СЛК «Сангвін» — радянський і російський самохідний лазерний комплекс (СЛК) для протидії оптико-електронним приладам повітряних цілей супротивника. Серійно не вироблявся.
Відмінною рисою комплексу було те, що уперше на нім була використана «Система дозволу пострілу» (СДП) і забезпечено пряме наведення бойового лазера (без великогабаритних дзеркал наведення) на оптико-електронну систему складної цілі.
Комплекс дозволяв вирішувати завдання селекції реальної оптико-електронної системи на рухливому вертольоті і її функціональне ураження, на дальності більше 10 км — засліплення оптико-електронної системи на десятки хвилин, на дальності менше 8-10 км — безповоротні руйнування оптичних приймальних пристроїв.
Історія створення Розроблений в НВО «Астрофізика», як розвиток комплексу СЛК 1К11 «Стилет» і попередник комплексу СЛК 1К17 «Сжатіє».
Опис конструкції
Броньовий корпус і башта Тип броні — протиосколкова, протикульна.
Озброєння Озброєння машини складалося з бойового лазера, встановленого на башті.
Системи спостереження і зв'язку На башті, окрім бойового лазера, був встановлений малопотужний зондуючий лазер і приймальне облаштування системи наведення, фіксувальне відображення променя зондувальника від бликуючого об'єкта.
Ходова частина Комплекс «Сангвін» встановлювався на шасі зенітної самохідної установки ЗСУ- 23-4 «Шилка».
Корабельний лазерний комплекс «Аквілон» У 1986 році НВО «Астрофізика» був представлений корабельний лазерний комплекс «Аквілон» з принципом дії, аналогічним наземним СЛК. Комплекс призначався для ураження оптико-електронних систем берегової охорони супротивника.
Література
Примітки