Каєтан Шептицький власного гербу (; бл. 1740 — 2 листопада 1792, с. Якубовичі Муровані поблизу м. Люблін) — руський шляхтич, урядник Королівства Польського. Представник спольщеного українського роду Шептицьких.
Життєпис Батько — Франциск Шептицький, хорунжий летичівський (1734Boniecki A. Herbarz polski: wiadomosci historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1908. — Cz. 1. — T. 12. — S. 321. , матір — дружина батька, стольниківна гостинська Барбара Кросновська гербу Юноша, донька Александера.
Каєтан мав посаду люблінського каштеляна до 1791 року, коли подав у відставку. Не брав участі в Чотирирічному Сеймі, не підтримував Тарговицьку конфедерацію. У 1772 році подарував для Жидачівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці («Жидачівська Оранта») дві срібні позолочені корони, і позолочені та посріблені дерев'яні шати, які виготовили на його кошти.
Його дружиною (зокрема, згадана у 1774 році) була Еуфемія Братошевська гербу Сулима, донька гостинського войського Яна і його дружини Маріанни ГурецькоїBoniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 114. .
Був похований у крипті церкви (тепер костел святого Миколая на Чвартку, Люблін), про що свідчить збережена епітафія в храмі.
Примітки
Джерела Minakowski M. J. Elita lubelska // Elita Rzeczypospolitej. — tom VIII: Województwo lubelskie. — Kraków: Dr Minakowski, 2012. — S. 8. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 280.
Посилання