Harttia (Гартія) — рід риб триби Harttiini з підродини Loricariinae родини Лорікарієві ряду сомоподібні. Має 24 види.
Опис Загальна довжина представників цього роду коливається від 5,7 до 22,2 см. Зовнішністю дещо схожі з сомами роду Otocinclus. Голова широка, порівняно з тулубом, сплощена зверху. По краях морди у самців присутні збільшені одонтоди (шкіряні зубчики). Вусики маленькі. Очі середнього розміру, розташовані у верхній частині голови. Губи великі та широкі, нагадують присоски. Тулуб сильно сплощено з боків, вкрито кістковими пластинками, окрім черева. Мають довгий кишечник. Спинний плавець подовжений, низький. Грудні плавці добре розвинені, широкі, у самців наділені великими одонтодами. Черевні плавці подовжені, поступаються грудним плавцям. Хвостове стебло дуже довге. Хвостовий плавець невеличкий, з розрізом або виїмкою.
Забарвлення коливається від сірого до чорного кольору. У деяких видів на тулубі присутні світлі, контрастні поперечні смуги, рідше — темні цятки.
Спосіб життя Це демерсальні риби. Воліють до прісних й чистих водойм. Зустрічаються в дрібних — до 0,7 м завглибшки — річках з дуже сильною течією з кам'янистим і піщаним дном. Доволі територіальні. Утворюють великі групи — щільність становить близько 1 особини на 0,1 м2. Живляться синьо-зеленими і діатомовими водоростей, а також личинок хромінамід, яких вишукують в піску, всмоктуючи ротом.
Розповсюдження Мешкають у басейні річок Ориноко, Сан-Франсиску, Фанадо, Парана, Рібьер, Парнаїба, Утума, Сіннамарі, Ампруаг, Токантінс, Тапажос — в межах Венесуели, Бразилії, Гаяни, Суринаму та Французької Гвіани.
Види Harttia absaberi Harttia canastra Harttia carvalhoi Harttia depressa Harttia dissidens Harttia duriventris Harttia fluminensis Harttia fowleri Harttia garavelloi Harttia gracilis Harttia guianensis Harttia kronei Harttia leiopleura Harttia longipinna Harttia loricariformis Harttia merevari Harttia novalimensis Harttia punctata Harttia rhombocephala Harttia surinamensis Harttia torrenticola Harttia trombetensis Harttia tuna
Джерела Oyakawa, O.T., 1993. Cinco espécies novas de Hartia Steindachner, 1876 da região sudeste do Brasil, e comentários sobre o gênero (Teleostei, Siluriformes, Loricariidae). Comun. Mus. Ciênc. Tecnol. PUCRS, Sér. Zool. Porto Alegre 6:3-27. Covain, R., Fisch-Muller, S., Montoya-Burgos, J.I., Mol, J.H., Le Bail, P.Y. & Dray, S. (2012): The Harttiini (Siluriformes, Loricariidae) from the Guianas: a multi-table approach to assess their diversity, evolution, and distribution.Cybium, 36 (1): 115—161.