Регіона́льна фі́лія «Оде́ська залізни́ця» акціоне́рного товари́ства «Укрзалізни́ця» — підприємство, регіональна філія АТ «Укрзалізниця», що обслуговує Одеську, Миколаївську, Херсонську, Черкаську, Кіровоградську та Вінницьку області та окремі райони Київської, Дніпропетровської, Запорізької та Полтавської областей. Є важливою складовою єдиного транспортного сполучення південного заходу України. На її долю припадає майже 20 % вантажообігу, більш 16 % пасажирообігу залізниць України.
Головна особливість Одеської залізниці — її приморське та прикордонне місцерозташування. У районі діяльності Одеської залізниці розташовані великі морські та річкові порти, якими забезпечуються зовнішні транспортно-економічні зв'язки з більш ніж 70 країнами світу.
Структура
Дирекції До складу залізниці входить 4 дирекції залізничних перевезень: Знам'янська; Одеська; Херсонська; Шевченківська. Головний офіс регіональної філії «Одеська залізниця» розташований за адресою: 65000, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19.
Історія Одеська залізниця — одна з найстаріших залізниць України. 11 березня 1863 року імператором Олександром II було затверджено «Статут Товариства Одесько-Київської залізниці». Цей документ дав старт створенню Одеської залізниці, адже стало можливим підібрати керівників будівництва, розпочати відчуження земель, а також шукати кошти на втілення проєктів в життя. 4 травня 1863 року розпочалося будівництво залізниці.
Перша залізниця, що поклала початок сучасної Одеської залізниці і перша залізниця з регулярним рухом в Україні — відкрита року лінія Одеса — Балта з відгалуженнями до Карантину (Порт) та станції Кучурган.
У 1867—1869 роках у три етапи збудовано продовження цієї лінії — від Балти через Ольвіополь () та Єлисаветград () до Крюкова ().
року ізольована мережа сполучена із Києво-Балтською залізницею та лінією Київ — Бірзула.
У 1872 році, з відкриттям Крюківського мосту, відбулося сполучення Одеської та Харківсько-Миколаївські залізниці, що відкрило прямий шлях із промислового сходу до портів Чорного моря.
року відкрита залізнична лінія Знам'янка — Миколаїв.
року була відкрита Фастівська лінія, що сполучила Фастів та Знам'янку, у складі цієї залізниці також була відкрита лінія від Сміли до Черкас.
У наступні десятиліття XIX століття було збудовано велику мережу місцевих залізниць — — Тростянець (1889), — , Козятин I — обидві 1890) та — (1891).
1897 року побудована лінія — Красне (нині — лівий берег Дніпра навпроти Черкас).
У перші десятиліття XX століття знову повертається практика будівництва нових ліній. 1901 року відкривається залізниця Користівка — , 1907 року — Миколаїв — .
1913 року відкрита залізнична лінія від Водопою (Старий Водопій) до Снігурівки, а 1914 року — лінія Бобринська — Одеса.
У 1913 році розпочалося будівництво залізниці до Аккерману. 15 квітня 1913 року головним інженером споруджуваної залізниці призначили колезького асесора Авдулова Павла Володимировича, який закінчив Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення імператора Олександра I, а його заступником було призначено — колезького секретаря Башинського Віктора Володимировича. Державним інспектором за будівництвом Бессарабських залізниць призначили статського радника Амосова Михайла Григоровича, завідувачем контролю — Є. М. Смугге .
У 1913 році відкрита залізнична станція Аккерман, лінію від Аккермана до Басарабяска (Молдова) прокладено у 1915 році, яка пролягла через місто Арциз.
З 1924 по 1936 роки сучасна Одеська залізниця знаходилась у складі Південно-Західної залізниці. 13 травня 1936 року відповідно наказу МШС № 62/Ц з Південно-Західної залізниці було виокремлено Одеську залізницю. З 15 червня 1936 року розпочало функціонувати Управління Одеської залізниціЧорноморський гудок. № 31 5 серпня 1936 року.
У 1941 році відкрита залізнична лінія — .
Практика будівництва місцевих залізниць тривала і у перші десятиліття радянської влади. 1925 року було відкрито залізниці — — .
Ряд залізничних ліній було збудовано вже у повоєнні роки : — (1944), — Нововесела (1956), — (1961), Роздільна I — Раухівка (1969), Олійникове — (1978), — (1981). Спорудження нових залізниць не лише створювало нові шляхи від промислових районів країни до портів Чорного моря, а й створювало альтернативу старим перевантаженим шляхам.
Станом на 2014 рік була запланована електрифікація дільниць — Миколаїв та Миколаїв — . У 2015—2016 роках була запланована електрифікація лінії Миколаїв — — , проте ці плани не були здійснені. У грудні 2016 року Європейським банком було виділено кошти на електрифікацію лінії — Миколаїв — , а також будівництво другої колії та модернізація систем сигналізації .
1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність АТ «Укрзалізниця»; державне підприємство «Одеська залізниця» втратило статус окремої юридичної особи і продовжило діяльність як регіональна філія.
9 листопада 2017 року одеські залізничники разом з львівськими колегами завершили ремонт 214-метрового моста через річку Південний Буг, на 49-му кілометрі перегону колійний пост 48 км — Губник дільниці — . Комплекс проведених робіт дозволив підвищити швидкість руху поїздів цією ділянкою до 60 км/год. До ремонту діяло обмеження до 40 км/год, воно було введено через те, що міст вже тривалий час експлуатувався без капітального ремонту (останній раз він проводився у 1945—1950 роках).
Вузькоколійна залізниця У складі Одеської залізниці функціонує найдовша в Європі (130 км) пасажирська вузькоколійна залізниця Рудниця — Голованівськ (ширина колії 750 мм).
Електрифікація + Роки Дільниці Довжина, км З них дільниціна Одеській залізниці, км 1962 — Знам'янка — 305 302 1971 Одеса-Сортувальна — 108 1971 — Хирівка (Чорноліська) 124 1972 Одеса-Головна — Одеса-Сортувальна 18 1972 — 146 1973 Одеса-Застава I — Аккаржа — 71 1973 Одеса-Застава I — Дачне 14 1974 Бугаз — 19 1978 Дачне — Вигода 12 1983 — — 142 1984 Вигода — Роздільна I 36 1984 Чорноморська — Берегова 37 1986 Знам'янка — 80 1987 Аккаржа — Іллічівськ 11 1989 — Котовськ 199 119 1990 Котовськ — Роздільна I 119 1990 Побережжя — Помічна 196 1991 Роздільна I — Кучурган 12 2008 Користівка — 59 362021Імені Тараса Шевченка — Сміла62023Сміла — Черкаси24
Керівники + Роки Керівники залізниці1863—1877Унгерн-Штернберг Карл Карлович(перший керівник залізниці)1877—1878Вітте Сергій Юлійович1936—1937Суслов Павло Іванович06.1937— 10.1937Мілх Лев Романович1937—1938Крихун Аркадій Іванович1938Бодров Андрій Васильович1939—1946Молчанов Олексій Петрович1946—1953Сущенко Леонід Григорович1953—1954Курочкін Василь Васильович1954—1956Даниленко Костянтин Іванович1956—1968Козенко Василь Іванович1968—1973Кривенко Яків Миколайович1973—1977Ємець Іван Артемович1977—1981Кожушко Олександр Михайлович1981—1986Шеверняєв Іван Сидорович1986—1997Гур'єв Михайло Артемович1997—1998Крючков Олег Митрофанович1998—2005Левицький Ілля Юхимович2005Алейник Віталій Самуїлович02.2006— 2006Рогов Микола Васильович 2006—хх.2008Болоболін Сергій Петрович2008—2011Левицький Ілля Юхимович2011—2014Луханін Микола Іванович2014–16.03.2015Фрунза Віктор Констянтинович17.03.2015—25.04.2017Бойко Григорій Анатолійович26.04.2017—24.09.2018Єрьомін В'ячеслав Володимировичз 25.09.2018 — 28.02.2024Нікулін Сергій Сергійовичз 03.08.2026Мякішев Роман Олександрович
Начальники політичного відділу Одеської залізниці + Роки Посадові особи 05.1936—06.1937 Мілх Лев Романович 1938 Фельдман 1953—1956 Педьєв Володимир Овсійович
Див. також Залізниця (об'єднання) Південно-Західні залізниці
Примітки
Посилання