Мико́ла Микола́йович Миха́йлов (6 травня 1912, місто Твер, тепер Російська Федерація — 31 серпня 1979, місто Київ) — український радянський діяч, міністр сільського будівництва УРСР, заслужений будівельник УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ (1966—1976).

Біографія Народився в травні 1912 року в родині робітника.

Трудову діяльність розпочав у чотирнадцятирічному віці учнем слюсаря Тверського вагонобудівного заводу. З 1928 року — слухач вечірнього відділення робітничого факультету.

З 1932 року — у Червоній армії. У 1937 році закінчив Військово-інженерну академію імені В. В. Куйбишева, здобув спеціальність військового інженера-будівельника.

З 1937 року — інженер, головний спеціаліст на спорудженні різних об'єктів у Ленінградській області РРФСР.

Під час німецько-радянської війни у 1941—1942 роках — керівник району оборонних робіт Західного фронту. У 1942—1946 роках — на керівній будівельній роботі у Свердловській області РРФСР.

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1946—1949 роках — керівник будівельних робіт по відбудові міст Риги і Феодосії.

У 1949—1955 роках — головний інженер будівельного тресту в місті Києві. У 1955—1957 роках — у відрядженні в Китайській Народній Республіці.

У 1957—1960 роках — начальник відділу капітального будівництва; начальник управління будівництва Київського економічного адміністративного району (Київського раднаргоспу). У 1960 — лютому 1962 року — заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Київського економічного адміністративного району.

У лютому 1962 — січні 1963 року — начальник Головного управління будівництва, будівельної індустрії та проєктно-розвідувальних робіт Української ради народного господарства (Укрраднаргоспу).

У січні 1963 — листопаді 1965 року — начальник Головного управління по будівництву в Київському економічному районі (Головкиївбуду).

22 листопада 1965 — 19 жовтня 1973 року — міністр сільського будівництва Української РСР.

З 1973 року — персональний пенсіонер союзного значення. Похований в Києві.

Нагороди орден Леніна орден Червоного Прапора два ордени Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки два ордени «Знак Пошани» медалі Почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (19.05.1972) «Заслужений будівельник Української РСР» (7.08.1965)

Джерела Газета «Радянська Україна» — березень 1966 р.