Свен О́ге Ма́дсен (, , Оргус) — данський письменник, член Данської академії, кавалер ордена Даннеброг.
Біографічні дані Свен Оге Мадсен народився в сім'ї вихідців із Західної Ютландії — страхового агента Ганса Педера Мадсена і поштарки Юлії Мадсен (до шлюбу Бертельсен). Був наймолодшим із чотирьох дітей. Перші 25 років свого життя мешкав на вулиці Шернвей, у робітничому кварталі Оргуса. У школі вчився посередньо, мав нахил до математики й вибрав відповідну спеціалізацію в Марселіборзькій гімназії, яку закінчив у 1958-му. Того ж року почав студіювати математику в Оргуському університеті. Вів щоденник, записи в якому з часом стали нагадувати літературні твори. Провчившись кілька років, Мадсен покинув університет. 1964 року став професійним літератором і переселився до Оргуса, де мешкав разом із лікаркою-терапевткою Бенте Інгер Лісе (1939—2013) в мансардній кімнаті площею шість квадратних метрів. 1966 року взяв шлюб з нею. Вони багато мандрували й певний час проживали в Чикаго, Алжирі та Бангалорі. Згодом осіли в Рісскові — оргуському передмісті.
У подружжя було двоє дітей і двоє внуків. Разом із дружиною Свен Оге Мадсен під псевдонімом «Маріанна Каїнсдаттер» написав три детективні романи та радіоп'єсу.
У 2005 році Свен Оге Мадсен став членом Данської академії.
Творчість Ще студентом Мадсен надсилав різним видавцям свої перші твори й діставав негативні відповіді. Зокрема, видавництва «Гюллендаль» і «Арена», мотивуючи свою відмову, натякнули, що автор хворіє на шизофренію. У 1962-му газета Vindrose («Роза вітрів») опублікувала його оповідання «Восьмий день», а наступного року в .
Твори Мадсена перекладено багатьма мовами. У дужках вказано три числа, які позначають, відповідно, кількість окремих перекладних прозових книжок, кількість перекладних антологій з Мадсеновими творами й кількість перекладених п'єс — станом на початок жовтня 2016 року. Англійською (3 + 11 + 2), болгарською (0 + 1 + 0), грецькою (0 + 1 + 0), естонською (1 + 0 + 0), ісландською (1 + 0 + 0), іспанською (0 + 1 + 0), італійською (1 + 2 + 0), латиською (2 + 2 + 1), нідерландською (1 + 4 + 0), німецькою (7 + 10 + 3), норвезькою (1 + 3 + 0), польською (1 + 1 + 0), російською (1 + 0 + 0), словацькою (0 + 0 + 1), угорською (0 + 1 + 0), фінською (0 + 1 + 0), французькою (3 + 4 + 0), чеською (1 + 3 + 0), шведською (2 + 2 + 0) і японською (0 + 4 + 0) . Літературна творчість
Твори
Романи Besøget, 1963 Lystbilleder, 1964 Otte gange Orphan, novelleroman, 1965 Tilføjelser, 1967 Modsatterne og Omvendterne, 1967 Liget og lysten, 1968 Tredje gang så tar vi ham, 1969 Sæt verden er til, 1971 Dage med Diam eller Livet om natten, 1972 Jakkels vandring, 1974 Tugt og utugt i mellemtiden, 1976 Hadets bånd, 1978 Se dagens lys, 1980 Den største gåde, 1982 Vi? — Vi, Vi!, 1982 Af sporet er du kommet, 1984 Lad tiden gå, 1986 Slægten Laveran, 1988 At fortælle menneskene, 1989 Jagten på et menneske, 1991 Edens gave, 1993 Syv aldres galskab, 1994 Den usynlige myre, 1995 Kvinden uden krop, 1996 Finder sted, 1998 Genspejlet, 1999. Nærvær og næsten: Tomas Fants familiekrøniker, 2000 Den ugudelige farce, 2002 De gode mennesker i Århus; Læselysten, 2003 Levemåder, 2004 Det syvende bånd, 2006 Mange sære ting for, 2009 Pigen i cementblanderen, 2013 Af den anden verden, 2017 Enden på tragedie, 2019 Fremtidsspejl, 2020
Збірки оповідань Maskeballet, 1970 Mellem himmel og jord, 1990 Ude af sit gode skind, 2004 Manden der opdagede at han ikke eksisterede, 2007 Skabt for hinanden og andre dystopier, 2014 (sammen med Karen Skovmand og Kenneth Bøgh Andersen) Uforelsket, 2016
Електронна кореспонденція Når man mailer, 2009 (uddrag af Svend Åge Madsens emails til vennen Flemming Chr. Nielsen siden 2000)
Оповідання Vores sommerliv, 1979 (i novellesamlingen: Det kolde dusin, redigeret af Mogens Wolstrup (1983)) Skabt for hinanden, 1995 (i novellesamlingen: Novelleveje (1997) samt i Skabt for hinanden og andre dystopier (2014)) Kærlighed ved sidste blik (i Ud & Se, 2013) Hin Anden, 2014 (i publikationen: Neuroetik (2014), som blev udgivet af Etisk Råd)
Під псевдонімом «Маріанна Каїнсдаттер» Blodet på mine hænder, 1973 Mord dem bare, 1975 (радіоп'єса) Et ved jeg som aldrig dør, 1991 Engleskyts. Kriminalroman, 2002
У співавторстві Septemberfortællingerne, 1988
П'єси Et livstykke i 6 billeder, 1967 Hopla, vi…prik prik prik, 1967 Stikord, 1967 Rapport fra internatet, 1967 Forestillinger, 1970 I virkeligheden, 1972 Dr. Lemmas problem, 1975 (tv-spil) Man skal høre meget, 1975 Jo værre, jo bedre, 1975 Narrespillet om Magister Bonde og Eline Mortensdatter, 1978 Uden for nummer, 1984 Kasper søger efter tilværelsen, 1982 Margrethe den milde 1982 Svejk i tredie verdenskrig, 1984 Dr. Strangula, 1985 Knud den Hellige, 1986 Det sidste suk, 1986 Nøgne masker, 1987 Svar udbedes, 1987 Dødens teater, 1987 Robert og Judith, 1993 Kopisten, 1994 Tiger, 2012
Література про Мадсена Bredsdorff, Thomas: Sære fortællere: hovedtræk i den ny danske prosakunst tiåret omkring 1960. 1967 Kampmann, Christian: Man kommer til at skrive ‘revolution’ hver 20. side. 1970. Information. 1970-11-13 Mørk, Ebbe: Jeg er glad for min dårlige samvittighed. 1972. Politiken. 1972-09-17 Brostrøm, Torben: Danske digtere i det 20. århundrede, bind 5. 1982 Skyum-Nielsen, Erik: Modsprogets proces: poesi, fiktion, psyke, samfund: essays og interviews om moderne dansk litteratur. 1982. Arena Sylvest, Ole: Det litterære karneval: den groteske realisme i nyere danske romaner. 1987. Odense Universitetsforlag Søholm, Ejgil: Ordkvartet Århus 1990. Statsbiblioteket Dalgaard, Niels: Dage med Madsen eller livet i Århus 1996. Museum Tusculanum Grymer, Claus: «Århus — den evige stad». 1996. Interview i Kristeligt dagblad, 1996-01-23 Gemzøe, Anker: Metamorfoser i mellemtiden 1997. Medusa Nørager Pedersen, Ejnar: Af og om Svend Åge Madsen — en bibliografi 1999. Statsbiblioteket Jørgensen, John Christian (red.): Dansk forfatterleksikon. 2001. Rosinante Mai, Anne-Marie: Danske digtere i det 20. århundrede, 4.udgave. 2001. Gad Madsen, Svend Åge: Svend Åge Madsen — at fortælle menneske 2002. Film, Videokassette. Manuskript og produktion Christian Braad Thomasne Gemzøe, Anker: Hovedspring mellem magnetiske spor. En analyse af Svend Åge Madsen: Af sporet er du kommet. 2006. Netdokument. Trykt version offentliggjort som artikel i K & K nr. 54/1986 Møller, Anne: Frankensteins paradoks — om det fantastiske — og Shelley, Ingemann og Svend Åge Madsen. 2005. I: BUM. — Årg. 23 (2005) Dansk Litteraturhistorisk Bibliografi. Henvisninger fra onlineudgaven af «Dansk litteraturhistorisk bibliografi» til fortolkninger af og artikler om Svend Åge Madsen. Svend Åge Madsens romaner. Kort præsentation af Svend Åge Madsens forfatterskab og temaer fra Det Kgl. Biblioteks portrætter over nyere danske forfattere. Skyum-Nielsen, Erik: Møder med Madsen, Aarhus Universitetsforlag, 2009. ISBN 978-87-7934-329-0 Christian Bach, Amanda Lundberg Kelly: Vild med Svend Åge Madsen, Gyldendal, 2012. ISBN 978-87-02-11712-7
2002 року Крістіан Бро Томсен (Christian Braad Thomsen) зняв 56-хвилинний документальний фільм про Мадсена (Svend Åge Madsen — at fortælle menneskene).
Зовнішні зв'язки Svend Åge Madsen. Сайт «Forfatterweb» Portræt af Svend Åge Madsen, Litteratursiden Svend Åge Madsen. Сайт «Gyldendal. De Store Danske» Svend Åge Madsen. Сайт «Sciencefiction», 1997 «Hvorfor Århus bliver ved med at dukke op i mine bøger?» (Litteratursiden) Interview (lyd) med Svend Åge Madsen om forfatterskabet «Tiger» — Eksperimentel kortfilm instrueret af Thomas Dyrholm og Alexander Sagmo med Svend Åge Madsen som medvirkende Svend Åge Madsen. Autobiografi. Сайт «Biografi» Svend Åge Madsen. Сайт «Arnoldbusck»
Нагороди і відзнаки 1966 Louisiana-prisen — Премія «Луїзіана» 1972 Det Danske Akademis Store Pris — Велика премія Данської академії 1976 Kritikerprisen — Премія критиків 1985 Søren Gyldendal Prisen — Премія Серена Гюллендаля 1987 Danske Dramatikeres Hæderspris — Почесна премія данських драматургів 1990 Holberg-Medaillen — Медаль Гольберга 1994 Radioens Romanpris — Премія за роман Данського радіо 2000 De Gyldne Lauerbær — Золота лаврова гілка 2002 Johannes Buchholtz-prisen — Премія Йоганнеса Бухгольца 2003 Læsernes krimipris — Премія читачів за кримінальний роман 2010 — Кавалерський хрест ордена Даннеброг
Примітки