Закревський Осип Лук'янович ( до 1769) — бунчуковий товариш, київський полковий осавул (18 січня 1743 — 1754), генеральний бунчужний (4 жовтня 1756 — 1762), генеральний обозний (в березні 1763).
Життєпис В юності був простим кравцем — закрійником (звідси й прізвище), проте завдяки вдалому одруженню із Ганною Григорівною Розумовською (1722–58), сестрою майбутнього єлизаветинського фаворита Олексія Розумовського, кар'єра О. Закревського стрімко пішла вгору.
17 вересня 1744 року Осипові було пожалувано село Дорочинка. 10 жовтня 1752 він купив за 19 тис. рублів дідизні й отчинні маєтності у лейб-гвардії Кінного полку ротмістра Олександра і поручика Івана Петровичів Толстих, а саме: Березова Рудка й Крячківка у Лубенському, Лемешівка, Гандзеровщина та кілька хуторів в Прилуцькому полках.
У 1755 році вів суперечку за ґрунти з бунчуковим товаришем Петром Горленком. 21 березня 1758 записав Києво-Печерській лаврі ниву за передмістям Козельця. 18 квітня 1761 придбав в остерського козака Андрія Галушки хутір біля с. Упирі. В 1764 «ізволил памяты своей обѣщатися» — відремонтував Трапезну церкву Омбишського монастиря.
Родина Осип Лук'янович залишив по собі дітей:
Марина (1741—1800), фрейліна (1751), а відтак статс-дама; 22 лютого 1758 стала дружиною обер-шталмейстера Льва Олександровича Наришкіна; Андрій (1742—1804), директор Імператорської Академії мистецтв (1774—1784), президент Медичної колегії (1785—1794), Санкт-Петербурзький повітовий маршалок дворянства, таємний радник; одружився з князівною Марією Іванівною Одоєвською; Софія (1743 — 18??), фрейліна (1756), у шлюбі (заручини відбулись 18 грудня 1758 р., в день народження імператорки Єлизавети) з 1759 року за графом Миколою Федоровичем Апраксіним; Григорій ( 1744); Єфросинія ( 10 вересня 1799), одружена з генеральним бунчужним Яковом Михайловичем Скоропадським; Кирило, помер в юному віці; Олексій ( 1751), помер в юному віці.
Примітки
Джерела