Анто́н (Анті́н) Тере́нтійович Прихо́дько (Документ архівного фонду № Ф. 801 о.а.ф. «Коллекція документів церков Кубані» за описом № 35 справ постійного зберігання «Документи церков (Тихорєцький район)» за 1863-1921 рр. справи № 71 «Метрична книга Казанської церкви станиці Новорождественської для записів тих, що народились, одружились та померли у 1890 р.», , Кубанська область, станиця Новорождественська, Російська імперіяСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 2 — 29 січня 1938, АрхангельськСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 271) — радянський державний діяч. Постійний представник УСРР при Уряді СРСР. Член ВУЦВК (всі скликання, за винятком 2-х, до X-го включно)Особовий листок № 459 кандидата ВУЦВК X скликання // Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 312.

Біографічні відомості У 1907 р. — відвідував український соціалістичний кружок середньої школи м. СтавропольСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 161

Закінчив Ставропольську вчительську семінаріюОсобова справа студента Приходько Антона Терентійовича Московського інституту народного господарства ім. К. Маркса. Центральний Державний Архів м. Москви, фонд Р-489, опис № 17, справа № 1295, арк. 2

У 1915 р. — був студентом Московського університетуСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 162 та членом есерівської групи

З 1916 року — член УПСР під прізвищем «Професор»Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 228

У 1917 році (до початку жовтневої революції) — вперше опинився на українській землі (приїхав до Києва). У 1917 році — Кандидат у члени УУЗ від УПСР за участю Селянської спілки по Полтавському виборчому округуСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 311.

16 січня 1918 року заарештований разом з майже всією лівою групою керівних діячів УПСР. З червня 1918 р. — член КП(б)УСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 110РДАСПІ, Звітна картка до партійного квитка № 0751622.

29 квітня 1919 року подав заяву про вихід з членів ЦК УПСРЦДАГО, фонд 43, опис № 1, справа № 20, арк. 2.

У 1919—1920 роках — секретар УКП (боротьбистів). У червні 1919 р. — касир ЦК УКП(боротьбистів).

У 1920—1929 рр. — Голова колегії Державного видавництва України.

У 1920—1930 рр. — Секретар Центральної комісії українізації радапарату при РНК УСРР.

У 1921 р. був членом редколегії критико-бібліографічного часопису «Голос Друку», очолював Всеукраїнську видавничу комісію при РНК УСРР, став членом ВУЦВК VI складу.

З кінця 1921 року по травень 1922-го — уповноважений від Полтавської губернії під час проведення мобілізації для підготовки посівної кампанії на УкраїніСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 323

З травня 1922-го по листопад 1924 — Постійний представник УСРР при Уряді СРСР (див. Постійне представництво Ради Міністрів УРСР при Раді Міністрів СРСР)

12 вересня 1922 року зарахований на 1-й курс Московського інституту народного господарства ім. К. Маркса.

З грудня 1924-го по квітень 1926 р. — радник Повпредства СРСР у ЧехословаччиніОсобова справа Приходько Антона Терентійовича. Архів зовнішньої політики РФ.

З 27 січня 1926 по 1927 рік — заступник Наркома освіти УСРР Олександра Шумського.

З 1926 по 1930 рр. — заступник Генерального прокурора УСРР.

У 1926 р. — член Державної правописної комісії.

З 1927 по 25 грудня 1929 р. — заступник наркома освіти УСРР Миколи Скрипника.

З 25 травня по 3 червня 1927 р. — учасник Конференції з обговорення проекту правопису.

У 1928 р. — член Президії Державної Правописної Комісії.

9 серпня 1929 року м. — Мав партійний квиток № 0751622 та визнаний перевіреним за результатами засідання Перевірочної Комісії Осередку КП(б)У НКОсвіти УСРР Журавлівського райкому м. ХарковаПротокол № 8 засідання Перевірочної Комісії. Державний архів Харківської області, фонд П-15, опис № 2, справа № 24, арк. 38.

З 9 березня 1930 по 19 квітня 1930 року головував в суді на процесі Спілки визволення України.

З червня 1930 року — заступник народного комісара юстиції УСРР

У 1930—1931 роках — відповідальний редактор журналу «Вісник радянської юстиції»

У 1931—1933 роках — відповідальний редактор журналу «Революційне право».

По 31 грудня 1933 р. — голова арбітражної комісії при РНК УСРР

31 грудня 1933 року виключений з КП(б)У за нещирість при дачі пояснень ЦКК КП(б)У про зв'язок з контрреволюційним, націоналістичним елементом. Заарештований Державним політичним управлінням (ДПУ) СРСР у Харкові (вул. Пушкінська 49, кв. 10) як член та керівник Харківської терористичної організації та учасник контрреволюційної української повстанської організації, що ставила за ціль повалення Радянської влади збройним шляхом.

4 червня 1934 р. — Засуджений до 10 років виправно-трудових робіт судовою трійкою Колегії ДПУ СРСР (стаття 54-11 КК УСРР).

З липня 1934 р. по кінець 1936 р. — Знаходився на острові Вайгач (бухта селища Амдерма)Следственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 273.

Із січня по листопад 1937 р. — Знаходився у селищі Чибью. У листопаді 1937 року написав останнього листа своїй дружині (вона отримала його тільки у січні 1938 р.).

21 грудня 1937 р. — Засуджений до вищої міри покарання трійкою Управління НКВС Архангельської обл. (статті 58-10, 58-11 КК РРФСР)

29 січня 1938 року розстріляний разом із Щепкіним Іваном Івановичем, Музиченком Миколаєм Петровичем та Івановим Володимиром Васильовичем.

6 грудня 1957 року реабілітований посмертно військовим трибуналом Київського військового округуСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 336.

Твори Писав під псевдонімом А. Прийдешній.

Про що шуміло море // Місячник «Шляхи мистецтва». — 1921. — ч. 1. — с. 31-32 Народження сонця // Місячник «Шляхи мистецтва». — 1921. — ч. 1. — с. 32 Утома // Журнал «Мистецтво». — 1919. — № 4. — с. 13-14 Арешт десяти // Альманах «Зшитки боротьби». — 1920. — с. 34-55

Статті Культурно-освітні питання на X з'їзді КП(б)У // Більшовик України. — 1927. — № 14. — с. 17-26 СВУ на шкільному фронті // Шлях освіти. — 1931. — № 5-6. — с. 82-90 Загальне навчання на Україні // Радянська освіта. — 1928. — № 10. — с. 1-15 Гнат Михайличенко // Гнат Михайличенко. Художні твори. — 1929. — с. 5-15.

Особисте життя — Був хрещений у Церкві Казанської ікони Божої Матери у станиці Новорождественська. Під час хрещення був наречений на честь преподобного Антонія Печерського

Мав брата Приходько Федіра ТерентійовичаДело по обвинению Приходько Федора Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 2, справа № 199, арк. 3.

Взимку 1918—1919 рр., разом із своєю дружиною Марією Приходько (Бочаровою) був гостем на весіллі Василя Матени-Бугаєвича (Чорного) та Марії Московець (сестра Євгенії Московець), що відбувалося у Полтаві за адресою провулок Бабичівській 24.

З 2 березня 1920 року його дружина була членом УКП(боротьбистів) та співробітницею ЦК цієї партіїЦДАГО, фонд 43, опис № 1, справа № 88, арк. 3. У 1926 році вона почала працювати диктором Всеукраїнського Комітета РадіомовленняСледственное дело по обвинению Приходько Антона Терентьевича. Державний архів Харківської області, фонд Р6452, опис № 4, справа № 1402, арк. 274.

6 травня 1927 року мешкав за адресою Харків, вул. Садово-Куликівська 8, кімн. 5. У 1929—1930 рр. — переїхав на вул. Революції 1Адресно-довідкова книга «Весь Харків» за 1929—1930 рр.. У 1933 році мешкав за адресою вул. Пушкінська 49 (будинок «Коммунар»), кв. 10. У січні 1934 році його дружину звільнили з роботи диктора Всеукраїнського Комітета Радіомовлення.

Примітки

Посилання Послание бывшего заместителя Генерального Прокурора УССР председателю ГПУ республики Антон Терентьевич Приходько. Документи 13.11.1924: Альбом из посольства УССР в СССР Центр генеалогічних досліджень Академік О. Н. Соколовський та інші обвинувачувачі і судді на процесі «СВУ» (із матеріалів ДПУ-НКВС та протоколів судових засідань) ЗАБУТІ ПИСЬМЕННИКИ-НОВЕЛІСТИ «РОЗСТРІЛЯНОГО ВІДРОДЖЕННЯ» Приходько Антон Терентьевич (1892) Михайло Полоз — розстріляний у Сандармосі співтворець СССР Невідомі піонери українського радіо. Сім'я Приходько.