Залізниця Станиславів — Гусятин () довжиною 148 км з 1435 мм колією була збудована у Галичині (Австро-Угорська імперія) впродовж 1882–1884 років. За складністю профілю залізниця поступалась тільки коліям, які були прокладені в Карпатах.Загородний Р. І економіка, і стратегія… // Вільне життя плюс. — № 75 (15811) (23 вер.). — С. 4. (Право і життя) Частина Східно-Галицької трансверсальної залізниці.

|}відстані вказані згідно з путівником Адольфа Інлендера → Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken…  — S. 77.

Відомості

Весною 1880 року розробку проекту колії Станиславів — Гусятин тимчасово припинили. У квітні 1881 року утворили «Дирекцію руху казенної залізниці» у Відні (директор Чадік), рух по яких розпочався 1 січня 1882 за розпорядженням уряду. Міністерство торгівлі Австро-Угорщини своїм актом від 28 березня 1881 року сприяло енергійнішому розгляду питання про будівництво останньої частини трансверсальної залізниці (пропонували дві лінії: Тернопіль — Гусятин і Станиславів — Гусятин). На початку вересня 1881 року у вищих колах Відня і Львова почали активніше обговорювати проблему будівництва залізниці в Придністров'ї, зокрема, Станиславів — Гусятин. Цього місяця внесли зміни до останнього варіанту проекту: він не передбачав прямого шляху, що збільшувало вартість. Це, вочевидь, зробили за наполяганням генштабу війська, який хотів мати сполучення зі сходу Станиславова, а не півночі. Перший проект передбачав, що колія починатиметься у м. Галич.

На відтинку залізниці Станиславів — Гусятин, одним з активних прихильників прокладання якої був Роман Гостковський,Czasopismo Techniczne . — Krakow, 1882. — Rok III. — № 3 (15 marca). — S. 32. будова була встановлена на основі державного права з 28 грудня 1881 року. 25 липня 1882 р. будівництво було передане підприємству «Шварц».відповідь від 28 квітня 1971 р. директора Австрійського державного архіву (Відень), доктора Пауля Мехтлера на лист Степана Шипилявого → Бучач і Бучаччина… — С. 63. Трасуванням колії і розробкою її проекту керував Юліус Лотт (1833—1883) — один з найкращих інженерів австрійських залізниць. Остаточний проект був розроблений у липні 1882 року і затверджений державною радою.

Довжина моста через річку Дністер (найбільшу в Галичині) поблизу Нижнева становила 324 м.

Для руху від Бучача до Гусятина спорудили 250 (260Бучач і Бучаччина… — С. 63.)-метровий тунель на території села Нагірянка (тепер у межах Бучача) та міст (зведений у 1882—1884 роках) через річку Стрипа. Міст і тунель будували італійські спеціалісти (зокрема, Джанні Батіста Феррарі) та місцеве населення, яке виконувало допоміжні роботи. Через величезне стратегічне значення міст і тунель під час обидвох світових воєн були кілька разів знищені.Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 452.

Будівництво залізниці від Станиславова до Гусятина, зокрема, через станції Хриплин, Палагичі, Нижнів, Бучач, Чортків, Вигнанка, КопичинціТомин Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія… — С. 158 (мапа-схема).) протяжністю 144 км розпочалося восени 1883 року, а було завершено до кінця 1884-го.

Перший вантажний потяг на лінії Станиславів — Бучач поїхав 1 листопада 1884 р., перший пасажирський — 15 листопада 1884 р.; до Гусятина — 31 грудня 1884 р. (радше 1 лютого 1885 р.) Регулярний рух почався з початком 1885 року. Надмірна ощадність та швидкі темпи будівництва призвели до того, що через 10 років після початку експлуатації залізниці виникла необхідність її реконструкції.

У перших роках потяг зі Станиславова ходив 1 раз: відправлення — 10.00, у Бучачі — 14.39; у 1914 р. було 3 потяги. На час відкриття руху ціна квитка 3-го класу Станиславів — Бучач була 1 ґульден 20 крейцерів. Проїзд поштовим диліжансом перед відкриттям залізниці вартував 4 ґульдени 76 крейцарів, час у дорозі — 8 годин.

У 1884 р. у Відні створена Генеральна дирекція залізниць з 11 дирекцій. У Східній Галичині на цей час було шість державних колій: Львів – Стрий, Стрий – Станиславів, Хирів – Стрий, Дрогобич – Борислав, Станиславів – Гусятин і Долина – Вигода, що дозволяло відкрити у Львові Дирекцію експлуатації державних залізниць.Клапчук В. Залізниці Галичини // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — Випуск 22. — С. 11.

1912 році діяла Станиславівська дирекція залізниць.Димитрюк В. Сторінками історії Галицької залізниці. — С. 4.

Сьогодення Залізницю вирішили більше не відновлювати після її руйнації нацистами так званим колієруйнівником у ході Другої світової війни.

На відтинку між селами Добромишль і Комарівка (обидва Монастириський район) збереглись залишки підпірної стінки, яка оберігала колію від наслідків ерозії ґрунту. Її добре видно під часу руху по автодорозі , оскільки обидві дороги відділяє тільки кілька метрів.мапа гугл

Див. також Бучацький тунель Галицька Трансверсальна залізниця Дністрянська залізниця

Примітки

Джерела Бойцун Л. Залізниця на Тернопільщині //

Павлишин Т. Як підривали Бучацький тунель // Семенів О. Є. Тернопільщина у вихорі війни (весна-літо 1944 року): монографія. — Тернопіль : Астон, 2013. — 176 с.: 24 іл. — ISBN 978-966-308-512-8. Томін Ю., Романишин Ю., Коритко Р., Паращак І. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів : ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — ISBN 978-617-655-000-6. Футулуйчук Д. Організаційно-правові засади участі залізничної жандармерії жандармерії у військово-організаційному і транспортно-технічному забезпеченні воєнних операцій ЗУНР У 1918—1920 рр. — С. 87—93. Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken…  — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s.

Посилання Семенів О. Залізниці Австро-Угорщини.