До́вге — селище в Україні, в Хустському районі Закарпатської області, центр Довжанської селищної територіальної громади. У 1971—1994 роках Довге було селищем міського типу, до 1971 і в 1994—2025 — селом.
На півночі межує з селом Бронька, на південному заході з селом Приборжавське та на південному сході з Липецькою Поляною. Довге простягається вздовж долини річки Боржави. Віддалене від обласного на 97 км. Через Довге проходить вузькоколійна залізниця Берегове — Кушниця та шосейні шляхи до Іршави, Сваляви і Хуста.
Назва У період із 1383 до 1404 років село згадується в письмових джерелах, як Госсумезо («Hozyowmezew» в оригіналі) — від , що перекладається, як «довге поле».Не слід плутати з містечком Госсумезо (нині назва Câmpulung la Tisa, Румунія), яке в XIV ст. належало до Мармароського комітату та мало статус коронного міста. Госсумезо-Довге, на відміну від мараморошського Госсумезо, входило до складу Березького комітату. Існує декілька письмових варіацій назви Hosszúmező, поява яких пов'язана зі специфікою старого угорського правопису. Наприклад: Hozyumezov, Hozyowmezew, Hazyomezew, Hezyomezeu, Hozyomezen, Huzyumezeu. З 1404 року вживається назва Dolha (Долго). В деяких документах за 1463 рік трапляється назва Naghdolha або Nagh DolhaBélay Vilmos. Máramaros megye társadalma és nemzetiségei. — Budapest, 1943. — 135. old..
Географія і клімат
Рельєф і гідрографія З південного сходу Довге оточене низькогірним масивом Тупий, а із заходу — гірським масивом Великий Діл. Обидва масиви лежать у межах Вулканічного хребта Східних Карпат. З півночі та північного сходу до села прилягають південні відроги хребта Полонина Боржава.
Через Довге протікає річка Боржава. Гірський характер течії — тільки у верхній частині до села Довге, де тече по гірській V-подібній долині у південному напрямі. Швидкість течії у межах 0,6—1,2 м/с, середні витрати 10,1 м3/сГеренчук К. І. Природа Закарпатської області / К. І. Геренчук. — Львів: Вища школа, 1987. — С. 75.
У межах Довгого басейн Боржави сформовано мережею потоків і струмків. Ліві притоки Боржави: Глубокий, Грабовий, Заквас, Метова, Великий потік, Довгий, Жубраків, Паньова, Дійдовий великий, Дійдовій малий, Бистра. Праві притоки Боржави: Житній малий, Житній великий, Малиновий, Тросна, Золота, Свинка.
Геологічна будова, ґрунти і корисні копалини За типом ландшафту Довге належить до Перечин-Липчанського природного району, який простягнувся вузькою смугою між Полонинським і Вигорлат-Гутинським хребтами на 150 км. Село розташоване в лійкуватій улоговині. Це справжній міжгірський район, закритий майже з усіх сторін високими гірськими хребтами.
Село Довге лежить на зчленуванні Складчастих Карпат і Закарпатського внутрішнього прогину — в центральній частині Закарпатської сейсмоактивної зони, яка геологічно відповідає Закарпатському глибинному розломуТолстой М., Кадурін В., Шабатура О., Костенко Н. Палеогеодинамічні особливості порід центральної частини Закарпатської сейсмоактивної зони за даними комплексних геофізичних і мінералогічних досліджень // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка «Геологія». — Київ, 2009. — № 47. — С.43. В зоні цього розлому по лінії Гуменне-Свалява-Сигет розташовані вогнища сильних землетрусів минулих років. Зокрема в районі Довгого зафіксовано потужні землетруси 3 вересня 1867 року (з афтершоками) та 26 грудня 1872 року (одиничний) з Іо=5-6 і 7 балівhttp://www.lp.edu.ua/fileadmin/IGD/Vydannja/Geodynamica/geofiz_5_1.pdf.
Надра Довгого багаті на поклади андезитового каменю, вапно. На околицях Довгого є джерело мінеральної води — температура 12 °C, мінералізація — 0,9 г/дм3, слабовуглекисла слабо мінералізована хлоридна гідрокарбонатна кальцієво-натрієва слабокисла, лікувально-столова, Малкінського типуПрограма розвитку туризму та рекреації в Іршавському районі на 2010—2015 роки. Офіційний сайт Іршавської районної державної адміністрації. В народі вода, та сама місцевість, де розташоване джерело, має назву «квасна вода». Також наявне термальне джерело води на базі санаторію «Боржава» — температура 18,2 °C, мінералізація — 19,7 г/дм3, метанова йодна високо-мінералізована гідрокарбонатно-хлоридна натрієва слаболужна субтермальна лікувальна, типу Гайдусобосло.
План-схема та топоніміка
В Довгому нараховується 45 вулиць та 1947 дворогосподарств.
Село має низку історичних місцевостей та урочищ: Арташ, Бараки, Бузковець, Велика вулиця, Великі Гірки, Гамора, Гірки, Городища, Дощадець, Кути, Лемацьке, Малиновий, Малі Гірки, Мочар, Полунивок, П'яц (центр), Райчівня, Свинка, Штація, ЧищаникSebestyén Zsolt. Kárpátalja településeinek történeti helynevei: A kataszteri térképek és birtokrészleti jegyzőkönyvek alapján. — Nyíregyháza, 2008. — 187—188. old..
Клімат Клімат у Довгому помірно-континентальний, теплий та сухий, сприятливий для садівництва та виноградарства. На клімат сильно впливає захищеність хребтом Полонина Боржава від холодних вітрів з півночі. Характерна тривала осінь, однак у листопаді часто спостерігаються заморозки. Зима за тривалістю відповідає календарній, відзначаються нетривалі відлиги, щорічно утворюється сніговий покрив. Ранній весні сприяють теплі вітри з Середньодунайської рівнини.
Середньорічна температура повітря становить 9,2 °С, найнижча вона у січні (мінус 2,9 °С), найвища — в липні (19,5 °С). У середньому за рік в Довгому випадає 705 мм атмосферних опадів, найменше їх у лютому і квітні, найбільше — у червні та липніClimate data for cities worldwide. Dovge.
Історія За легендою, колись давнє поселення було не на місці сучасного села, а в урочищі Свинка. Але згідно з тією ж легендою, потужний землетрус зруйнував давнє поселення і люди змушені були переселитись в долину річки Боржава. Ймовірно, описані в легенді події цілком могли мати місце, оскільки Довге розташоване в сейсмоактивній зоні.
Довге засновано наприкінці XIII — початку XIV століття на розвилці шляхів, що вели на Верховину, долину річки Тиси й на Велику Тисо-Дунайську низовинуS. Benedek András. A tettenérhető történelem: Kárpátaljai nemzetiség- és kultúrtörténeti vázlat. — Ungvár — Budapest: Intermix Kiadó, 1993. — 53. old.. Одним з доказів існування стародавнього поселення в Довгому є назва урочища Городище — місце ймовірного розташування древніх дерев'яних фортифікаційних спорудСтрипський Гіядор. Гдѣ документы старшей исторіи Подкарпатской Руси? О межевых названіях. — Ужгород, 1924. — С. 11-12Dr. Petrov. Karpatoruské pomístní názvy: z pol. XIX. a z poč. XX. st. (Алексей Петров. Карпаторусскія межевыя названія: изъ пол. XIX и изъ нач. XX в. / А. Петровъ). — Praha, 1929. — S. 6-7. В ті часи це була зупинка для відпочинку купців на торговельному шляху, а згодом тут почали селитися люди. Спочатку жителі села були вільними селянами. Займалися вони в основному скотарством і рільництвом. Слов'янська назва села вказує на те, що населення Довгого було русинське. У другій половині XIII — початку XIV розпочинається «волоська колонізація» території сучасного Закарпаття. Волохи, яких витісняли тюркські племена, поступово просувалися на північ і асимілювались з русинським населенням, яке їх слов'янізує. В цей період відбувається формування єдиного залежного селянства. Існували різні типи селянського прошарку: госпіти — переселенці, що мали право переходу на інші землі без згоди феодала; немеші — нижче дворянство; шолтеси; кенези. Саме в XIV столітті Довге стає частиною володінь сім'ї волоських магнатів Долгої, життя яких тісно переплітається з історією села.
Період Долгої (1383—1711)
Перший відомий предок сім'ї Долгої (Dolhay) — Станіслав І (Hosszúmezey I Szaniszló), волоський воєвода, який близько 1330 року разом зі своїми братами Білкей Карачоні (Bilkey Karácsonnal), Ilosvay Maxemmel és Komlósy Torpa Mihállyal на основі волоського права переселились на ЗакарпаттяFilipașcu Alexandru. Înstrăinarea unor familii şi averi Maramureşene prin încuscrirea cu străinii // Transilvania. — an. LXXIII. — nr. 10. — Sibiu, 1942. — p. 744—747. Після смерті свого батька, троє синів — Янош, Шандор та Іштван — переїхали до села Довге. З цього моменту поселення стає резиденцією братів, так званим «possesiones capitalis», від якого рід магнатів виводить своє ім'я та предикт — de Dolha (приставка яка вказувала на головну резиденцію угорського дворянина).
Наприкінці XIV ст. угорський король Жигмонд дарує великі земельні території в долині Латориці і Боржави подільському князю Федору Корятовичу та його брату Василю. Ті, в свою чергу, роздаровують частину земель своїм родичам та вірним воїнам. Відомо, що у 1398 році вище названі князі звертаються до короля з проханням формально підтвердити дарування декількох сіл із своїх маєтків у долині річки Боржави на користь Станіслава та його братів Івана, Петра, Георгія і Богдана з Довгого. Справа видно затяглася на довгий час, бо у 1409 році Федір Корятович повторно видає документ про дарування села родині Долгої за військові заслуги. Тоді ж на село було заведено справу і внесено в загальний державний реєстр.
В 1411 році село згадується, як місце проживання збирача податків. У 1417 році Янош Долгої будує в селі дерев'яну церкву та дерев'яний замок-фортецю, яку оточував земляний вал і рів. Виданий Лелеським Конвентом документ від 27 вересня 1418 року, що встановлював вартість та склад володінь Богдана, сина Яноша з Довгого (Ioannis de Dolha) (засудженого за насилля) та його родичів, свідчить про те, що в Довгім було 23 населених кріпацьких господарств, 2 немешські садиби, одна русинська дерев'яна каплиця з цвинтарем та місцем поховань, пункт сплати мита (податку) та млин з одним колесом, розташований в нижній течії річки Свинка.Mihályi János: Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. — Máramaros-Sziget, 1900. — 77, 78, 202. old.Др. Василій Гаджега. Додатки до історій Русинов и руських церквей в Марамороші // Науковий зборник Товариства «Просвіта» в Ужгороді за рок 1922, рочник І. — Ужгород, 1922. — С. 155—156 Селяни сповідували православ'я. Долгої входили в число найбільш знатних і багатих феодальних сімей Мараморошу, тримаючи в підпорядкуванні більшість поселень Боржавської долини. Шляхом насильницького захоплення земель дрібних феодалів Долгої розширювали свої володіння. Спочатку Довге й навколишні села входили до комітату Береґ, але 1454 на прохання Долгої угорський король Ласло V їх землі до комітату Мараморош.Levéltér, Elench. XX. fasc. II. No. 37. 1Iványi Béla. A római szent birodalmi széki gróf Teleki-család gyömrői levéltára. — Szeged, 1931. — 137—138. old. 1460 угорський король Матяш Гуняді Корвін дозволив Амбрушу Долгої вимурувати в Довгому кам'яний будинок.Mihályi János. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. — Máramarossziget, 1900. — 433—434. old.Teleki József gróf. Hunyadiak kora Magyarországon. — Oklevéltár. X. — Pest, 1853. — 641—642. old.
Але замість будинку, Амбруш Долгої все-таки без дозволу побудував укріплений кам'яний замок. У 1465 році Амбруш Долгої скоює вбивствоMihályi János. Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. — Máramarossziget, 1900. — 470—471. old.. Через цей злочин він декілька разів поставав перед судом. Зрештою, володіння Амбруша були конфісковані на користь вдови Яноша Гуньяді — Ержибет. Однак, через деякий час королівський указ було скасовано й Амбруш знову стає власником маєтку в долині БоржавиFilipașcu Alexandru. Istoria Maramureșului. — București, 1940. — P. 42-46, 64-70. Вже у 1471 році Довжанський замок згадується, як «castellum Dolha».Corpus Decretorum Juris Hungarici 1471. 29. §. В цій грамоті за 18 вересня 1471 року йдеться про рішення Національних зборів Угорщини, згідно з яким фортеця повинна бути зруйнована протягом 25 днів. В 1514 році його остаточно зруйнували повсталі селяни, які приєдналися до загонів Дьердя Дожі. Протягом століть жителі села розбирали руїни і з них будували свої хати. Від нього залишилася лише каплиця, яку у XVIII столітті перебудовано в кальвіністську церкву, а в 1965 році її також розібрали. На сучасному етапі про стародавню фортецю нагадують залишки підвального приміщення, цвинтар та руїни реформаторської церкви.