У наведеній нижче таблиці подано наочну історію відкриття планет Сонячної системи та їхніх супутників. Історичні імена деяких планет і їхніх природних супутників не завжди відповідають тим, що були присвоєні їм на момент відкриття. В таблиці планети виділені курсивом (наприклад, Земля), а природні супутники — жирним шрифтом (наприклад, Титан).
Позначення в графі відкриття: I — дата першого зображення; О — дата першого візуального спостереження; P — дата оголошення про відкриття та перша публікація * Примітка: У відмічених супутників доволі складна історія відкриття. Деякі супутники після відкриття були загублені, у випадку з іншими потрібно було кілька років, щоб довести їх існування. Частина супутників була виявлена після вивчення знімків апаратів «Вояджер», через кілька років після їх отримання.
__TOC__ Кольорові позначення Планети та їхні природні супутники відмічені наступними кольорами: Планети
Карликові планети
Доісторична епоха Передісторія Ім'я Зображення Номер планети Примітка Сонце Зоря За птолемеєвою системою, Земля розташовувалася в центрі Сонячної системи, і навколо неї (по порядку) оберталися: Місяць, Сонце, Марс, Юпітер, Сатурн. На рахунок Венери та Меркурія у стародавніх греків існували розбіжності. Сонце і Місяць вважали планетами. Меркурій Перша планета Спочатку Аристарх Самоський, а згодом Миколай Коперник запропонували геліоцентричну систему будови Сонячної системи. Коперник описав її у своїй праці «Про обертання небесних сфер» (1543). За цією системою Земля та інші планети Сонячної системи оберталися навколо Сонця в такому порядку: Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн. Сонце, розташоване в центрі, перестали вважати планетою. Венера Друга планета Земля Третя планета Марс Четверта планета Юпітер П'ята планета Сатурн Шоста планета Місяць Земля I До Коперника вважали, що Місяць є однією з планет. Пізніше, на самому початку розвитку геліоцентричної системи, Місяць став єдиним тілом (доки не були відкриті інші супутники), яке оберталося не безпосередньо навколо Сонця, а навколо планети.
XVII століття XVII століття Дата Ім'я Зображення Номер Примітка 1610-ті o: 7 січня 1610p: 13 березня 1610 Каллісто Юпітер IV Галілей.Galilei, Galileo; Sidereus Nuncius , Thomam Baglionum (Tommaso Baglioni), Venice (March 1610), pp. 17—28 (q.v.) Відкрив Галілеєві супутники. Примітка: Можливо, один із Галілеєвих супутників ще раніше був відкритий китайським астрономом Гань Де 364 року до н. е. Слід відмітити, що це перші супутники інших планет, які стали відомими астрономам. Іо Юпітер I Європа Юпітер II o: 11 січня 1610p: 13 березня 1610 Ганімед Юпітер III 1650-ті o: 25 березня 1655p: 5 березня 1656 Титан Сатурн VI, Гюйгенс.Huygens, Christiaan; De Saturni luna observatio nova , Adriaan Vlacq, Den Haag, 5 March 1656 (if an error occurs, go to this URL , and click «Scientific work») Спочатку він «опублікував» своє відкриття як анаграму 13 червня 1655 року; пізніше опублікував у формі брошури «De Saturni luna Observatio Nova», і в повному вигляді у «Systema Saturnium» , липень 1659). 1670-ті o: 25 жовтня 1671p: 1673 Япет Сатурн VIII, , КассініCassini, Giovanni D.; Découverte de deux nouvelles planètes autour de Saturne , Sébastien Mabre-Cramoisy, Paris, 1673. Translated as A Discovery of two New Planets about Saturn, made in the Royal Parisian Observatory by Signor Cassini, Fellow of both the Royal Societys, of England and France; English’t out of French., Philosophical Transactions, Vol. 8 (1673), pp. 5178—5185. o: 23 грудня 1672p: 1673 Рея Сатурн V, 1680-ті o: 21 березня 1684p: 22 квітня 1686 Тефія Сатурн III Кассіні.Cassini published these two discoveries on April 22, 1686, according to An Extract of the Journal Des Scavans. of April 22 st. N. 1686. Giving an account of two new Satellites of Saturn, discovered lately by Mr. Cassini at the Royal Observatory at Paris. , Philosophical Transactions, Vol. 16 (1686—1692), pp. 79—85. Ці два супутника Кассіні назвав «Sidera Lodoicea». Діона Сатурн IV Дата Ім'я Зображення Номер Примітка
XVIII століття XVIII століття Дата Ім'я Зображення Номер Примітки 1780-ті o: 13 березня 1781p: 26 квітня 1781 Уран Сьома планета Гершель офіційно повідомив про відкриття Урана 26 квітня 1781 року, початково вважаючи його кометоюHerschel, William; Account of a Comet. By Mr. Herschel, F. R. S.; communicated by Dr. Watson, Jun. of Bath, F. R. S. , Philosophical Transactions of the Royal Society of London , Vol. 71, pp. 492—501 o: 11 січня 1787p: 15 лютого 1787 Титанія Уран III Гершель.Herschel, William; An Account of the Discovery of Two Satellites revolving round the Georgian Planet, Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Vol. 77, pp. 125—129, 1787Herschel, William; On George’s Planet and its satellites, Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Vol. 78, pp. 364—378, 1788 Пізніше він повідомляв ще про чотири спірних супутникиHerschel, William; On the Discovery of Four Additional Satellites of the Georgium Sidus. The Retrograde Motion of Its Old Satellites Announced; And the Cause of Their Disappearance at Certain Distances from the Planet Explained, Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Vol. 88, pp. 47—79, 1798 Оберон Уран IV o: 28 серпня 1789Jodra, Serge; Les satellites de Saturne (2004)p: 12 листопада 1789 Енцелад Сатурн II ГершельHerschel, William; Account of the Discovery of a Sixth and Seventh Satellite of the Planet Saturn; with Remarks on the Construction of its Ring, its Atmosphere, its Rotation on an Axis, and its spheroidical Figure , Philosophical Transactions of the Royal Society of London, Vol. 80, pp. 1—20, 1790 (read November 12, 1789) o: 17 вересня 1789p: 12 листопада 1789 Мімас Сатурн I Дата Ім'я Зображення Номер Примітки
XIX століття XIX століття Дата Ім'я Зображення Номер Примітки 1800-ті o: 1 січня 1801p: 24 січня 1801 Церера Восьма планета (1801)Астероїд (1851)Карликова планета (2006) Піацці. Про своє відкриття повідомив 24 січня 1801 року в листуванні з іншими астрономами. Перша ж офіційна публікація відбулася у вересні 1801 року в «Monatliche Correspondenz». 1840-ві o: 23 вересня 1846p: 13 листопада 1846 Нептун Восьма планета (1851) Ґалле і д'Аррест на основі розрахунків Левер'єAiry, George Biddell; Account of some circumstances historically connected with the discovery of the Planet exterior to Uranus , Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 7, No. 9 (13 November 1846), pp. 121—152Account of the Discovery of the Planet of Le Verrier at Berlin , Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 7, No. 9 (13 November 1846), pp. 153—157 o: 10 жовтня 1846p: 13 листопада 1846 Тритон Нептун I ЛасселлLassell, William; Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 7, No. 9 (13 November 1846), reported in Account of the Discovery of the Planet of Le Verrier at Berlin , ibid., pp. 153—157 o: 16 вересня 1848p: жовтень 1848 Гіперіон Сатурн VII В. Бонд, Дж. БондDiscovery of a new Satellite of Saturn , Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 9, No. 1 (10 November 1848), pp. 1—2, ЛасселлDiscovery of a new Satellite of Saturn , Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 8 No. 9 Supplement (undated, some time after 24 September 1848), pp. 195—197 1850-ті o: 24 жовтня 1851 Аріель Уран I ЛасселлLetter from William Lassell, Esq., to the Editor , Astronomical Journal, Vol. 2, No. 33 (1851), p. 70 (signed 11 November 1851) Умбріель Уран II 1870-ті o: 12 серпня 1877 Деймос Марс II ГоллChristie, William H. M.; The Satellites of Mars , The Observatory, Vol. 1, No. 6 (20 September 1877), pp. 181—185Hall, Asaph; Observations of the Satellites of Mars (signed 21 September 1877), Astronomische Nachrichten, Vol. 91, No. 2161 (17 October 1877), pp. 11/12—13/14Hall, Asaph; The Discovery of the Satellites of Mars (signed 28 December 1877), Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Vol. 38, No. 4 (8 February 1878), pp. 205—209 o: 18 серпня 1877 Фобос Марс I 1890-ті o: 9 вересня 1892p: 4 жовтня 1892 Амальтея Юпітер V БарнардBarnard, Edward E.; Discovery and Observations of a Fifth Satellite to Jupiter (signed 17 September 1892), Astronomical Journal, Vol. 12, No. 11 (whole No. 275, 4 October 1892), pp. 81—85 i: 16 серпня 1898o: 17 березня 1899 Феба Сатурн IX ПікерінгPickering, Edward C.; A New Satellite of Saturn , Harvard College Observatory Bulletin, No. 49 (17 March 1899), p. 1Pickering, Edward C.; A New Satellite of Saturn (signed 10 April 1899), Astrophysical Journal, Vol. 9, No. 4 (April 1899), pp. 274—276 Дата Ім'я Зображення Номер Примітки
Перша половина XX століття