— японська кінопремія, яку присуджує спілка кіножурналістів і кінокритиків Токіо, що входять до .
Історія Премію було засновано в 1950 році , до якої увійшли журналісти, що писали про кіно, семи токійських спортивних видань, — відомих нині як (раніше «Хоті Сімбун»), , , , , і , — а пізніше і низки інших видань.
У 1961 році шість провідних щоденних газет Японії («Йоміурі Сімбун», «Асахі Сімбун», «Майніті Сімбун», «Санкей Сімбун», «Токе Сімбун» і «Ніхон кейдзай сімбун»), а також інформаційне агентство Japanese Associated Press вирішили відкликати свою підтримку премії, заснувавши нову кінопремію , яка, проте була вручена всього 6 разів. 1967 року премію «Блакитна стрічка» було скасовано на тлі серії політично-корупційних скандалів, відомих як «Чорний туман», проте у 1975 знову відновлено, після чого вона існує і в наш час.
Церемонія нагородження премією проводиться в різних місцях Токіо, успіхи фільмів і кінематографістів кожного року відзначаються нагородами в лютому наступного. Як правило, на лауреатів премії в категоріях «Найкращий актор» і «Найкраща акторка» покладається обов'язок ведення церемонії нагородження наступного року.
«Блакитна стрічка» є однією з найпрестижніших щорічних кінопремій Японії, разом з преміями «Кінема Дзюмпо» і «Майніті», а також «Премією Японської академії»; удостоєні нею стрічки досить часто високо відзначаються міжнародними фестивалями.
Статистика премії (згідно з офіційною статистикою в розділі «Рекорди» офіційного сайту преміїРекорди премії на її офіційному сайті. У розділі приведені не всі — рекорди, оскільки оригінальна статистика включає і низку «других місць», частина категорій складно перекладаються тощо)
Лауреати найбільшої кількості премій в цілому (6-разові лауреати) Тосіро Міфуне — як «Найкращий актор» (за 1951, 1961, 1965 роки), «Найкращий актор другого плану» (1987 рік), спеціальні призи церемоній премії за 1961 і 1966 роки. Кон Ітікава — як «Найкращий режисер» (за 1959, 1960, 1962 роки), «Найкращий сценарист» (за 1962 рік), премія за фільм про японську культуру (за 1965; фільм «Токійська Олімпіада 1964 року»), «Найкращий актор другого плану» (1987 рік), спецприз церемонії премії за 2008 рік.
Лауреати найбільшої кількості премій в одній і тій самій акторській категорії За головні ролі (по 3 премії) — Тосіро Міфуне, , Хіроюкі Санада За ролі другого плану (по 2 премії) — , Кеко Кісіда, , , Суміко Фудзі (вона ж раніше Дзюнко Фудзі),
Лауреати найбільшої кількості премій в одній і тій самій неакторській категорії У категорії «Найкращий фільм» — Тадасі Імаї (5 премій), Акіра Куросава (4 премії) У категорії «Найкращий режисер» — Тадасі Імаї (4 премії), Кон Ітікава (3 премії), Такесі Кітано (3 премії) У категорії «Найкращий сценарист» — Шінобу Хашімото (5 премій)
Фільм, який отримав найбільшу кількість премій Нагородження за 1951 рік — фільм «Раннє літо» режисера Ясудзіро Одзу — премії у 5 категоріях (найкращий режисер, найкращий актор другого плану, найкращі акторки першого і другого планів, найкращий оператор-постановник — Юхару Ацута)
Категорії нагородження Нагороду присуджують у таких регулярних категоріях: Найкращий фільм / 作品賞 Найкращий іноземний фільм / 外国作品賞 Найкращий режисер / 監督賞 Найкращий актор / 主演男優賞 Найкраща акторка / 主演女優賞 Найкращий актор другого плану / 助演男優賞 Найкраща акторка другого плану / 助演女優賞 Найкращий дебютант / 新人賞
На лауреатів премій «Найкращому акторові» і «Найкращій акторці» покладається обов'язок ведення церемонії нагородження наступного року.
У різні роки історії премії запроваджувалися і скасовувалися й інші категорії, включаючи найкращого сценариста, оператора, іноземного фільму тощо, у певних випадках використовувалися «спеціальні премії», які, як і в багатьох інших відомих сімействах премій, найчастіше давалися за сукупність життєвих досягнень кінематографіста, у тому числі посмертно.
У 1953—1966 роках, до тимчасового скасування «Блакитної стрічки», виділяли також премію , яку присуджували відомим акторам, стабільно популярним у фільмах низки років. У різні роки її лауреатами були:
1953 — Кадзуо Хасеґава 1955 — Тіедзо Катаока 1956 — Утаемон Ітікава 1957 — Куніо Ватанабе 1958 — Накамура Кінносуке I 1959 — Рюносуке Цукіґата 1960 — Кейдзю Кобаяші 1961 — Хібарі Місора 1962 — Дзюндзабуро Бан 1963 — Шінтаро Кацу 1964 — Саюрі Йошінаґа 1965 — Хітоші Уекі 1966 — Юдзо Каяма
Лауреати регулярних категорій за роками
1951—1960
<center> {| class="wikitable" style="font-size:95%" width="80%" ! style="text-align:center; background:#fff;" | Категорія ! style="text-align:center; background:#fff;" | Лауреат(и) ! style="text-align:center; background:#fff;" | Фільм(и) |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм || colspan=2| |- | Найкращий режисер || Тадасі Імаї || «До зустрічі» |- | Найкращий актор || Со Ямамура || «Сестри Мунеката» |- | Найкраща акторка || Хікаґе Авашіма || |- | Найкращий дебютант || Шін Сабурі (режисер) || «Жіноче і чоловіче» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм ||colspan=2|, реж. Мікіо Нарусе |- | Найкращий іноземний фільм || colspan=2|«Бульвар Сансет» реж. Біллі Вайлдер, |- | Найкращий режисер || Ясудзіро Одзу || «Раннє літо» |- | Найкращий актор || Тосіро Міфуне || «Життя торговця кіньми» «Хто зрозуміє серце жінки?» |- | Найкраща акторка || Сецуко Хара || «Раннє літо» «Трапеза» |- | Найкращий актор другого плану || Чішу Рю || «Раннє літо» «Краса життя» |- | Найкраща акторка другого плану || Харуко Суґімура || «Раннє літо» «Трапеза» «Краса життя» |- | Найкращий дебютант || Рентаро Мікуні || «Добра фея» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм || colspan=2|«Блискавка», реж. Мікіо Нарусе |- | Найкращий іноземний фільм || colspan=2|«Мосьє Верду», реж. Чарлі Чаплін, |- | Найкращий режисер || Мікіо Нарусе || «Блискавка» «Мати» |- | Найкращий актор || colspan="2"|<center>премію в категорії не присуджували |- | Найкраща акторка || Ісудзу Ямада || «Сучасники» «Буря в горах Хаконе» |- | Найкращий актор другого плану || Дайсуке Като ||«Аракі Матаемон: Дуель на перехресті біля лавки ключів» «Мати» |- | Найкраща акторка другого плану || Тіеко Накакіта| || «Квітучий пагорб» «Блискавка» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм || colspan=2|, реж. Тадасі Імаї |- | Найкращий іноземний фільм ||colspan="2"|«Заборонені ігри», реж. Рене Клеман, |- | Найкращий режисер || Тадасі Імаї || |- | Найкращий актор || colspan="2"|<center>премію в категорії не присуджували |- | Найкраща акторка || Нобуко Отова || «Мініатюра» «Жага» «Життя жінки» |- | Найкращий актор другого плану || Ейтаро Шіндо || «Життя жінки» «Гейша» |- | Найкраща акторка другого плану || Тіеко Наніва || «Гейша» |- | Найкращий дебютант || Йошітаро Номура (режисер) || «Другий син» «Молодший брат і старший брат» «Курама Тенґу і синьолиций якша» «Кімпіру-сенсей і дівчина» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм || colspan="2"|«Дванадцять пар очей», реж. Кейсуке Кіношіта |- | Найкращий іноземний фільм || colspan=2|«Плата за страх», реж. Анрі-Жорж Клузо, |- | Найкращий режисер || Кендзі Мідзоґуті || «Повість Тікамацу» |- | Найкращий актор || colspan="2"|<center>премію в категорії не присуджували |- | Найкраща акторка || Хідеко Такаміне || «Дванадцять пар очей» «Сад для жінки» «Десь під безкрайнім небом» |- | Найкращий актор другого плану || || «Чорний приплив» «Медалі» |- | Найкраща акторка другого плану || || |- | Найкращий дебютант || Со Ямамура (як режисер) || «Чорний приплив» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"| |- | Найкращий фільм || colspan=2|«Хмари, що пливуть», реж. Мікіо Нарусе |- | Найкращий іноземний фільм ||colspan=2|«На схід від раю», реж. Еліа Казан, |- | Найкращий режисер || Шіро Тойода || «Шлюбні узи» |- | Найкращий актор || Хісая Морішіґе || «Шлюбні узи» |- | Найкраща акторка || Чікаґе Авашіма || «Шлюбні узи» |- | Найкращий актор другого плану || Дайсуке Като || «Тут є джерело» |- | Найкраща акторка другого плану || Ісудзу Ямада || «Однолітки» «Гра у війну» |- | Найкращий дебютант || Цунео Кобаяші (режисер) || «Мертва красуня в останньому трамваї» «Бандитський квартал» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;"||- | Найкращий фільм||colspan=2| , реж. Тадасі Імаї |- | Найкращий іноземний фільм || colspan=2|«Жервеза», реж. Рене Клеман, |- | Найкращий режисер || Тадасі Імаї || «Морок серед дня» |- | Найкращий актор || Кейдзі Сада || «Я куплю вас» «Тайфун» |- | Найкраща акторка || Ісудзу Ямада || «Мати і син» «За течією» |- | Найкращий актор другого плану || Дзюн Татара || «Цурухаті і Цурудзіро» «Я куплю вас» «Тайфун» |- | Найкраща акторка другого плану || Йошіко Куґа || «Прощання з мрією» «Жінки у в'язниці» «Рожевий захід» |- | Найкращий дебютант || Йошіро Кавадзу (режисер) || «Дитячі очі» «Сльози» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;«| |- | Найкращий фільм||colspan=2| , реж. Тадасі Імаї |- | Найкращий іноземний фільм|| colspan=2| »Дорога", реж. Федеріко Фелліні, |- | Найкращий режисер|| Тадасі Імаї || «Люди рису» |- | Найкращий актор|| || «Ми просимо удачі» |- | Найкраща акторка|| || «Люди рису» «Упіймати вугра» |- | Найкращий актор другого плану|| || «Селище божевільних» «На дні» |- | Найкраща акторка другого плану|| Кейко Авадзі || «Гейша у Старому Місті» «Сітаматі» |- | Найкращий дебютант|| Юдзіро Ішіхара || |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;«||- | Найкращий фільм||colspan=2| »Троє негідників у прихованій фортеці«, реж. Акіра Куросава |- | Найкращий іноземний фільм|| colspan=2| »Старий і море", реж. Джон Стерджес, |- | Найкращий режисер|| Томотака Тадзака || |- | Найкращий актор|| Ітікава Райдзо VIII || «Полум'я» «Бентен Кодзо» |- | Найкраща акторка|| Фудзіко Ямамото || «Біла чапля» «Квіти свята Хіґан» |- | Найкращий актор другого плану|| || «Полум'я» «Перисто-купчасті хмари»/«Літні хмари» |- | Найкраща акторка другого плану|| || «Нескінченне бажання» |- | Найкращий дебютант|| Сьохей Імамура (режисер) || |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;«| |- | Найкращий фільм||colspan=2| , реж. Тадасі Імаї |- | Найкращий іноземний фільм|| colspan=2| »12 розгніваних чоловіків", реж. Сідні Люмет, |- | Найкращий режисер|| Кон Ітікава || «Ключ» «Польові вогні» |- | Найкращий актор|| || |- | Найкраща акторка|| || «Кіку і Ісаму» |- | Найкращий актор другого плану|| Шоічі Одзава || «Мій другий брат» |- | Найкраща акторка другого плану|| || серія фільмів «Доля людська» «Хочу стати устрицею» |- |colspan="3" style="background: #DBE0E8;«||- | Найкращий фільм||colspan=2| , реж. Кон Ітікава |- | Найкращий іноземний фільм|| colspan=2| »На березі"/«Кінець світу», реж. Стенлі Крамер, |- | Найкращий режисер|| Кон Ітікава || «Молодший брат» |- | Найкращий актор|| Рентаро Мікуні || |- | Найкраща акторка|| Кейко Кіші || «Молодший брат» |- | Найкращий актор другого плану|| Масао Ода || «Річка Сумної Флейти» |- | Найкраща акторка другого плану|| Тамао Накамура || |- | Найкращий дебютант|| Наґіса Ошіма (режисер) || «Історія жорстокої юності» |} </center>
1961—1970 Категорія Лауреат(и) Фільм(и)|- | Найкращий фільм||colspan=2| , реж. Сьохей Імамура |- | Найкращий іноземний фільм|| colspan=2| »Чочара", реж. Вітторіо де Сіка, |- | Найкращий режисер|| Дайске Іто || |- | Найкращий актор|| Тосіро Міфуне || «Охоронець» , |- | Найкраща акторка|| Аяко Вакао || «Дружина зізнається» «Шлюбний вік» |- | Найкращий актор другого плану|| Со Ямамура || «Ось і вогні порту» «Гирло» |- | Найкраща акторка другого плану|| || «Розпусна самиця» «Нульовий фокус» |- | Найкращий дебютант|| Шіма Івашіта || «Подорож нашої любові» «Моє обличчя палає в променях сонця, що заходить» |-