Сейсмічність () — схильність території до землетрусів. Характеризується територіальним розподілом осередків землетрусів різної енергії, що оцінюється магнітудою або за шкалою енергетичних класів, інтенсивністю їх прояву по поверхні в балах, частотою сейсмічних подій та іншими характеристиками землетрусів.
Загальна характеристика В Україні силу поштовхів і коливань під час землетрусів прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою інтенсивності), також часто використовують магнітуду (силу землетрусу) за шкалою Ріхтера або за Р-хвилями, обидві від 0 до 9,9), бо її фіксують сейсмографи, а інтенсивність визначають за силою руйнувань.
Значні сейсмічні процеси існують на заході України, зокрема в Закарпатті, де неодноразово були сильно-помірні та сильні за (шкалою інтенсивності MSK-64) землетруси інтенсивністю 6-7 балів (за шкалою Ріхтера). Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус, який стався 15 жовтня 1834 р. (до 7 балів), охопив значну територію Закарпаття (приблизно від Сваляви до Рахова).
У центральній частині західних областей України землетруси інтенсивністю до 6 балів в епіцентрах були зафіксовані в Кам'янці-Бузькій та Заліщиках.
У межах Чернівецької області зафіксовано один землетрус інтенсивністю 5,0 балів. На Закарпаття впливають сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії. Але тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Південну частину Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та східну частину Одеської областей оконтурюють ізосейсти інтенсивністю до 6 балів. Ізосейста до 5 балів поширюється на північ аж до лінії Берестечко-Рівне-Київ-Переяслав-Дніпро. На крайньому півдні Тернопільської, Хмельницької, Вінницької та на заході Одеської областей проходять ізосейсти інтенсивністю 7 балів. Причому такі землетруси тут відбувалися багато разів. Більшість землетрусів тут пов'язана з тектонічними рухами в горах Вранча (на межі Південних та Східних Карпат у Румунії).
Для Кримського півострову також характерна інтенсивна (до 5-6 балів) сейсмічна активність. Епіцентри кримських землетрусів, як правило, знаходяться переважно в Чорному морі (в основному між Алуштою і Форосом). Наприклад, ізосейсти землетрусу до 5 балів, який відбувся 11 листопада 1927 р., сягали крайньої північної частини півострова; ізосейсти цього ж землетрусу інтенсивністю до 8 балів оконтурили більшу частину Кримських гір.
Таким чином, велика територія південно-західної і південної частини України належить до сейсмічно небезпечної. Ця обставина повинна постійно враховуватися при обґрунтуванні розміщення нового будівництва.
В Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 18 сейсмічних та 14 комплексних геофізичних станцій. Найдавнішою є сейсмічна станція «Львів», яку засновано 1899 року. Цифрова сейсмічна станція «Київ» організована 1994 року і входить до складу Глобальної сейсмічної мережі.
В новітній час дослідники з Норвегії й України задокументували сейсмічну активність під час російських обстрілів Київщини й сусідніх областей України у перші тижні російського вторгнення в Україну. Дані про вибухи і їхню потужність відобразили на інтерактивній мапі журналісти The New York TimesСейсмологи задокументували російські бомбардування довкола Києва – інтерактивна мапа NYT. // Автор: Вероніка Масенко. 31.08.2023, 08:59.
Сейсмічність регіонів України Сучасна сейсмічність України пов'язана з її геологічною будовою, локальними процесами в земній корі і літосфері, а також з глобальною динамікою тектонічних плит. Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні. Це зони: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.
У сейсмічному відношенні найбільш небезпечними областями в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.
Сейсмічна небезпека Одеської області зумовлена осередками землетрусів у масиві гір Вранча та Східних Карпат у Румунії. Починаючи з 1107 року до сьогодні там мали місце 90 землетрусів з інтенсивністю 7-8 балів. Карпатські землетруси поширюються на значну територію. У 1940 році коливання відчувалися на площі 2 млн км². Кримсько-Чорноморська сейсмоактивна зона огинає з півдня Кримський півострів. Вогнища сильних корових землетрусів тут виникають на глибинах 20-40 км та 10-12 км на відстані 25-40 км від узбережжя з інтенсивністю 8-9 балів. Південне узбережжя Криму належить до регіонів дуже сейсмонебезпечних. За останні два століття тут зареєстровано майже 200 землетрусів від 4 до 7 балів. Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5-6 балів. Крім того, за палеосейсмотектонічними та археологічними даними встановлено сліди давніх землетрусів інтенсивністю до 9 балів з періодичністю близько одного разу на 1000 років. У платформній частині України виділено ряд потенційно сейсмотектонічних зон з інтенсивністю 4-5,5 балів. На території Кримського півострова зафіксовано понад 30 землетрусів. Так, катастрофічний землетрус 1927 року мав інтенсивність 8 балів. За інженерно-сейсмічними оцінками, приріст сейсмічності на півдні України перевищує 1,5 бали, і у зв'язку з цим було визначено, що в окремих районах 30-50 % забудови не відповідає сучасному рівню сейсмічного та інженерного ризику.
Закарпатська сейсмоактивна зона Карпати — порівняно молода орогенічна система. У ній ще не затихли власні тектонічні процеси. Небезпека частих землетрусів на Закарпатті обумовлена локальним впливом сейсмічних джерел, а також потужною сейсмоактивністю зони Вранча та близькості до неї регіону. На переконання фахівців Головного центру спеціального контролю ДКАУ сильні землетруси, які відчуваються в Україні, генерує саме зона Вранча. Зазначена зона належить до того ж сейсмоактивного поясу, який утворився унаслідок того, що євразійська материкова плита — це, починаючи від Азорських островів через Середземне море, протягується через зону Вранча, досягає Туреччини, Кавказу і проходить далі, де розділяється на два пояси, один з яких прямує на південь, а інший — у бік Камчатки«Землетруси були, є зараз і будуть надалі»: що не так із сейсмічною активністю на Закарпатті. // Автор: Діана Костюк. 03.11.2023, 10:00.
Відтак, Закарпаття вважається районом з підвищеною сейсмічністю. Утім закарпатські землетруси низькоенергетичні та їх реєструють, в основному, лише інструментальними методами. Водночас в регіоні досить відчутні локальні землетруси, але тільки в епіцентрах. Це також обумовлене тим, що фіксовані закарпатські землетруси не мають великої силиНа Закарпатті із початку року зафіксували 14 землетрусів. 27.09.2023, 12:24.
На території Закарпаття також відбуваються більш значні сейсмічні події, тут неодноразово були зафіксовані землетруси інтенсивністю 6-7 балів за шкалою MSK-64. Епіцентри цих землетрусів знаходилися в районах Сваляви, Довгого, Тересви, Мукачева, Ужгорода. Землетрус 15 жовтня 1834 р. мав потужність до 7 балів і охопив значну територію Закарпаття — від Сваляви до Рахова. У межах Чернівецької області було зафіксовано землетрус інтенсивністю 5 балів. На Закарпаття впливають не тільки сильні землетруси з епіцентрами в Трансільванії, тут є досить сильні локальні місцеві епіцентри землетрусів.
Землетруси в Закарпатті, Прикарпатті, центральній частині західних областей України мають інтенсивність до 6 балів в епіцентрах. Вони були зафіксовані:
До XXI століття В минулі століття було зафіксовано низку землетрусів, в тому числі: 3 березня 1670 року, в районі сучасного смт Шкло Львівської області, відбувся землетрус інтенсивністю 6 балів (за 12-бальною шкалою MSK-64); 7 червня 1738 року, потужний землетрус стався в м. Тернополі та на його околицяхЗемлетрус 7 червня 1738 на Тернопільщині; 17 серпня 1875 року, в районі сучасного м. Великі Мости Львівської області, стався землетрус інтенсивністю 6 балів, який став максимальним показником за всю історію сейсмоспостережень на Львівщині. Поштовхи були відчутні навіть у Варшаві та ЧернівцяхЧому землетрус з епіцентром у Словаччині був відчутний у Львові — пояснює директор інституту геофізики НАН України. // Автор: Наталія Карнаух. 10.10.2023, 18:16; протягом 1974—1976 років, в районі сучасного м. Долини Івано-Франківської області, відбулася низка землетрусів, які відчувалися в зоні епіцентру з інтенсивністю 3-6 балів. Найсильніші з них відбулися 14 січня 1976 року інтенсивністю 5-6, 7 лютого 1976 року — 6 та 1 березня 1976 року — 5 балів (відповідно). Можливо, вони були викликані нагнітанням води в продуктивні пласти на нафтопромислах Долини; 7 червня 1987 року, в районі сучасного м. Калуш Івано-Франківської області, відбувся техногенний землетрус з інтенсивністю 3-4 балів (за шкалою MSK-64). Цей землетрус був викликаний обвалом стель старих соляних виробок.
XXI століття
2002 3 січня в районі смт Микулинці Тернопільської області відбувся землетрус з інтенсивністю 6 балів, але через малу глибину центру його виникнення вже на відстані 20 км поштовхи не відчувались.
2020 10 січня в районі м. Виноградова Закарпатської області стався землетрус силою 3,0 за шкалою Ріхтера. Про руйнування або загиблих повідомлень не надходило. Гіпоцентр землетрусу залягав на глибині 3 км; 1 червня в Івано-Франківській області сталося два землетруси з епіцентром в районі м. Долина магнітудою 3,2 та 2,7 (за шкалою Ріхтера) відповідно. Постраждалих — не було.
2021 23 вересня, на межі Тернопільської та Івано-Франківської областей, стався землетрус магнітудою 4,3 (за шкалою Ріхтера). Руйнувань та постраждалих — не було. Його відголоски люди відчули також в м. ХмельницькомуЗемлетрус у Хмельницькому.
2022 21 лютого було зареєстровано землетрус в районі м. Червонограда Львівської області магнітудою 2,8 (за шкалою Ріхтера), інтенсивністю у джерелі – 3 балів за шкалою MSK-64Чи загрожують Україні землетруси, як у Туреччині? Відповідають сейсмологи. // Автор: Олена Барсукова. 08.02.2023. 22 грудня було зареєстровано землетрус на Прикарпатті магнітудою 2,4 (за шкалою Ріхтера). Епіцентр землетрусу знаходився в Надвірнянському районі Івано-Франківської областіВ Івано-Франківській області стався землетрус. 12.04.2023, 21:21. 23 грудня, на території Чернівецької області було зафіксовано землетруси магнітудами 3,0 та 2,2 (за шкалою Ріхтера)У Чернівецькій області зафіксували землетрус. 21.01.2023, 14:44.
2023 3 січня, на території Закарпатської області в районі м. Іршави стався землетрус на глибині 6 км, магнітудою 3,8 (за шкалою Ріхтера)На Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,8 балів. 03.01.2023, 17:41. 21 січня, о 05:59:59 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано землетрус в районі села Коболчин Дністровського району Чернівецької області магнітудою 3,1 (за шкалою Ріхтера) на глибині 3 км. 27 лютого на Закарпатті стався землетрус магнітудою 3,3 (за шкалою Ріхтера) на глибині 2 км. Згідно повідомлення Головного центру спеціального контролю, землетрус було зафіксовано о 03:15:39 (за київським часом) в районі с. Велика Добронь, яке розташоване за 19 км на захід від м. Мукачево Закарпатської областіНа Закарпатті зафіксували землетрус магнітудою 3,3. 27.02.2023. 5 квітня, об 11:41:05 (за київським часом), на південь від міста Мукачево Закарпатської області стався землетрус магнітудою 2,2 (за шкалою Ріхтера). Землетрус відбувся на глибині 3 км та за повідомленням Головного центру спеціального контролю ДКАУ він не ніс загрози для населення та за класифікацією землетрусів відносився до невідчутнихУ Закарпатті 5 квітня зареєстрували черговий землетрус. // Олександр Кравченко. 05.04.2023, 23:34.