Петер-Симон Паллас (; 22 вересня 1741 — 8 вересня 1811) — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф та енциклопедист XVIII—XIX століття.
Короткі біографічні відомості Академік Петербурзької Академії наук з 1767. Понад 40 років перебував на службі в Росії. З 1768 по 1774 рр. керував експедиціями Петербурзької АН, висновки яких опубліковано в книзі «Путешествие по разным провинциям Российской империи» (СПб., 1773 — 1788, т. 1—3).
Подорожі мокшанськими та ерзянськими землями Під час подорожі Середнім Поволжям (1768–1769) річкою Окою через Муром — Арзамас, по П'яні через Саранск — Інсар — Пензу — Симбірськ — Самару — Оренбург — Уфу Паллас відвідав мокшанські та ерзянські поселення: Пілокшово, Чиркуш, Пермєєво, Гічалки (Ічали), Шадін, Коршиман, Камєшкір, Сєлікси, Мєлєкєс Мордовський, Кармала, Седьолкіно, Афонкіно, Соккармала, Алєксєєво (Вечкан), Єрьомкіно, Усюково, Санчалєво, Біларатка, Шелєхмєт тощо.
У працях Палласа містяться детальні різнобічні спостереження за побутом та духовною культурою мордви, її етнічною історією та етнокультурними зв'язками з іншими народами.
Одяг і прикраси мордви, що Паллас придбав у мордовських селах, — найбільш рання етнографічна колекція, зберігається в Музеї антропології імені Петра Великого, створеного на базі Кунсткамери.
Палласит 1772 році в районі Красноярська Палласу показали 680-кілограмову залізно-кам'яну брилу, яка за розпорядженням мандрівника була відправлена в Петербург і зараз прикрашає метеоритний відділ Мінералогічного музею імені академіка А. Е. Ферсмана Академії наук. Цей найбільший в Росії сідероліт (залізно-кам'яний метеорит, або палласит) називається «Красноярськ».
Наукова праця Паллас є автором близько 170 наукових публікацій. Перші дослідження П. Палласа пов'язані з вивченням фауни Криму, якій присвячено декілька праць, у тому числі «Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам Русского государства в 1793—1794» (переклад з нім.).
Ним описаний ряд видів організмів.
Тварини:
комахи Deracantha onos Pallas, 1772 — вид коника,
риби Neogobius fluviatilis Pallas, 1814 — Бичок бабка, Neogobius melanostomus Pallas, 1814 — Бичок кругляк, Proterorhinus marmoratus Pallas, 1814 — Морський бичок цуцик,
птахи Tadorna ferruginea (Pallas, 1764) — огар, Strix uralensis Pallas, 1771 — сова довгохвоста, Carpodacus erythrinus Pallas, 1770 — чечевиця звичайна, Haliaeetus leucoryphus Pallas, 1771 — орлан-довгохвіст, Netta rufina Pallas, 1773 — чернь червонодзьоба, Syrrhaptes paradoxus Pallas, 1773 — саджа, Larus ichthyaetus Pallas, 1773 — реготун чорноголовий, Motacilla citreola Pallas, 1776 — плиска жовтоголова, Phalacrocorax perspicillatus Pallas, 1811 — стеллерів баклан, Phylloscopus proregulus Pallas, 1811 — вівчарик золотомушковий.
ссавці Otocolobus manul Pallas, 1776 — манул, вид котовидих хижих, Glossophaga soricina Pallas, 1766 — вид рукокрилих, Molossus molossus Pallas, 1766 — вид рукокрилих, Cavia Pallas, 1766 — кавія, рід гризунів з підряду їжатцевиді, Nyctimene cephalotes Pallas, 1767 — вид рукокрилих, Ochotona pusilla Pallas, 1769 — чекалка, пискуха степова, вид зайцеподібних гризунів, Ellobius talpinus Pallas, 1770 — сліпунець звичайний, вид мишовидих гризунів, Lepus europaeus Pallas, 1778 — заєць сірий Dryomys nitedula Pallas, 1778 — соня лісова, вид мишовидих гризунів, Callosciurus erythraeus Pallas, 1779 — вид родини вивіркових.
та ін. Тільки у сучасній фауні України є 21 таксон ссавців, описаних Петром Палласом .
Рослини:
Названі на честь Палласа 21087 Петсімпаллас — астероїд, названий на честь вченого. Палласівка — місто в Росії, районний центр у Волгоградській області. Мартин каспійський англійською має назву .
Джерела та література І. М. Кулинич, Н. В. Кривец. Паллас Петро-Симон // Токарев С. А. История русской этнографии.— М., 1966 Мокшин Н. Ф. Деятельность музеев России по сбору мордовских этнографических коллекций // Краеведение Мордовии.— Саранск, 1973 Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с.309. Сытин А. К. Петр Симон Паллас — ботаник // Москва: КМК Scientific Press, 1997. — 338 с. : ил. ISBN 5-201-11103-3
Примітки
Посилання Паллас (Pallas) Петро-Симон // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.82-83
Біографія «Петер Симон, Пьер Симон, Пётр Семёнович Паллас» «Пётр-Симон Паллас» «Паллас Пётр Симон» «Паллас и Лепёхин в Симбирской провинции» «Peter Simon Pallas's (1741—1811) botanical and zoological collections and drawings» «Словарь всех языков» «Пётр Симон Паллас (22 сентября 1741 — 8 сентября 1811)» «Русскоязычные издания XVIII века о Востоке и российские немцы» Краткая биография Палласа и его теория землетрясений Палласовка — железнодорожная станция, названная в честь Палласа