Станісла́в Іва́нович Кі́ш ( — ) — солдат 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.
Життєпис Народився 1995 року в селі Онок (Виноградівський район, Закарпатська область). Закінчив 9 класів школи; 2013 року — Виноградівське ВПУ № 34.
Служив за контрактом з вересня 2013-го, солдат, сапер 128-ї окремої Закарпатської механізованої бригади. Захоплювався футболом, грав за сільський клуб «Зірка».
Брав участь у боях за Щастя. 18 липня зазнав осколкових поранень. 3 серпня загинув під Луганськом під час обстрілу позицій військовиків терористами з мінометів та РСЗВ «Град».
Без сина лишилась мама.
Похований 7 серпня 2014-го в своєму селі.
Нагороди та вшанування Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно). Встановлено меморіальну дошку на фасаді Оноцької школи, де навчався Станіслав. Його портрет розмішено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 4, місце 15. Вшановується 3 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії на Сході України.
Примітки
Джерела Кіш Станіслав Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну У Міноборони Дзвін Пам'яті пролунав дев'ять разів. У відомстві вшанували загиблих Героїв Урок мужності