Rineloricaria (Рінелорікарія) — рід риб з групи Rineloricaria триби Loricariini з підродини Loricariinae родини Лорікарієві ряду сомоподібні. Має 66 видів. Наукова назва походить від грецького слова rhinos, тобто «ніс», та латинського слова lorica — «панцир зі шкіри».
Опис Загальна довжина представників цього роду коливається від 8 до 22 см. Голова відносно велика, сплощена зверху. Морда звужена, округла на кінці. З її боків присутні подовжені одонтоди (шкіряні зубчики). Губи однакові. Не мають видимих вусиків. Очі маленькі. Рот являє собою своєрідну присоску. Тулуб стрункий, вкрито кістковими пластинками. Спинний плавець високий, з сильним нахилом, цільний, повністю торкається тулуба. також має 1 жорсткий промінь. Грудні плавці широкі, на їх променях та шипах у самців є одонтоди. Перший промінь жорсткий (шип) короткий і товстий. Останній у самців вигнутий. Черевні плавці дорівнюють або перевершую розмір грудних плавців. Жировий плавець відсутній. Анальний плавець витягнуто донизу, помірно широкий. Хвостове стебло дуже тонке. Хвостовий плавець з виїмкою, мають ниткоподібні променів, що тягнуться з країв плавця.
Забарвлення світло-коричневе з темними довільно розкиданими плямами або цяточками темно-коричневого кольору. Спинний плавець темного кольору.
Спосіб життя Більшість рінелорікарій живуть у великих річках, лагунах, лісових струмках з піщаним або кам'янистим дном, серед опалого і затонулої листя в прозорих або каламутних водах. Зустрічаються в помірній течії. Утворюють невеликі косяки. Досліджують дно як щось їстівне або зіскрібають з листя рослин бактеріальний наліт і водорості. Активні у присмерку та вночі. Живляться водними безхребетними і детритом.
Самиця відкладає до 100 ікринок у скелясту порожнину або печеру.
Розповсюдження Мешкають у водних системах від Коста-Рики до центральної частини Аргентини.
Тримання в акваріумі Підходить ємність від 100 літрів. На дно насипають суміш дрібного і середнього піску. Зверху застеляють затонулими листям дерев і тонкими гілочками. Як декорації розміщують невеликі камені й корчі. Уздовж задньої стінки висаджують рослини.
Неагресивні рибки. Містять групою від 5-7 особин. Сусідами можуть бути дрібні харацинові (тетри), соми-коридораси. Годують сомів свіжими овочами, ошпарені листям салату, кропиви, кульбаби. 30 % харчу має мати тваринне походження. З технічних засобів знадобиться внутрішній фільтр середньої потужності для створення помірної течії, компресор. Температура тримання повинна становити 22-26 °C.
Види Rineloricaria aequalicuspis Rineloricaria altipinnis Rineloricaria anhanguapitan Rineloricaria anitae Rineloricaria aurata Rineloricaria baliola Rineloricaria beni Rineloricaria cacerensis Rineloricaria cachivera Rineloricaria cadeae Rineloricaria capitonia Rineloricaria caracasensis Rineloricaria castroi Rineloricaria catamarcensis Rineloricaria cubataonis Rineloricaria daraha Rineloricaria eigenmanni Rineloricaria fallax Rineloricaria felipponei Rineloricaria formosa Rineloricaria giua Rineloricaria hasemani Rineloricaria henselii Rineloricaria heteroptera Rineloricaria hoehnei Rineloricaria isaaci Rineloricaria jaraguensis Rineloricaria jubata Rineloricaria konopickyi Rineloricaria kronei Rineloricaria lanceolata Rineloricaria langei Rineloricaria latirostris Rineloricaria lima Rineloricaria longicauda Rineloricaria maacki Rineloricaria magdalenae Rineloricaria malabarbai Rineloricaria maquinensis Rineloricaria melini Rineloricaria microlepidogaster Rineloricaria microlepidota Rineloricaria misionera Rineloricaria morrowi Rineloricaria nigricauda Rineloricaria nudipectoris Rineloricaria osvaldoi Rineloricaria pareiacantha Rineloricaria parva Rineloricaria pentamaculata Rineloricaria phoxocephala Rineloricaria platyura Rineloricaria quadrensis Rineloricaria reisi Rineloricaria sanga Rineloricaria setepovos Rineloricaria sneiderni Rineloricaria steindachneri Rineloricaria stellata Rineloricaria stewarti Rineloricaria strigilata Rineloricaria teffeana Rineloricaria thrissoceps Rineloricaria tropeira Rineloricaria wolfei Rineloricaria zaina
Джерела Günther Sterba: Süßwasserfische der Welt. Urania Verlag, Stuttgart 1990, ISBN 3-332-00109-4. Reis, R.E. and A.R. Cardoso, 2001. Two new species of Rineloricaria from southern Santa Catarina and northeastern Rio Grande do Sul, Brazil (Teleostei: Loricariidae). Ichthyol. Explor. Freshwat. 12(4):319-332 Ferraris, C.J. Jr., 2003. Loricariidae — Loricariinae (Armored catfishes). p. 330—350. In R.E. Reis, S.O. Kullander and C.J. Ferraris, Jr. (eds.) Checklist of the Freshwater Fishes of South and Central America. Porto Alegre EDIPUCRS, Brasil. Covain, Raphael; Fisch-Muller, Sonia (2007). The genera of the Neotropical armored catfish subfamily Loricariinae (Siluriformes: Loricariidae): a practical key and synopsis. Zootaxa, 1462: 1–40.