Торжок — Долина — частково завершений газопровідний проект, розпочатий незадовго до розпаду Радянського Союзу.
В кінці 1980-х років у СРСР прийняли рішення про чергове нарощування потужності газотранспортного коридору через Чехословаччину, яким здійснювались поставки блакитного палива до країн Західної Європи (газогін "Братство"). Для цього запланували спорудження ще одного з`єднання між розташованим у Тверській області Росії газовим хабом у Торжку, куди на додачу до системи Сяйво Півночі вивели газогін Тула – Торжок, та українською Долиною (раніше їх вже сполучили багатонитковим газогоном Торжок – Івацевичі – Долина).
Спорудження газопроводу розпочалось у 1989 році та припало на завершальний період існування СРСР, що напряму вплинуло на його долю. В підсумку станом на 1995 – 1996 роки завершили лінійну частина трубопроводу, в тому числі 529 км територією України, проте за відсутності компресорних станцій (КС) потужність системи у 6 млрд.м3 на рік не відповідала діаметру використаних труб 1420 мм. На початку 2000-х років українською стороною неодноразово пропонувалось завершити будівництво системи (на території України для цього було потрібно спорудити 4 КС), проте Росія зробила принциповий вибір на користь трубопроводів в обхід України. В результаті фактичний обсяг транспортування через Торжок-Долина станом на 2007 рік становив лише 1,5 – 2,7 млрд.м3.
Траса трубопроводу Торжок — Долина проходила через Білорусь, зокрема, по територіях, що постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Як наслідок, завдяки використанню відводів від нової системи планувалось провести газифікацію цих районів. Також у Білорусі на газопроводі Торжок — Долина знаходиться Мозирське підземне сховище газу, що відіграє важливу роль у забезпеченні надійної роботи газотранспортної системи Білорусі.
Примітки