Гірнича промисловість Росії

Гірнича промисловість РФ

Загальна інформація

На початку XXI ст. за російськими джерелами гірнича промисловість забезпечує бл. 50% ВВП і 70% експорту країни. За даними [Mining Annual Review 2002] ці цифри дещо інші і відповідно складають понад 33% і бл. 65%). Гірнича промисловість акумулює бл. 20% індустріального потенціалу країни, в ній працює понад 32% виробничого персоналу. З розвіданих родовищ к.к. у 2002 р. експлуатується 37% (понад 7200). За оцінками експертів, географічне розташування і геолог. будова родов. к.к. в Росії сильно утруднюють їх освоєння, так що на сучасному етапі доступні тільки бл. 20% розвіданих запасів. На противагу світовим тенденціям, за 1992-2002 рр. РФ суттєво знизила обсяги видобутку к.к.: газу, нікелю, цинку – на 6,7-16,2%; нафти, вугілля, міді, бокситів, золота, платиноїдів, калійних солей – на 20-36%; хромових руд, свинцю, олова, молібдену, сурми, срібла, апатитів – на 40-60%; вольфраму, титану, фосфоритів, плавикового шпату – в 3 рази і більше (табл. 3). Довгий час не освоюються раніше розвідані великі родов. кольорових і рідкісних металів, корінні родов. золота, в яких зосереджено бл. 80% металу. На 2000 р. виробничий потенціал гірничодобувної галузі на 50-70% РФ є вичерпаним. В цілому 80% гірничошахтного обладнання відпрацювали свій нормативний термін експлуатації і потребують заміни. Частка РФ у загальносвітовому обсязі споживання у 2001 р. відносно 1991 р. знизилася за товарними зал. рудами з 10 до 6,1%; алюмінієм – з 10,2 до 1,1%; міддю – з 5,8 до 0,7%; нікелем – з 18 до 1,6%; цинком – з 6,6 до 1,4%; свинцем – з 5,2 до 0,7%. На межі ХХ-XXI ст. у гірничій промисловості РФ спостерігається серйозний спад в обсязі НДПКР, направлених на вдосконалення і розробку нової техніки і технології [Горн. ж. - 2002. - № 6. - С. 16-23, 90].

Окремі галузі

Нафтогазовий комплекс

Див. також Нафта Росії

Нафтогазовий комплекс. Видобуток нафти в Росії з 1990 по 2000 р. знизився з 516 до 323 млн т, газу – з 641 до 583 млн м{3}. Росія не заповнює видобуток нафти за рахунок відкриття нових запасів. У 2000-2002 рр. країна видобула понад 1 млрд т нафти, а приріст запасів становив тільки 850 млн т. В 2002 р. видобуто 380 млн т, тоді як приріст запасів становив всього 260 млн т. Найбільші родовища із запасами нафти понад 100 млн т вироблені на 50% [Gulf News Online].

Найбільші обсяги вуглеводневої сировини за 2002 рік видобули "ОАО ЛУКОЙЛ" – 75,49 млн т, "ОАО НК ЮКОС" – 69,88 млн т, "ОАО Сургутнєфтєгаз" – 49,2 млн т, ВАТ "Тюменська нафтова компанія" – 37,5 млн т і "ОАО Сибнефть" – 26,32 млн т. Обсяг експортного постачання у 2002 р – 185 млн т нафти, з яких 152,8 млн т – далеке зарубіжжя. У 2003 р обсяг видобутку нафти планується до 390 млн т, а експорт до 191 млн т за рахунок нарощування експортного постачання в далеке зарубіжжя (до 159 мільйонів тонн). У 2005 р видобуток нафти в Росії може зрости до 424 млн т, а у 2010 р – до 510 млн т. У 2020 р в Росії планують добувати 420-460 млн т нафти.

Обсяг виробництва газу в Росії 2002 року зріс на 2,4 % в порівнянні з показником 2001 року і становив 595,3 млрд м3 [Інф. "ИА Финмаркет"]. Бл. 90% видобутку природного газу Росії здійснює ВАТ «Газпром». Динаміка газовидобутку: 1998 р. – 554 млрд куб.м, 2000 р. – 523 млрд куб.м, 2002 – 523,79 млрд куб.м. Близько 70% видобутку «Газпрому» припадає на: Ямбург (запаси на 1.01.2000 р. 4.5 трлн. куб.м), Уренгой (6.2 трлн. куб.м) і Ведмеже (0.68 трлн. куб.м). З 2002 р. в період зниження видобутку увійде і Ямбургське родов. Об'єми газу, що поставляється в європейські країни щорічно зростають (в 2000-2001 рр. на 3-5 млрд куб.м річно). Стабілізувати видобуток газу протягом наступних 5-7 років на рівні не менше за 523-530 млрд куб.м в рік «Газпрому» дозволить введення в експлуатацію нафтогазоконденсатного родовища Заполярне (запаси 3.5 трлн куб.м). Це найбільший проект з видобутку газу в Росії за останнє десятиріччя. З освоєнням Заполярного зв'язують реалізацію міжнародного проекту експорту російського газу в Туреччину («Блакитний потік»).

Експорт газу Росії в 2002 р. становив 167 млрд. 900 млн кубометрів проти 125 млрд кубометрів в 2001 р. В тому числі, експорт в далеке зарубіжжя становив 134,2 млрд кубометрів, в країни СНД - 33,4 млрд кубометрів (ИНТЕРТЭК).

Вугілля

Див. також Вугілля Росії

Вугілля. За видобутком кам’яного вугілля, – 169 млн т. у 2001 р., – РФ. займає 6-е місце у світі після Китаю, США, Індії, Австралії та ПАР. Видобуток всього вугілля (кам’яне і буре) у Росії з 1990 по 2000 р. знизився з 395 до 258 млн т, а у 2002 р. склав 253 млн т, що на 17 млн т нижче за рівень 2001 р, і продовжує знижуватися. Зниження видобутку у 2002 р спостерігалося в 5 з 7 економічних районів. Найзначніше падіння видобутку відмічається в Східному Сибіру – на 16 млн т. Приріст видобутку досягнуто тільки в Західному Сибіру і на Далекому Сході – по 1,5 млн тонн. В результаті реструктуризації вуг. промисл. РФ у 1991-99 рр. було закрито 160 підприємств, головним чином шахт, на які припадала 1/3 вуглевидобутку. Динаміка видобутку кам’яного вугілля за період 1990-2000 рр (млн т): 1990 – 260; 1994 – 177; 1998 – 149; 1999 – 153; 2000 – 152. За прогнозом розвитку видобутку вугілля в Росії до 2010 р. основна роль відведена сибірським басейнам. Їх питома вага з 1990 по 2000 р. зросла з 65,4 до 74,7%, в тому числі з 1998 по 2000 р. – з 71,2 до 74,7% [Уголь. - 2002. - № 1. - С. 37-38; Локер С., 2000, Лондон].

Постачання російського вугілля у 2002 р становило 234 млн т, що на 18 млн т менше ніж у 2001 р. Постачання вугілля скоротилося у всіх сегментах ринку, крім експорту в далеке зарубіжжя. Експорт вугілля з Росії у 2002 р досяг 51 млн т (+9 млн т до 2001 р). Імпорт вугілля в Росію зменшився на 5,8 млн т і становив 20,5 млн т. Всього (з урахуванням імпорту) російським споживачам в 2002 році поставлено 203 млн т вугілля проти 237 млн т у 2001 р. У Росії вугілля як енергоносій використовують у всіх 89 суб'єктах Федерації, а добувають тільки в 24. Повністю забезпечують потребу в ньому за рахунок власного видобутку лише шість утворень, а за рахунок завезення його з вугледобувних регіонів – 65. Між економічними регіонами перевозиться понад 48 млн т вугільної продукції. З вугледобувних регіонів найбільшими постачальниками вугілля є Західний Сибір (вивозить 30% ресурсів регіону) і Східний Сибір (20%). Видобуток і експорт вугілля за регіонами РФ у 2003 р (млн т): Печорський – 17,0 і 1,0; Сх. Донбас – 8,5 і 1,1; Кузбас – 137 і 45; Сх.Сибір – 72 і 2,5; Далекий Схід – 29,6 і 5,0.

За даними “Росинформуголь” у 2002 р. у найбільшому вугледобувному районі - Кузбасі видобуто 131 млн т вугілля (84% - коксівного); це установить 59% видобутку всієї Росії. До 2007 р. обсяг видобутку вугілля зросте до 160 млн т. Такого рівня видобутку планується досягнути за рахунок введення в експлуатацію десяти вугільних шахт, що будуються, і восьми розрізів сумарною виробничою потужністю 34 млн т (з них 5-6 - у 2003 р.). Крім того, за рахунок введення в експлуатацію до 2007 р. десяти збагачувальних фабрик і трьох збагачувальних установок планується збільшити переробку видобутого в Кузбасі вугілля до 48-50% (у 2002 р. лише 30% вугілля Кузбасу було перероблено в регіоні).

Загалом, у вугільній галузі відмічається зростання збитковості виробництва. Загальний річний обсяг збитків у 2002 р – понад 2,5 млрд рублів.

З 2000 по 2020 рік при загальному зростанні енергоспоживання на 25,4-38,4%, споживання природного газу зросте на 18,4-23,7%, нафтопродуктів – на 35,8-50,1%, вугілля – на 35,7-70,3%, а електроенергії, виробленої на АЕС, – в 2,2-2,5 рази. У результаті частка газу в структурі споживання первинних енергоресурсів знизиться з 49,5% у 2002 р до 46,9-44,8% в 2020 р, в тому числі у виробництві електроенергії – з 65,5% до 57,3-50,4%.

Гірничорудна галузь

Гірничорудна галузь. Підприємства гірничорудної галузі Р. у 2001 р. видобули 215,4 млн т. сирої зал. руди і виробили 82,5 млн т. товарного концентрату та аґлоруди, видобули понад 45 млн т. руд кольорових металів. У гірничорудній промисл. працює 190 тис. чол., в т.ч. в чорній металургії – 115 тис. чол. (2001). З надр РФ видобувається до 12% світового обсягу зал. руди, 22% нікелю і кобальту. Головну частину мінерально-сировинної бази нікелевої промисловості Росії складають сульфідні мідно-нікелеві родовища Норильського району. Основним об'єктом розробки в останні роки є багаті руди, середній вміст нікелю в яких дорівнює 3.12-3.65%. Передбачається, що у 2005 р. попит на зал. руду збільшиться на 5,5-7,5% до 2000 р. Але складні економіко-географічні умови розташування, складні гірничо-геолог. умови розробки, низька якість мінер. сировини обумовлюють низьку конкурентоспроможність гірничорудної галузі Р. Дефіцитними в Р. сьогодні є марганець, хром, титан, цирконій. Потреба Р. в рудах і концентратах марганцю, хрому, титану, алюмінію покривається за рахунок імпорту. При цьому є виявлені і ще не освоєні родовища титану, свинцю і цинку, а запасів марганцю, хрому, якісних бокситів не достатньо. Бл. 1/3 копалень кольорової металургії (28) забезпечені менше ніж на 10 років, менше ніж на 3 роки – 11 копалень. Виробничі потужності Р. з феросплавів становлять 550 тис.т. (2001) і зосереджені на Сєровському заводі та Челябінському МК. Бл. 60% алюмінію в Р. виробляють з імпортної сировини (бокситів та глинозему) – головним чином Казахстану та України. Свинцево-цинкова підгалузь Р. знаходиться на початку XXI ст. у важкому стані, що обумовлено недостатньою рудно-сировинною базою та малими інфестиціями у підприємства. В РФ 90% олова добувають на корінних родовищах (у світі тільки 25%). Невисока якість руд, складні гірничо-технічні умови розробки та географо-економічне розташування роблять видобуток руд неконкурентоспроможним. Це обумовило закриття ряду ГЗК, зокрема основних – Хрустальненського та Солнєчного. Проблема забезпечення Р. власною титановою і цирконієвою сировиною є гострою. Титан

Титан. Виробництво титану в СРСР базувалося на кооперації підприємств України, РФ, Казахстану і Узбекистану. Зараз цей комплекс не існує. Р. залежить від імпорту титанової сировини (дефіцит становить бл. 50%).

Вольфрам і молібден

Вольфрам і молібден. В кінці XX ст. вольфрамово-молібденова промисловість Р. різко знизила обсяги видобутку руди і виробництва концентратів, що пов’язано, головним чином зі зниженням споживання молібдену і вольфраму, особливо оборонною промисловістю. У 2000 р. з 5-ти вольфрамодобувних підприємств працювало тільки 3.

Рідкісні та кольорові метали

Рідкісні та кольорові метали. Стан виробництва і споживання в Р. рідкісних металів характеризувався на початку XX ст. спадом платіжного попиту на тантал, ніобій, рідкісні землі. В 1990-і рр. закрито танталодобувний кар’єр на Орловському ГЗК, зупинено видобуток ніобію на Вишневському ГЗК. Єдиним виробником рідкіснометалічної та рідкісноземельної сировини в Р. є “Ловозерська гірнича компанія” (колишній “Сєврєдмєт”), яка розробляє комплексні лопаритові руди. У 2001 році з вітчизняної сировини в РФ вироблено бл. 100% свинцю і олова, 98% міді, 97% нікелю, 62% цинку. З вторинної сировини вироблено понад 96% свинцю, 15% міді, 10% алюмінію. Низький попит на внутрішньому ринку обумовили експорт 83% виробленого алюмінію, 72% міді, 68% нікелю, 54% цинку, 37% олова, 12,5% свинцю. Прогнозується збільшення внутрішнього попиту на кольорові метали (на 10-30%).

За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в Росії видобуто 520 (530) тис. т Cu в руді (7-е місце після Чилі, США, Індонезії, Австралії, Канади, Перу), у світі – 13,082(12,6) млн т.

Алюмінієва сировина