Кратон

Крато́н (; ) — консолідовані ділянки земної кори, нездатні до перетворення альпінотипною складчастістю.

Розрізняють: підняті і занурені кратони.

Термін кратон введений геологом Г. Штілле (1940) замість запропонованого австрійським геологом Л. Кобером терміна «кратоген» (1928) і широко застосовується в зарубіжній літературі як синонім українського терміна «Геологічна платформа».