Юлійські Альпи (, ) — гірський хребет, відріг Альп, розташований в італійському регіоні Фріулі-Венеція-Джулія, а також в словенській місцевості Країна. Належить до Східних Альп.
Назва гір походить від Гая Юлія Цезаря, що заснував в околиці Фріулі і західної Крайни римську провінцію зі столицею Чивідале. У давнину поняття Юлійські Альпи охоплювало також гори, розташовані далі на південь. До них відносилися ті, що знаходяться сучасній Словенії, Терновський ліс, а також плато Грушица.
Природа Юлійських Альп
Юлійські Альпи вельми крутий хребет з вершинами, що сягають 2750 м. Найбільш високою горою Юлійських Альп є гора Триглав з висотою 2863 м, що є одночасно найвищою точкою Словенії. Існують деякі розсіяні по всій території Юлійських Альп льодовики. Ущелина Рабель розділяє Юлійські Альпи на східну і західну частину.
Довжина близько 100 км.
Складені головним чином вапняками, розвинений карст.
До висоти 1800—1900 м — широколисті і хвойні ліси, вище — гірські луки.
Головні піки Юлійських Альп Триглав 2864 м Монтаж 2754 м Шкрлатица 2740 м Мангарт 2677 м Яловец 2645 м Разор 2602 м Канін 2585 м Канявец 2568 м Присойник 2547 м Мала Мойстровка 2332 м Струг 2265 м
Див. також Пунта Ла-Мармора Матажюр Динарські Альпи Гранд Капуцин Коральпи
Джерела