Постхолецистектомічний синдром (ПХЕС) () — комплекс клінічних симптомів, що розвивається внаслідок оперативного видалення жовчного міхура.
Постхолецистектомічний синдром зустрічається в середньому у 10-15 % пацієнтів (при цьому в різних групах цей показник доходить до 30 %). У чоловіків він розвивається практично вдвічі рідше, ніж у жінок.
Хронічна діарея при постхолецистектомічному синдромі є різновидом мальабсорбції жовчних кислот (3-го типу).
Класифікація Класифікація постхолецистектомічного синдрому(1988)
Зміни, некореговані при холецистектомії стенозуючий папіліт стеноз жовчних проток, в тому числі камені жовчних проток резидуальний холедохолітіаз тубулярний стеноз загальної жовчної протоки на ґрунті хронічного панкреатиту механічні порушення прохідності дванадцятипалої кишки на ґрунті високого дуоденального вигину і артеріомезентеральної непрохідності кісти жовчних проток паразитарні захворювання жовчних проток Хронічні захворювання гепатопанкреатодуоденальної зони, некореговані при холецистектомії хронічний холангіогепатит хронічний панкреатит періхоледохеальний лімфаденіт внутрішньопечінкові і парапечінкові абсцеси холангіогенний сепсис пухлини печінки, жовчних проток і підшлункової залози Зміни, що виникли в результаті оперативних втручань: ятрогенні пошкодження жовчних проток рубцеві стриктури і деформація жовчовивідних проток з порушенням відтоку жовчі деформація дванадцятипалої кишки з порушенням евакуації її вмісту "залишковий" жовчний міхур сторонні предмети жовчних проток (нитки, голки, фрагменти дренажів) рефлюкс-холангіт після трансдуоденальної сфінктеропластики і холедоходуоденостомії невриноми пересічених нервів загальної жовчної протоки Органічні та функціональні захворювання: грижа стравохідного отвору діафрагми виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки хронічний гастродуоденіт; коліт пухлини шлунка і кишечника нефроптоз нирково-кам'яна хвороба і хронічний пієлонефрит солярит діенцефальний синдром астеновегетативний синдром абдомінальний ішемічний сяндром деформуючий спондилоартроз Нервово-кінетичні порушення жовчних проток і дванадцятипалої кишки: дискінезія жовчних проток і великого сосочка дванадцятипалої кишки гіпотонія великого сосочка дванадцятипалої кишки гіпертензія великого сосочка дванадцятипалої кишки гіпокінезія дванадцятипалої кишки рефлюкс-гастрит
У групу пацієнтів з постхолецистектомічний синдромом не входять хворі, у яких проведена холецистектомія з похибками, залишилися камені у жовчних протоках, розвинувся післяопераційний панкреатит, що супроводжується здавленням загальної жовчної протоки, холангіт.
Етіологія Основним патогенетичним фактором розвитку постхолецистектомічного синдрому є порушення у біліарній системі — патологічна циркуляція жовчі.
Він може розвинутися відразу після проведення оперативного видалення жовчного міхура, а може проявиться через тривалий час (кілька місяців, років).
Клінічні прояви У ряді випадків діагностування розвивається постхолецистектомічний синдрому буває утруднено згладженою, слабо вираженою клінічною картиною. Для отримання повноцінної медичної допомоги пацієнту в післяопераційному періоді і у подальшому житті без жовчного міхура необхідно уважно ставитися до сигналів свого організму і однозначно повідомляти про наявні скаргах свого лікаря.
Примітки
Джерела Хірургія: у 2-х томах. Т. 1 : підручник/ С. O. Бойко, та інш..- Вінниція: Нова книга, 2019.- 704 с. ISBN 978-966-382-730-8 (C.206-207)Ел.джерело Постхолецистектомічний синдром: досвід хірургічного лікування. М.Ю. Ничитайло, М.С. Загрійчук 2015 ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНИЙ СИНДРОМ: КЛАСИФІКАЦІЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ, КРИТЕРІЇ ВСТАНОВЛЕННЯ ДІАГНОЗУ, ЛІКУВАЛЬНО–ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ. М. Ю. Ничитайло, М. С. Загрійчук, А. І. Гуцуляк, А. В. Гоман, А. В. Стоколос, В. В. Присяжнюк/ Клінічна хірургія. — 2016. — № 4- С.13-16
Посилання Постхолецистектомічний синдром/АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ В ПРАКТИЦІ СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ. В.М. Ждан, К.Є. Іщейкін, М.Ю. Бабаніна, О.Є. Кітура. (C.59-64) Постхолецистектомічний синдром