Віктор Васильович Жлуктов ( 26 січня 1954, Краматорськ, Донецька область, Українська РСР, СРСР) — радянський хокеїст, центральний нападник. Олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту.
Спортивна кар'єра Виступав за команду майстрів ЦСКА (Москва). Багаторазовий переможець чемпіонатів СРСР і кубка європейських чемпіонів. За тринадцять сезонів у вищій лізі провів 455 матчів, забив 197 голів. У кубку СРСР — 8 закинутих шайб, у кубку європейських чемпіонів — 13.
В середині 70-х виступав в одній ланці з Володимиром Вікуловим і Борисом АлександровимТридцать три тройки. Часть вторая. . Наприкінці 70-х років його партнерами були Хельмут Балдеріс і Сергій Капустін. Це «тріо» вважалося найперспективнішим у радянському хокеї того часу, але через три сезони крайні нападники залишили «армійський» клубТридцать три тройки. Часть третья. . У 80-х — грав з Миколою Дроздецьким і Андрієм ХомутовимТридцать три тройки. Часть первая. .
1982 року був обраний на драфті НХЛ, під 143-м загальним номером, клубом «Міннесота Норт-Старс».
На юнацькому чемпіонаті Європи 1973 року здобув золоту медаль і став найкращим нападником турніру. Наступного сезону став переможцем молодіжного чемпіонату світу.
У складі національної команди дебютував 11 листопада 1975 року. Товариська гра у Празі, проти збірної Чехословаччини, завершилася перемогою з рахунком 5:3. Через два дні суперники зіграли вдруге, а Жлуктов закинув першу шайбу за збірну СРСР.
Учасник хокейних турнірів на Олімпіадах в Інсбруку та Лейк-Плесіді, двох перших розіграшів кубка Канади та семи чемпіонатів світу. У збірній, окрім партнерів по клубу, грав з Олександром Мальцевим, Володимиром Голіковим, Іреком Гімаєвим, Олександром Голіковим і Олександром СкворцовимЗбірна СРСР на сайті «Хоккейные архивы» .
На Олімпійських іграх, чемпіонатах світу і Кубках Канади провів 89 матчів, набрав 83 очки (36+47). Всього в складі збірної СРСР провів 195 ігор, 79 голів.
Командні досягнення Олімпійські ігри Чемпіон (1): 1976 Віцечемпіон (1): 1980 Кубок Канади Переможець (1): 1981 Третій призер (1): 1976 Чемпіонат світу Чемпіон (5): 1978, 1979, 1981, 1982, 1983 Віцечемпіон (1): 1976 Третій призер (1): 1977 Чемпіонат Європи Чемпіон (5): 1978, 1979, 1981, 1982, 1983 Третій призер (1): 1976, 1977 Кубок виклику Переможець (1): 1979 Чемпіонат СРСР Чемпіон (10): 1975, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985 Віцечемпіон (2): 1974, 1976, Кубок СРСР Переможець (2): 1973, 1979 Фіналіст (1): 1976 Кубок європейських чемпіонів Переможець (10): 1974, 1976, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1983, 1984, 1985
Особисті досягнення За перемогу на зимових Олімпійських іграх був нагороджений медаллю «За трудову відзнаку» (1976). Кращий бомбардир Кубка Канади-76 — 9 набраних очок (разом з канадцями Боббі Орром і Денісом Потвеном). Кращий снайпер Кубка Канади-76 — 5 закинутих шайб (разом з чехом Міланом Новим і канадцем Боббі Халлом). За першу перемогу на чемпіонаті світу отримав почесне звання «Заслужений майстер спорту» (1978). За перемоги на чемпіонаті світу і Кубку виклику був нагороджений орденом «Знак Пошани» (1979). 1982 року нагороджений орденом Дружби народів. У списку 34 кращих хокеїстів СРСР (6): 1975, 1976, 1977, 1981, 1982, 1983. Входить до списку «100 бомбардирів чемпіонату СРСР» — 197 закинутих шайб100 бомбардирів на сайті «Хоккейные архивы» . Член «Клубу Всеволода Боброва» — 301 голКлуб Всеволода Боброва на сайті «Хоккейные архивы» . 1996 року нагороджений орденом Дружби.
Примітки
Посилання
Профіль на сайті Chidlovski.net Кузнецы славы. Часть 38. Виктор Жлуктов Профіль на сайті Sports-reference.com Профіль на сайті Eurohockey-com Свої серед чужих