Poème électronique — електронний музичний твір Едгара Вареза, написаний 1958 р. для павільйону фірми Philips на Всесвітній виставці у Брюсселі. Поема була частиною однойменної мультимедійної композиції, яка відтворювалася у павільйоні і мала звукову, відео- та світлову складові. У початковій версії Поема мала три звукові канали й була реалізована у лабораторії Philips у Ейндговені.
Проектом павільйону опікувався Ле Корбюзьє. Проте, оскільки він був сильно завантажений, значну частину координації проектом здійснював Яніс Ксенакіс, який також спроектував накриття павільйону. Роботу над звуковою доріжкою Варез розпочав 2 вересня 1957 р., а 21 грудня того ж року відбулася зустріч з представниками Philips, де їм представили фрагменти Поеми. Втім, вони були незадоволені твором, і Ле Корбюзьє довелось поставити їм ультиматум: якщо вони забажають відмовитися від участі Вареза, Ле Корбюзьє піде з проекту.
Під час Всесвітньої виставки звукова доріжка Поеми відтворювалася у просторовій проєкції через 11-канальну звукову систему на 150—400 гучномовців (за різними джерелами) і її супровожджувала відеодоріжка авторства Ле Корбюзьє. Окремі фрагменти звукової доріжки створив Янніс Ксенакіс.
Поема складалася з семи розділів: Час (с.) Назва 0-60 Походження () 61-120 З духу й матерії () 121-204 Від темряви до світанку () 205-240 Боги, створені людьми () 241-300 Як час формує цивілізацію () 301-360 Гармонія! () 361-480 Для всього людства ()
Примітки