Шка́нці (від ; «оберемок хмизу») або квартерде́к () — поміст або палуби в кормовій частині вітрильного корабля, на один рівень вищі від шкафуту (на висоті 0,8-1,0 м). На шканцях встановлювали компаси, там зазвичай перебував капітан, а за його відсутності — вахтові або вартові офіцери. Пізніше шканцями називали частину верхньої палуби військового корабля від грот-щогли до бізань-щогли. Оскільки військові судна з кінця XIX століття могли мати чотири, дві або одну щоглу, розміщення шканців на кораблі кожного типу визначалося наказом Морського відомства.
На шканці з верхньої палуби вели один чи два трапи. Найпочеснішим вважався трап з правого борту: підніматися ним мали право лише офіцери, у той час як лівим могли користуватися всі члени екіпажу. Вище шканців ближче до гакаборта розміщалася палуба юта, куди вели теж 1-2 трапи.
Шканці вважалися на кораблі почесним місцем; там зачитували перед строєм закони, маніфести, накази, вироки. При вході на корабель всі без винятку особи зобов'язані були віддавати честь шканцям, піднімаючи головний убір. На шканцях заборонялося курити і сідати всім, крім командира корабля і флагмана. Почесною стороною шканців вважалася права (при стоянці корабля на якорі, а також при його ході у фордевінд або під парами) або навітряна (в інших випадках). При вході командира корабля на шканці всі присутні на них, крім старшого офіцера і вахтового начальника, мали переходити на ліву або підвітряну сторону. У присутності флагмана на почесній стороні могли залишатися тільки командир корабля і вахтовий начальник. Сприйняття шканців як священного місця приводило до того, що зухвалість начальнику на шканцях збільшувала тяжкість провини, відповідно за це призначали й суворіше покарання.
Див. також Ахтер-кастель Місток (морський термін)
Література Морской энциклопедический справочник, 1987 год.
Dean King. Harbors and High Seas. 2nd ed. Henry Holt & Co, Inc. New York, 1999 рік.