Кето (, в пізнішій вимові «Кіто») — персонаж давньогрецької міфології, ім'я якого походить від слова «кітос» ( — «морське чудовисько»), від якого походить і слово «кит».
Родинні зв'язки Кето — дочка Геї і ПонтаЗа Псевдо-Аполлодором., сина Геї.
Кето була одружена зі своїм братом Форкієм, богом бурхливого моря.
Діти Кето (так звані форкіди): дракон ЛадонГесіод. Теогонія 333—335, німфа Фооса, Єхидна (за версією), граї (Еніо, Пемфредо і Дейно), горгони (Евріала, Сфено і Медуза)Псевдо-Аполлодор. , сирени (за версією), геспериди (за версією). Також є переказ, що вона і Форкій були батьками Троянського морського звіра, якого закликав з глибин морських сам Посейдон, щоб помститися жителям Трої, які не здійснили жертвоприношення на його честь (Посейдон захистив межі міста, але цар не віддячив йому).
Зовнішність
Зовнішність Кето відрізняється в різних варіантах легенд. У деяких вона — прекрасна жінка (за Гесіодом, «прекрасноланітна»Гесіод. Теогонія 238), в інших — вона з самого народження потворна стара, втілює жахи моря.
Роль Кето була богинею морської безодні, а також чудовиськ, що мешкають в цих нетрях. В деяких варіантах легенд Кето сама була чудовиськом глибин.
Кето — морське чудовисько, на поталу якому була виставлена Андромеда (або це чудовисько було одним з її численних дітей). Персей перетворив його на каміньНонн. .
Тлумачення За раціоналістичним тлумаченням, був цар Кітон, який наклав данину на Трою, але був убитий військами Геракла і ЛаомедонтаПалефат. Про неймовірне 37. Можливо, ім'я Кето пов'язане з нимиГіндін Л. А., Цимбурский Ст. Л. Гомер і історія Східного Середземномор'я. М., 1996. С. 117, 283.
Примітки
Посилання Theoi Project — Кето