Рихта, археологічна пам'ятка — мустьєрська стоянка відкритого типу. Розташована поблизу с. Сичівка над однойменною річкою Малинського району Житомирської області. Відкрив 1973 В.Пясецький, розкопки здійснив С.Смирнов. Матеріал залягав у пісках над дніпровською мореною. Крем'яна колекція складається з понад 11 тисяч виробів, вкритих білою патиною.
Техніка розщеплення радіальна і паралельна, хоча трапляються й левалуазькі нуклеуси та сколи. Знаряддя праці відзначаються макролітичними розмірами і значним вмістом двобічних форм. Характерною особливістю є також наявність численних ножів, скребел, різчиків, зубчасто-виїмчастих знарядь. Невеликі, але виразні серії складають гостроконечники й наконечники із плоско-опуклим перерізом і розширеною основою.
Пізньопалеолітичні типи представлені головним чином скребками. За техніко-типологічними показниками індустрія Рихта належить до розвинутого етапу мустьє. Її відносять до знарядь, схожих на ті, що найдені на стоянках східного мікоку.
Див. також Рихти (заказник)
Джерела та література Кухарчук Ю. В. Рихта, археологічна пам'ятка // Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар та ін.; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0