Андреас Лібавій (, близько , Галле — , Кобург) — німецький лікар і хімік. У підручнику «Алхімія» (1597) систематично виклав практичні відомості з хімії свого часу. Був послідовником Парацельса, однак виступав проти крайностей його вчення.
Біографія Лібавіус народився близько 1555 року у Галле. Його нелатінізоване ім'я було Андреас Лібау. Про батька Андреаса, Йогана Лібау, відомо, що він був бідним ткачем, який у пошуках роботи переїхав з Гарцу до Галле. Андреас закінчив школу у Галле і 1578 року вступив до Віттенберзького університету, а чере рік, у 1579-му, став студентом Єнського університету, де вивчав філософію, історію і медицину. 1581 року отримав ступінь магістра мистецтв.
Після завершення навчання протягом 1581—1586 років був викладачем у Ільменау, потім переїхав до Кобургу. У 1588 році вступив до Базельського університету, по завершенні якого отримав звання доктора медицини. Незабаром після цього він став професором історії і поезії в Єнському університеті. Разом з тим він відвідував медичні диспути.
У 1591 році він став лікарем у Ротенбурзі і, рік по тому, став наглядачем шкіл. У 1606 році був запрошений на посаду директора гімназії в Кобурзі. В Кобурзі Лібавіус жив з 1607 року до своєї смерті в 1617 році.
У Лібавіуса було двоє синів — Міхаель і Андреас та дві доньки, з яких відоме ім'я лише однієї — Сусанни.
Філософські погляди Лібавій був переконаним лютеранином і був рішуче налаштований проти католиків і кальвіністів.
Він вірив у можливість існування панацеї, але піддавав сумніву заяви алхіміків, які стверджували, що здобули панацею, тому, що ці алхіміки відмовлялися розкривати свої формули. Він вважав, що той, хто зумів створити панацею зобов'язаний був навчити процесу її одержання багатьох інших людей, наскільки це можливо, з тим щоб вона могла принести користь людству.Benbow, Peter K. (2009). «Theory and Action in the Works of Andreas Libavius and Other Alchemists». Annals of Science. 66 (1): 135—139. doi:10.1080/00033790802136421
Твори
У період між 1591 і 1616 роками Лібавій написав понад 40 праць у царині логіки, теології, фізики, медицини, хімії, фармації і поезії. Він брав активну участь у полеміках, особливо пов'язаних з питаннями алхімії і хімії і багато його писань викликали дискусії.
Будучи переконаним лютеранином, Лібавій в своїх богословських трактатах, які він писав під псевдонімом Basilius de Varna, він критикував католицизм, зокрема, орден єзуїтів, а потім і кальвінізм. Критику католицизму й кальвінізму також можна побачити в деяких з його небогословских працях.«Libavius (or Libau), Andreas.» Complete Dictionary of Scientific Biography. 2008. Encyclopedia.com.
У 1597 році у Франкфурті Андреас Лібавіус видав книжку «Алхімія», що стала першим систематичним підручником хімії. Вона була найбільш читаємим алхімічним твором наприкінці 16 — початку 17 століть. Книжка була відмінним практичним підручником в тому розумінні, що автор описав в ній всі відомі хімічні операції в стислій і зрозумілій формі, що абсолютно відрізняється від нескла́дних, пишномовних і неясних через багатослівність праць Парацельса та інших авторів.
Лібавіус також є автором праць з медицини. Між 1599 і 1601 роками він написав «Singularia», чотирьохтомну збірку лекцій з природничих наук, що включала матеріали з медицини. У 1610 році він опублікував одну з перших німецьких медичних праць під назвою «Tractatus Medicus Physicus unnd Historia, Deß fürtrefflichen Casimirianischen SawerBrunnen, unter Libenstein, nicht fern von Schmalkalden gelegen».
Крім того, Лібавіус є автором таких творів: Quaestionum physicarum — 1591 Dialectica — 1593 Neoparacelsica — 1594 Tractatus duo physici — 1594 Exercitiorum logicorum liber — 1595 Dialogus logicus — 1595 Antigramania — 1595 Gegenbericht von der Panacea Amwaldina, auff Georg vom Waldt davon aussgegangenen Bericht — 1595 Singularium pars prima … pars secunda — 1595 Neoparacelsica, Tractatus duo physici, Gegenbericht von der Panacea Amwaldina, Panacea Amwaldina victa — 1595—1596 Tetraemerum — 1596 Commentationum metallicorum libri — 1597 Variarum controversarium libri duo — 1601 Analysis dialéctica colloquii Ratisbonensis — 1602 Poemata epica, lyrica, et elegica — 1602 Alchymistische Practic — 1603 (Електрона версія) Gretserus triumphatus — 1604 Praxis alchymiae — 1604 Alchymia triumphans — 1607 Pharmacopea — 1607 Syntagma selectorum — 1611 Syntagma arcanorum — 1613 Syntagmatis arcanorum chymicorum — 1613 Examen philosophiae novae — 1615 Analysis confessionis Fraternitatis de Rosae Cruce — 1615 Wolmeinendes Bedencken / Von der Fama, und Confession der Brüderschaft deß Rosen Creutzes — 1616
Література Partington J. R., A history of chemistry, v. 2, L. — N. Y., 1961, p. 244—67.
Виноски