Граф Фрідріх Бернгард Карл Густав Ульріх Еріх фон дер Шуленбург (; 22 листопада 1865, Бобіц — 19 травня 1939, Занкт-Блазієн) — німецький офіцер, один з вищих почесних членів СС, обергрупенфюрер СС, генерал кавалерії запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.

Біографія Виходець з аристократичного роду, власник великого маєтку в Мекленбурзі. Навчався в Гайдельберзькому університеті. 1 червня 1888 року вступив у 2-й гвардійський уланський полк, з грудня 1888 року — лейтенант Гвардійського кавалерійського полку. У 1899-1902 і 1906-1908 роках служив у Великому Генштабі. У 1902-1906 роках — військовий аташе в Лондоні. З 1908 року — начальник оперативного відділу штабу 13-й дивізії (Мюнстер), з 1909 року — штабу гвардійського корпусу. З 18 березня 1913 року — командир гвардійського кавалерійського полку.

При мобілізації 2 серпня 1914 року призначений начальником штабу гвардійського корпусу. З 21 квітня 1916 року — начальник оперативного відділу штабу 5-ї армії. 28 серпня 1916 року очолив штаб 6-ї армії. 27 жовтня 1916 року переведений на аналогічний пост в 5-у армію, якою командував кронпринц Вільгельм. Коли кронпринц був призначений командувачем групою армій, 25 листопада 1916 року очолив його штаб. У зв'язку з тим, що кронпринц не володів талантом воєначальника, фактично керівництво групою армій було зосереджене в руках Шуленбурга.

З 20 січня 1919 року — командир 1-ї гвардійської кавалерійської бригади. 26 травня 1919 року вийшов у відставку. З 7 грудня 1924 по 31 березня 1928 року — депутат Рейхстагу від Мекленбургу (обраний за списками Німецької національної партії). 1 грудня 1931 року вступив у НСДАП (квиток № 852 947). З 1931 року — представник імперського керівника спорту. 29 серпня 1933 року вступив в СА. З 29 серпня 1933 по 13 березня 1936 року — офіцер зв'язку Вищого командування СА при оперативному управлінні рейхсверу. 4 вересня 1934 року обраний депутатом Рейхстагу від Померанії (з 1936 року — від Мекленбургу). 16 березня 1936 року вступив у СС (посвідчення № 162 240). Користувався довірою Адольфа Гітлера, який часто прислухався до порад Шуленбурга, зокрема щодо призначення військовиків на керівні посади.

Сім'я 21 липня 1897 року одружився з графинею Фредою-Марі фон Арнім. У шлюбі народилися 5 синів і дочка:

Йоганн Альбрехт (1898—1945) — землевласник, ротмістр вермахту. Загинув у бою. Вольф-Вернер (1899—1944) — бригадефюрер СА і оберстлейтенант люфтваффе. Загинув у бою. Адольф-Генріх (1899—1944) — оберштурмфюрер СА. Помер від раку товстої кишки. Фріц-Дітлоф (1902—1944) — віцеоберпрезидент Сілезії. Страчений за участь у Липневій змові. Елізабет (1903—2001) — художниця і черниця-урсулинка. Вільгельм (1904—1936) — загинув в автокатастрофі.

Звання

Фанен-юнкер (1 червня 1888) Другий лейтенант (13 грудня 1888) Перший лейтенант (30 листопада 1895) Ротмістр Генштабу (14 вересня 1900) Майор Генштабу (22 березня 1907) Оберстлейтенант Генштабу (2 вересня 1913) Оберст Генштабу (24 липня 1915) Генерал-майор (12 червня 1918) Оберфюрер СА (1933) Оберфюрер СС (16 березня 1936) Бригадефюрер СС (29 березня 1936) Групенфюрер СС (8 листопада 1936) Генерал кавалерії запасу (1 квітня 1938) Обергрупенфюрер СС (20 квітня 1939)

Нагороди

Орден Червоного орла 4-го класу 3-го класу з бантом 2-го класу з мечами, дубовим листям і короною Орден Корони (Пруссія) 4-го класу з короною 3-го класу Столітня медаль Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (1913) Орден «За заслуги» (Баварія) 3-го класу Орден Генріха Лева, лицарський хрест 2-го класу Орден Вендської корони, лицарський хрест Орден Грифа, лицарський хрест Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, почесний лицарський хрест 2-го класу з срібною короною Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 1-го класу Орден Леопольда II, командорський хрест (Бельгія) Орден Данеброг, лицарський хрест (Данія) Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (Франція) Орден Спасителя, командорський хрест (Греція) Королівський Вікторіанський орден, командорський хрест (Британська імперія) Орден Святих Маврикія та Лазаря, офіцерський хрест (Італія) Орден Корони Румунії, лицарський хрест Орден Меча, командорський хрест (Швеція) Орден Білого слона, офіцерський хрест (Сіам) Залізний хрест 2-го і 1-го класу Королівський орден дому Гогенцоллернів лицарський хрест з мечами (5 червня 1915) командорський хрест з мечами (1917) Pour le Mérite з дубовим листям орден (24 липня 1917) дубове листя (№ 74; 23 березня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Почесний кут старих бійців Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Золотий партійний знак НСДАП (1 квітня 1938)

Вшанування пам'яті У серпні 1939 року 22-й полк СС у Шверіні отримав почесну назву «Граф Фрідріх фон дер Шуленбург».

Див. також

Вернер фон дер Шуленбург — двоюрідний брат.

Література

Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7 Rangliste der Königlich Preußischen Armee und des XIII. (Königlich Württembergischen) Armeekorps für 1914, Hrsg.: Kriegsministerium, Ernst Siegfried Mittler & Sohn, Berlin 1914, S. 353. Klaus D. Patzwall: Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934—1944, Studien der Geschichte der Auszeichnungen Band 4. Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, ISBN 3-931533-50-6, S. 86.

Примітки