Грігоре Ніколеску-Бузешті (; 1 серпня, 1908, Сарата Бузеу — 12 жовтня 1949, Нью-Йорк) — румунський політик, міністр закордонних справ Румунії.
Біографія
1929 року закінчив юридичний факультет Бухарестського університету.
У Міністерстві закордонних справ займав наступні посади:
Третій секретар (1933); Другий секретар (1937); Секретар (1941); Член ради (1943); Повноважний міністр (15 серпня 1944—1949).
Паралельно з роботою в міністерстві, він був відправлений за кордон як секретар посольства в Стокгольмі (1937—1939) і Ризі (1939—1940).
Повернувшись до Румунії, він очолював Департамент з економічних та адміністративних питань (23 червня 1944), і Управління кадрами (з 1 серпня 1944).
Отримавши ряд цілком таємної інформації, Ніколеску-Бузешті надав її королю Міхаю I і його оточенню, що дозволило усунути Антонеску від влади.
Після повалення Антонеску 23 серпня 1944, Ніколеску-Бузешті був призначений міністром закордонних справ в уряді генерала Константина Сенетеску (23 серпня — 2 листопада 1944).
Незабаром після свого вимушеного зречення в 1948 король Міхай I зустрівся з Бузешті, в ході обговорення що відбулося в готелі «Derby din Davos», Бузешті запропонував формування Національного комітету Румунії, що складався б з трьох партій: Селянської, Ліберальної і Соціал-демократичної. Колишній король повинен був порадитися з генералом Редеску, перш ніж ухвалювати рішення.
Помер 12 жовтня 1949 в Нью-Йорку.
Джерела Porter, Ivor (2005), Michael of Romania. The King and the Country, Phoenix Mill: Sutton Publishing Stoica, Stan (coord.) (2008), Dicționar biografic de istorie a României, București: Editura Meronia