О́льга Микола́ївна Благовидова (29.05 (10.06).1899 — 23.10. 1975) — українська співачка (мецо-сопрано), народна артистка УРСР, професор, викладач вокалу Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової.

Життєпис Ольга Миколаївна Благовидова народилася 29 травня (10 червня) 1899 року у м. Санкт-Петербурзі (Російська імперія). 2-е християнське кладовище

Музичну освіту здобула в Одеському музично-драматичному інституті (1921—1925 рр., клас Ю. Рейдер). У 1928 — 1931 роках була солісткою Великого театру, у 1931—1932 роках — Тбіліського театру опери та балету, а з 1932 року — Одеського театру опери та балету.

Була лауреатом І Всесоюзного конкурсу музикантів-виконавців у Москві (1933 р., 2-га премія), І Всеукраїнського конкурсу вокалістів у Києві (1937 р., 1-а премія).

В 1948 році перейшла цілком на педагогічну роботу. З 1951 року працювала професором Одеської державної консерваторії ім. А. В. Нежданової, завідувала кафедрою сольного співу. Стала засновником одеської вокальної школи.

О. М. Благовидова — єдиний педагог у колишньому Радянському Союзі, в якого на конкурсі ім. П. І. Чайковського три студенти завоювали перші премії: Микола Огренич (1970 р.), Іван Пономаренко (1974 р.), Людмила Шемчук (1978 р.).Іван ПОНОМАРЕНКО: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25 січня 2001

Серед її учнів: народна артистка СРСР Б. Руденко, народний артист Росії О. Ворошило, народні артисти України — Зоя Христич, І. Яценко та А. Бойко, Л. Цуркан, І. Глауберман, заслужені артистки України — Марія Галій-Моравська, Валентина Олейникова, заслужений артист Молдови Анатолій Жаріков та інші.

За роки артистичної діяльності О. М. Благовидова виконала понад 30 оперних партій і багато камерних творів. Серед партій: Кармен («Кармен» Ж. Бізе), Графиня («Пікова дама» П. Чайковського), Аксінія («Тихий Дон» І. Дзержинського), Терпилиха («Наталка — Полтавка» М. Лисенка) Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) та ін.

Померла 23 жовтня 1975 року в м. Одесі, похована на 2-му Християнському кладовищі (ділянка 18).

Нагороди Орден Трудового Червоного прапора (1960) Звання "Заслужений артист УРСР "(1946). Звання «Народний артист УРСР» (1969)

Примітки

Література Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.249 Украинская советская энциклопедия: В 12-ти т., 13 кн./Гл. ред. кол. Бажан Н. П. и др.. — Т. 1. — К.: ГР УСЭ, 1978. — С. 486. Благовидова Ольга Миколаївна //

Посилання Благовидова О. Н.// Они оставили след в истории Одессы Благовидова О. Н.//Досье личности