежності Алжиру, а також у зв'язку з успіхом його романів (у яких описувалася непросте життя алжирців під гнітом французів). Замість переїзду в Каїр за прикладом багатьох алжирських націоналістів йому допомогли залишитися у Франції. З 1967 він жив у Ла-Сель-Сен-Клу, поблизу Парижа.
З 1976—1977 Діб працював викладачем в Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса. Він також є професором в Сорбонні в Парижі. В наступні роки часто відвідував Фінляндію, де написав кілька своїх пізніх романів. Помер у Ла-Сель-Сен-Клу 2 травня 2003 року.
Творчість Його дебютний роман «Великий Будинок» («La Grande Maison») є першою частиною трилогії про велику алжирську сім'ю. Основний герой, Омар, є молодим хлопчиком, що виріс у бідності в Алжирі напередодні Другої світової війни. Друга частина, «Пожежа» («L'Incendie») видана в тому ж самому році описувала життя Омара під час другої світової війни. Заключна частина трилогії, «Ремесло ткача» («Le Métier à tisser») описує доросле життя роботяги Омара. Трилогія була частково автобіографічна. Також працював професором в Московському державному Університеті.
З 1985—1994 він пише напівавтобіографічний роман про відвідування уродженця Північної Африки північних країн, про взаємовідносини людини з північною жінкою і про відвідування їх спільної дитини батьківщини батька. Діб також допоміг перекласти на французьку мову кілька фінських книг:
La grande maison (1952) L'incendie (1954) Café Au (1957) Le métier à tisser (1957) Baba Fekrane (1959) Un Éte africain (1959) Ombre gardienne (1961) Qui se souvient de la mer (1962) Cours sur la rive sauvage (1964) Le talisman (1966) La danse du roi (1968) Formulaires (1970) Dieu en barbarie (1970) Le Maitre de chasse (1973) L ' histoire du chat qui boude (1974) Omneros (1975) Habel (1977) Feu beau feu (1979) Mille hourras pour une gueuse (1980) Les terrasses d Orsol (1985) O vive — poèmes (1987) Le sommeil d Eve (1989) Neiges de Marbre (1990) Le Désert sans détour (1992) L infante Maure (1994) L'arbre à dires (1998) L'enfant-Jazz (1998) Le Cœur insulaire (2000) The Savage Night (2001) (trans. by C. Dickson) Comme un bruit d abeilles (2001) L. A. Trip (2003) Simorgh (2003) Laezza (2006)
Примітки
Посилання Mohammed Dib: Algeria recalled — Al-Ahram article Guardian некролозі