Борг Януковича — фразеологізм (політичне кліше), що використовується в публіцистиці, журналістиці та в побутовій сфері на означення заборгованості України перед Росією за єврооблігаціями на загальну суму $ 3 млрд.
Персоніфікація боргу з ім'ям Віктора Януковича пов'язана з тим, що ініціатива отримання боргу виходила від нього, переговори щодо можливості отримання також велися ним в той час, коли він обіймав посаду Президента України. Точна дата появи фразеологізму невідома, на початку 2015 року термін вже використовувався.
Отримання коштів та їх використання
20 грудня 2013 року Російський державний Фонд національного добробутуп.3 розділу «Фонд национального благосостояния» Інформаційного повідомлення Мінфіну Росії від 13.01.2014 викупив облігації Уряду України на суму $ 3 млрд борг за якими й став згодом відомим як «борг Януковича».
Перед цим, на виконання постанови КМУ, Мінфін провів лістинг облігацій на Ірландській фондовій біржі. При цьому агентство Standard & Poor's присвоїло єврооблігаціям України «сміттєвий» рейтинг В-, який відповідав суверенному рейтингу держави.
Кошти від розміщення були отримані 24 грудня 2013 року, хоч сама операція викупу відбулася 20 грудня, така розбіжність в часі обумовлена тим, що початок нарахування купону було заплановано на 24 грудня. Отриманих коштів вистачило на три дні, до 27 грудня 2013. Як заявив тодішній прем'єр-міністр Микола Азаров, грошей вистачило на три дні, їх начебто було використано на «погашення боргів із соціальних зобов'язань». Водночас він заявив, що майбутні транші кредиту будуть витрачені на інвестиційні цілі та активізацію економіки шляхом здешевлення кредитних ресурсів.
Згодом стало зрозуміло, що майбутніх траншів кредиту не буде, а під «соціальними зобов'язаннями» Азаров розумів оплату Газпрому за поставлений в Україну газ: «Російський кредит на $ 3 млрд, отриманий Україною в грудні минулого року, був відразу ж направлений назад до РФ як розрахунок за російський газ» — заявив 8 квітня 2014 року голова НБУ Степан Кубів в ефірі Першого національного телеканалу.
Ситуація напередодні отримання коштів
Наприкінці 2013 року економічна ситуація в Україні стала скрутною. Резервів НБУ в розмірі $ 18.8 млрд на кінець листопада 2013 мало вистачити, щоб забезпечити обслуговування зовнішнього боргу держави. Доступ на зовнішні ринки запозичень до середини грудня в уряду був закритий: прибутковість боргових зобов'язань Мінфіну з погашенням у 2014 році становила 19 %.
Невеликий попит при розміщенні валютних облігацій на внутрішньому ринку проблем не вирішував. Згідно з жовтневим прогнозами Fitch, до кінця 2014-го резерви Нацбанку могли скоротитися практично до нуля. Фінансові проблеми посилювались політичною нестабільністю. Це стало однією з причин початку Революції гідності, що почалась у листопаді 2013 року з Євромайдану. Тоді замість підписання Угоди про асоціацію з ЄС влада почала підготовку до вступу в Митний союз з РФ, пояснюючи це проблемою різної ширини залізничної колії.
В. Янукович під час прес-конференції 19 грудня 2013 рокуЯнукович озвучує маячню з агіток Медведчука
У результаті країні потрібні були гроші у вільно конвертованій валюті.
Янукович почав активніше проводити зустрічі із Путіним: 24-25 жовтня на засідання Ради глав СНД у Мінську. 27 жовтня 2013 року Янукович відвідав в Сочі, де зустрівся з ПутінимСтало известно, о чем Янукович с Путиным говорили в Сочи . 9 листопада — зустріч в Москві, яку спочатку не підтверджували ні російські, ні українські офіційні джерелаЯнукович и Путин говорили об экономике Так само, як і в випадку з Сочі, зустріч проходила на вихідних, і не входила в робочий графік президента . 6 грудня — обговорення стану і перспектив співробітництва у фінансово-кредитній сферіЯнукович и Путин не говорили в Сочи о ТС — пресс-секретарь Кремля . 17 грудня — зустріч перед засіданням російсько-української комісії . В результаті, гроші «знайшли» в «Фонді національного добробуту РФ», який акумулює надлишкові нафтодолари.
Результатом засідання комісії став підписаний 17 грудня 2013 року документ в якому були дві фінансові поступки Москви: знижка на газ до 268.5 $ за м3 формальна готовність надати Україні кредит на $ 15 млрдНадати кредит було вирішено не за допомогою звичайної міждержавної позики, а через купівлю Росією єврооблігацій України («євро-», бо номіновані в іноземній валюті — доларах США). Операцію оформили за англійським правом, і за кілька днів стало відомо, що перші $ 3 млрд випущені в обіг на Ірландській фондовій біржі з купоном 5 %.
Ситуація після отримання коштів і після зміни влади
До зміни влади в Україні Під час каденції Януковича питання про необхідність і спроможність повернення коштів активно не дискутувалось, навпаки, йшла підготовка до отримання наступних траншів. Так, 20 січня 2014 року КМУ прийняв постанову про додатковий випуск облігацій на суму $ 2 млрдПостанова КМУ Про здійснення додаткового випуску облігацій зовнішньої державної позики 2013 року. Однак відставка уряду і затягування процесу формування нового Кабінету міністрів зумовили небажання російської сторони надавати фінансування.
Після зміни влади в Україні Новий уряд під керівництвом Яценюка визнав наявність боргу за єврооблігаціями і своєчасно здійснював усі купонні виплати. Перша виплата відбулась, як і було заплановано, в червні 2014 року на суму $ 73.3 млн. Проте, із наближенням кінцевого строку погашення в українському уряді почали перемагати настрої, що борг платити не потрібно.
Три періоди із життя «боргу Януковича»
Виділяють три періоди в історії «боргу Януковича», які пов'язані із ключовим аспектом, що обговорювався. Спочатку мова велась про умови надання кредиту. Потім фокус розмов змістився на його погашення й умов реструктуризації в разі непогашення. Останнім етапом стала дискусія щодо врегулювання суперечностей у судовому порядку після фактичного непогашення боргу.
«Умовний» період Перші суперечності між сторонами почалися наступного дня після підписання. 23 грудня 2013 року перший заступник голови уряду РФ Ігор Шувалов заявив, що Росія може в будь-який момент зажадати від України повернути борг . Азаров відповів, що умови російської позики не передбачають дострокового повернення коштівАзаров не собирается отдавать России кредит по требованию . При цьому умови випуску облігацій передбачали можливе дострокове повернення, але не в будь-який момент, а лише коли співвідношення держборгу України до ВВП перевищить 60 %.
Голова російського уряду Медведєв заявив, що РФ буде домагатися повернення грошей всіма доступними способами, а Україна «відповідає за цей кредит всім надбанням країни».
Навесні-влітку 2014 року тема «боргу Януковича» відійшла на другий план через Російсько-українську війну. Перші помітні заяви щодо «боргу» почали лунати восени 2014-го. Москва активізувалась після відкриття кримінальної справи на колишнього очільника Мінфіну України Юрія Колобова щодо порушень під час розміщення єврооблігаційВ СБУ вважають, що представники Мінфіну зловжили своїми повноваженнями, у тому числі щодо незаконної сплати комісії англійській «дочці» російського банку в сумі 450 тисяч доларів США за проведення згаданої операції. 26 вересня 2014 року міністр фінансів РФ Сілуанов заявив, що мотивом порушення кримінальної справи стало те, що Україна «хоче зробити все, щоб визнати цю позику або недійсною, або щоб знайти умови для того, щоб не розплачуватися».
Протягом 2015 року неодноразово з'являлась інформація про те, що Росія може вимагати дострокового повернення боргу з причини можливого порушення Україною умов випуску облігацій. У січні 2015 року Медведєв заявив, що Росія має право вимагати дострокового погашення позики через те, що в українському бюджеті не закладені кошти на повернення цього боргу, а зовнішній борг України перевищив 60 % ВВП.
Український прем'єр Яценюк в інтерв'ю Deutsche Welle назвав чутками можливість того, що Росія вимагатиме дострокового погашення боргу. Міністр фінансів Яресько заявила, що поки що у Києві не отримували офіційних повідомлень від російського уряду щодо можливості дострокового стягнення боргу.
Період реструктуризації Після дебатів щодо можливості дострокового витребування боргу сторони перемкнулися на умови його реструктуризації.
Базовий підхід російської сторони полягав у тому, що вона очікує погашення боргу України на суму у $3 млрд до грудня 2015 року і не збирається реструктуризувати його. А в разі невиплати боргу буде звернення до суду.
Базовий підхід української сторони полягав у тому, щоб знайти можливість не сплачувати борг при цьому не афішуючи це публічно до певного часу. На виконання цього плану Верховна Рада в травні 2015 року 256 голосами «за» проголосувала за закон, котрий дає Кабінетові міністрів право у разі необхідності припинити виплати власникам міжнародних боргових зобов'язань і «звільнити Україну від боргового ярма».
Спроби звільнення почалися ще в березні 2015 року — одразу після схвалення програми кредитування економіки країни на $ 17.5 млрд з боку Міжнародного валютного фонду. До того ж МВФ погодився взяти участь у тристоронніх перемовинах між Україною та Комітетом кредиторів щодо реструктуризації боргів перед приватними позичальниками. Спочатку ці перемовини зайшли у глухий кут по тому, як кредитори не погодилися на пропозицію Києва не тільки відтермінувати платежі, але й частково списати борг.
В червні 2015 року МВФ запропонував, аби Київ визнав «борг Януковича» як державний, а не приватний, і вивів його за межі переговорів про реструктуризацію.
Перемовини з Комітетом кредиторів завершилися наприкінці серпня досягненням угоди про списання 20 % боргу та відтермінуванням початку виплат «тіла» боргу на 4 рокиЗа словами українських урядовців, це дозволить заощадити $ 11.5 млрд, які треба було виплатити у 2015—2018 роках (ці домовленості технічно оформлять через випуск нових цінних паперів — державних деривативів, які діятимуть з 2021 по 2040 рік.).
Після досягнення згоди із Комітетом кредиторів і з наближенням терміну погашення «боргу Януковича» напруга зростала, прем'єр Яценюк порадив Росії прийняти ті умови, які запропоновані іншим кредиторам, бо кращих умов вона ніколи не отримає. А в разі якщо Росія хоче отримати всю суму, вона може звернутися до Януковича, який разом з усією бандою отримали притулок у Російській Федерації. Мовляв, вони брали — вони хай і віддають.
У відповідь Росія вирішила тиснути на Україну через МВФ шляхом визнання «боргу Януковича» як офіційногоСправа у тому, що МВФ виключає можливість надання фінансування країні-члену фонду, що має заборгованість перед офіційним кредитором. Таким чином, Україна наражалася на ризик того, що не погасивши «борг Януковича» вона б не могла отримати нові транші від МВФ. Як учасник МВФ, Росія може заблокувати програми фінансової допомоги Україні на тій підставі, що та має неврегульовану заборгованість перед країною-членом фонду. Водночас (жовтень 2015) Росія пробує різні варіанти: надання Фондом додаткової фінансової допомоги Україні у розмірі $3 млрд, щоб вона змогла розплатитися за борги перед МосквоюПутин предложил МВФ помочь Украине погасить долг перед Россией ; надання гарантій Сполученими Штатами та Євросоюзом за «боргом Януковича» і в такому разі Москва погодиться на реструктуризацію кредиту на умовах розстрочки виплати боргу частинами, по $1 млрд у рік.
Врешті-решт, ситуація вирішилася тим, що МВФ визнав «борг Януковича» як офіційнийМВФ признал официальным долг Украины перед Россией , тобто суверенний, але одночасно завбачливо змінив власні правила, щодо неможливості подальшого кредитування країн, які мають непогашений суверенний борг. Таким чином вимоги Москви були задоволені, але це вже ні на що не впливало і нікого не цікавило. Всі інші пропозиції Москви з реструктуризації були відхилені. Після цього Яценюк знову заявив, що Москва може розраховувати на повернення боргу лише за умови списання 20 % боргу та відтермінування початку виплат «тіла» боргу на 4 роки.