Рекхта (, rextā) — старе найменування мови хіндустані до моменту, коли її діалектна основа перейшла до діалекту кхарі-болі. «Рекхта» означає «роздроблений», що відображає меншу персіанізацію, ніж у пізніші періодиHindustani (2005). Keith Brown. Encyclopedia of Language and Linguistics (2-е изд.). Elsevier. ISBN 0-08-044299-4.. Даний термін найактивніше використовувався з XVII століття до кінця XVIII століття, після чого був замінений словами «хінді», а пізніше «хіндустані» і «урду». Поезія на рекхті активно створюється сучасними носіями урду.
Наведений нижче вірш Мірзи Галіба, що написаний на рекхті:
Rexte ke tum hī ustād nahīṅ ho ğālib (ريختے کے تم ہی استاد نہیں ہو غالب), Kihte haiṅ agle zamāne meṅ koī mīr bhī thā . (کہتے ہیں اگلے زمانے میں كويٴی میر بھی تھا).
Рекхта використовувалася в таких формах як маснаві, марсія, касіда, тхумрі, зікр, гіт, чаупал і кабіт.
Граматично жіночим варіантом слова «рекхта» є «рекхті», термін введений поетом XVIII століття Саадат Яр-хан Рангіном для позначення віршів, написаних у стилі жіночої розмовної мови. Поет з Лакхнау Інша Аллах Кхан також прославився складанням рекхті.
Примітки
Література S.R. Faruqi: «Unprivileged Power: The Strange Case of Persian (and Urdu) in Nineteenth-Century India», Annual of Urdu Studies, 1998, Vol. 13 (tilgjengeleg på nettet) A. Rai, A house divided: The origin and development of Hindi-Urdu, 1991, Oxford University Press, London. G. A. Zograph: Languages of South Asia, 1960 (translated by G.L. Campbell, 1982), Routledge, London.