Не плутати з Китайською Народною Республікою (КНР), засн. 1949 року.
Президент Республіки Китай () — посада голови держави у Республіці Китай (Тайвань).
Посада створена 1 січня 1912 року, коли тимчасовим президентом був призначений Сунь Ятсен. У 1946—1950-х роках Республіка Китай втратила контроль над материковим Китаєм, де у 1949 була створена Китайська Народна Республіка.
Положення конституції
Виборче право Відповідно до Конституції, Додаткових статей до Конституції та Закону про вибори та відкликання президента і віцепрезидента, Президента Китайської Республіки обирають громадяни вільної частини території Китайської Республіки, які:
досягли 20-річного віку; не перебувають під опікою; проживали у вільній частині території не менше шести місяців безперервно нині або в минулому.
Вибори проводяться шляхом загального, рівного, прямого й таємного голосування; виборчим округом є вся вільна територія Китайської Республіки.
Право на балотування Особи, які були зареєстровані не менше 15 років і досягли 40-річного віку, можуть реєструватися як кандидати у президенти, однак ті, хто відновив тайванське громадянство або набули його через натуралізацію не можуть реєструватися як кандидати на виборах. Кандидат у президенти має реєструватися спільно з кандидатом у віцепрезиденти та повинен отримати рекомендацію політичної партії або зібрати підписи виборців.
Процес виборів Центральна виборча комісія Республіки Китай здійснює управління виборами президента. Агітаційний період триває 28 днів, вибори проходять за мажоритарною системою відносної більшості — обраною вважається пара кандидатів, яка отримала найбільшу кількість голосів. У разі рівної кількості голосів проводиться повторне голосування протягом 30 днів. Якщо на виборах зареєстрована лише одна пара кандидатів, вона вважається обраною тільки за умови отримання не менше ніж 20% голосів від загальної кількості виборців. Якщо цей поріг не досягнуто, вибори визнаються недійсними і протягом трьох місяців призначаються повторні.
Інавгурація Відповідно до 48 статті Конституції та Закону про присягу президента і віцепрезидента, Президент має скласти присягу перед головою Судової палати. Текст присяги такий:Я щиро присягаю перед усім народом: буду дотримуватися Конституції, сумлінно виконувати свої обов’язки, підносити добробут народу, захищати державу та виправдовувати довіру громадян. Якщо я порушу цю присягу, я згоден зазнати суворого покарання держави. Присягаю. Після складання присяги президенту передають державні печатки та президентські інсиґнії згідно із Законом про печатки, що символізує передачу державної влади.
Повноваження Президент Республіки Китай є главою держави й представляє країну на міжнародній арені. Він є одночасно є Головнокомандувачем збройних сил та має право здійснювати командування сухопутними, військово-морськими та військово-повітряними силами. Президент має право укладати міжнародні договори, оголошувати війну та укладати мир відповідно до Конституції.
Президент має право оприлюднювати закони, ухвалені Законодавчим юанем, видавати укази відповідно до Конституції та Додаткових статей до неї, а також, оголошувати надзвичайний стан за рішенням засідання Виконавчого юаню. У такому разі протягом 10 днів надзвичайний стан має бути переданий до Законодавчого юаню для затвердження. Після набрання чинності Додаткових статей Президент лише один раз оголошував надзвичайний наказ — Лі Денхуей після землетрусу у 1999 році.
Під час війни або заколоту Президент може оголосити воєнний стан відповідно до Конституції та Закону про воєнний стан, але це потребує затвердження або наступного схвалення Законодавчого юаню; якщо Законодавчий юань визнає воєнний стан непотрібним, він зможе вимагати його скасування. З моменту ухвалення Конституції лише Чан Кайші та Лі Цзунжень двічі оголошували загальнонаціональний воєнний стан під час громадянської війни у Китаї — у грудні 1948 та липні 1949 років.
Президент також має повноваження здійснювати амністії: загальні, персональні помилування, скорочення строків покарання та відновлення прав засуджених відповідно до Конституції та Закону про помилування. Із часу проголошення Конституції президенти загалом здійснили чотири акти персонального помилування, вісім разів — скорочення покарання для окремих осіб та п’ять разів — загальне скорочення строків покарання.
Призначення Президент має право призначати та звільняти цивільних і військових посадовців відповідно до Конституції та інших нормативних актів, наприклад:
Прем’єр-міністра призначає Президент безпосередньо. Віце-прем’єра, міністрів та державних комісарів призначає Президент за поданням прем’єра. Голів та заступників голів Судової, Екзаменаційної та Контрольної юаней, а також членів цих органів призначає Президент після затвердження кандидатур Законодавчим юанем. Багато державних службовців призначаються Президентом після проходження кваліфікаційної перевірки у Міністерстві кадрів. Призначення та підвищення військових офіцерів у званні генерал-майора та вище також подається відповідними органами на затвердження Президенту.
Президент має право надавати державні відзнаки відповідно до Конституції, Закону про ордени та Закону про почесні відзнаки, включно з нагородженням орденами, похвальними грамотами та врученням пам’ятних табличок.
Право посередництва Конституція надає Президенту право посередництва між п’ятьма гілками влади: Виконавчою, Законодавчою, Судовою, Екзаменаційною та Контрольною. У разі суперечок Президент може скликати нараду голів цих органів для їхнього вирішення.
Якщо Виконавчий юань вважає, що ухвалене Законодавчим юанем рішення неможливо реалізувати, прем’єр-міністр за згодою Президента може подати запит на повторний розгляд протягом 10 днів після отримання рішення. Також, якщо Законодавчий юань ухвалює резолюцію про недовіру прем’єр-міністру, після консультацій з головою парламенту Президент має право розпустити Законодавчий юань.
Список президентів Китайської республіки
Прямі вибори
№ПортретПрезидентТермінПорядковий термінВибориПартія4Лі Денхуей 李登輝
Lǐ Dēnghuī
(1923—2020)20 травня 199620 травня 200091996 5,813,699 (54.0 %)Гоміньдан5Чень Шуйбянь 陳水扁
Chén Shuǐbiǎn
(1950–)20 травня 200020 травня 2004102000 4,977,737 (39.3 %)Демократична прогресивна партія20 травня 200420 травня 2008112004 6,446,900 (50.11 %)6Їнцзю Ма 馬英九
Mǎ Yīngjiǔ
(1950–)20 травня 200820 травня 2012122008 7,658,724 (58.45 %)Гоміньдан20 травня 201220 травня 2016132012 6,891,139 (51.60 %)7Цай Інвень 蔡英文
Cài Yīngwén
(1956–)20 травня 201620 травня 2020142016 6,894,744 (56.1 %)Демократична прогресивна партія20 травня 202020 травня 2024152020 8,170,231 (74.90 %)8 Лай Цінде 賴清德
Lài Qīngdé
(1959–)20 травня 2024162024 5,586,019 (40.05 %)
Примітки
Посилання Республіка Китай