Олекса́ндр Заха́рович Мишлає́вський (12 березня 1856, Златопіль — 1920) — російський генерал від інфантерії, начальник Головного управління Генерального штабу Російської імперії (1909), професор, військовий історик.

Життєпис

Родина Народився 12 березня 1856 року в Златополі у дворянській сім'ї православного колезького асесора, викладача місцевого повітового дворянського училища. Хрещення відбулося у Церкві Святого Миколая 19 березня 1856 року, а хрещеними батьками стали викладач предмету «Російська мова» Златопільського повітового дворянського училища, колезький секретар Микола Васильович Матросов та місцева дворянка Юзефа ЛукановськаДержавний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Метрична книга реєстрації актів про народження. Ф. 573 оп. 1 спр. 10 С.70зв-71 .

Батько Захар Якович Мишлаєвський (1807 — ?) — педагог. Закінчив Київську Духовну академіюЧудакова Мариэтта Омаровна Жизнеописание Михаила Булгакова. 1988 С. 56 . У 1835-1839 навчальних роках — викладач історії Радомислянського повітового дворянського училища Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1836 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 557 Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1837 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 650 Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1838 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 645 Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1839 год. (часть 1 и 2). Ч. 1 С. 585 спочатку без чину, у 1839-1840 навчальному році — викладач історії та географії у 12 класіМесяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1840. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 592—593 , а у 1840-1842 навчальних роках — викладач історії та географії у чині колезький секретарМесяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1841. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 371 Месяцеслов и Общий Штат Российской Империи на 1842. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 382 . Ймовірно опісля переїжджає до Златополя, оскільки 1852 року вже згадується як колишній викладач місцевого повітового дворянського училищаДержавний архів Черкаської області. 3. Миколаївська церква, м-ко Златопіль Чигиринського повіту Златопільської волості. Ф. 403 оп. 1 спр. 2 С. 99 , а наступного 1853 року вся його сім'я згадується у місцевих сповідальних відомостяхДержавний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Сповідальні відомості за 1853 рік. Ф. 573 оп. 1 спр. 1 С.2 . Але вже у 1855-1859 навчальних роках джерелами згадується знову як викладач латинської мови місцевого повітового дворянського училища у чині титулярний радникДержавний архів Кіровоградської області. Церква Святого Миколая, м. Златопіль Черкаського округу Київської губернії. Метрична книга реєстрації актів про народження. Ф. 573 оп. 1 спр. 10 С.70зв-71 Адрес-Календарь. Общая роспись всех чиновных особ в государстве на 1858—1859 год., Часть 1 и 2. Ч. 1 Р. II С. 202 , а в 1859-1864 навчальних роках — у чині колезький асесорАдрес-Календарь. Общая Роспись всех чиновных особ в государстве на 1859 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 428 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1860-61 год. Ч. 1 С. 384 1864. Адрес-календарь лиц служащих в Киевской губернии и статистический сборник. С. 116 . У 1865-1867 навчальних роках у Житомирському рабинському училищі — як викладач географіїАдрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1865-66 год. Ч. 1 С. 371 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1866-67 год. Ч. 1 С. 389 , у 1867-1869 навчальних роках — як старший наглядач у чині надвірний радникАдрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1868 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 424 Адрес-Календарь. Общая роспись нанальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1869 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 430 , а в 1869-1873 навчальних роках — у чині колезький радникАдрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1870 год. Ч. 1 С. 458 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1871 год. Ч. 1 С. 461 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц на 1871 год. Ч. 1 С. 417 Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц в Российской Империи на 1873 год. Часть 1 и 2. Ч. 1 С. 407 . Згадується як викладач Київського військового округу. Автор перекладу одного з відомих стародруків

Мати Параска Миколаївна (1811).

Брат Арсеній (1839).

Брат Григорій (1848), закінчив Златопільське повітове дворянське училище (випуск 1864 рокуАндрієвський А. Історична записка про Златопільську гімназію до дня її п'ятдесятирічного ювілею у серпні місяці 1887 р. Київ. 1887. С. 61-66// Петербургский Генеалогический Портал ).

Сестра Марія (1844).

Сестра Анастасія (2 жовтня 1852, Златопіль).

Навчання Закінчив Житомирську класичну гімназію.

1876 року закінчив 2-е військове Костянтинівське училище по 1-му розряду із скеруванням у Михайлівське артилерійське училище.

1877 року закінчив Михайлівське артилерійське училище по 1-му розряду із скеруванням у 15-у артилерійську бригаду.

1884 року закінчив Академію Генерального штабу по 1-му розряду.

Військова діяльність

Звання На службі з 1 вересня 1874 року. Прапорщик з 22 травня 1877 року з вислугою з 10 серпня 1876 року. Підпоручик з 26 грудня 1877 року. Поручик з 18 грудня 1878 року. Штабс-капітан з 4 грудня 1883 року. Капітан з 25 березня 1884 року. Підполковник з 24 квітня 1888 року. Полковник за заслуги 5 квітня 1892 року. Генерал-майор за заслуги з 6 грудня 1900 року. Генерал-лейтенант за заслуги з 6 грудня 1906 року. Генерал від інфантерії за заслуги з 6 грудня 1912 року.

Посади та командування Прапорщик 15-ї артилерійської бригади (з [22 травня]] 1877 року). Офіцер для особливих доручень при штабі 13-го армійського корпусу (8 листопада 1884 — 26 січня 1888). Командир роти у 1-му лейб-гренадерському Катеринославському полку (1 грудня 1886 — 1 грудня 1887). Штаб-офіцер при управлінні начальника 18-ї місцевої бригади (26 січня — 2 квітня 1888). Штаб-офіцер для доручень при штабі Київського військового округу (2 квітня — 30 липня 1888). Старший ад'ютант штабу Київського військового округу (30 липня — 17 листопада 1888). Старший ад'ютант штабу Московського військового округу (17 листопада 1888 — 17 серпня 1891). Молодший діловод канцелярії Військово-наукового комітету Головного штабу (17 серпня 1891 — 2 січня 1897). Командир батальйону в 3-му гренадерському Перновському полку (5 травня — 5 вересня 1895). Старший діловод канцелярії Військово-наукового комітету Головного штабу (2 січня 1897 — 18 січня 1899). Начальник військово-наукового архіву Головного штабу (18 січня 1899 — 1 травня 1903). В числі 2-х генералів передбачених за штатом при Головному штабі (1 травня 1903 — 16 лютого 1904). Начальник 1-го відділення управління чергового генерала Головного штабу (1 травня 1903 — 6 липня 1905). Черговий генерал Головного штабу (6 липня 1905 — 22 травня 1908). Начальник Головного штабу (22 травня 1908 — 14 березня 1909). Начальник Головного управління Головного штабу (14 березня [ — 19 вересня 1909). Командир 2-го Кавказького армійського корпусу (19 вересня 1909 — 24 грудня 1913). Помічник по військовій частині намісника на Кавказі (24 грудня 1913). Помічник командувача Кавказької армією (30 серпня 1914).

Фактично з 30 серпня 1914 року в його руках зосередилося все оперативне керівництво російськими збройними силами на Кавказі (перестарілий Воронцов-Дашков вважався Головнокомандувачем номінально). 11 грудня 1914 року він та начальник штабу генерал М. М. Юденич прибули в діючу армію і він узяв на себе командування над російськими військами. Стан справ складався не на користь 60-ти тисячної армії російських військ, так як виявився глибокий обхід 90-тисячною армією турок головних сил Кавказької армії в напрямку Сарикамиша, і він, оцінивши стан як критичний, віддав 13 грудня 1914 року наказ про відступ російських військ на Кавказі. Після цього він покинув армію і виїхав до Тифлісу. У Тифлісі, намагаючись виправдати свої дії, надав доповідь про загрозу турецького вторгнення на Кавказ, чим викликав паніку і дезорганізацію тилу армії. Однак начальник штабу генерал М. М. Юденич узяв на себе командування і, підтягнувши резерви, маневруючи та скориставшись тим, що небувалі морози призвели до 80-ти відсоткових втрат турків, розбив цей турецький корпусАрмяне и Первая мировая//«НОЕВ КОВЧЕГ» № 10 (240) июнь (1–15) 2014 г. .

У відставці через хворобу з мундиром і пенсією (31 березня — 23 липня 1915).

Відкликаний з відставки у розпорядженні військового міністра (23 липня 1915).

Одночасно є головою Комітету у справах металургійної промисловості Особливої наради з оборони держави (25 листопада 1915).

Після Лютневої революції призначений товаришем (так називалась посада заступника) голови Комісії щодо поліпшення побуту військових чинів (5 березня 1917).

Від 7 березня 1917 р. до 02.06.1917 був командувачем Кавказьким військовим округом, і з 2 червня 1917 р. був знову в розпорядженні військового міністра.

Викладацька діяльність 1885—1891 навчальний рік — викладач тактики та військової історії Олександрівського військового училища у чині підполковникАлександровское военное училище//РІА .

Екстраординарний професор (26 серпня — 6 листопада 1898), ординарний професор (6 листопада 1898 — 20 січня 1905), заслужений професор (з 20 січня 1905) Миколаївської академії Генерального штабу.

Почесний член конференції Імператорської Миколаївської військової академії (17 серпня 1905).

Наукова діяльність 1910 року — почесний член Вітебської археографічної комісіїСписок членов Витебской археографической комиссии//Архив историка Анишчанки .

Почесний член Санкт-Петербурзького археологічного інституту (15 грудня 1907).

Почесний член Московського археологічного інституту (1 серпня 1907).

Засновник Російського військово-історичного товариства.

Друковані праці: Северная война на Ингерманландском и Финляндском театрах в 1708—1714 гг. (Документы гос. архива). — Спб., 1893. Петр Великий. Военные законы и инструкции. — Спб., 1894. Петр Великий. Война в Финляндии в 1712—1714 годах. — Спб., 1896. Крепости и гарнизоны южной России в 1718 г. Спб., 1897. Война с Турцией 1711 г. — Спб., 1898. Фельдмаршал граф Б. П. Шереметев: Военно-походный журнал 1711 и 1712 гг. СПб.: Воен.-учен. к-т Гл. штаба, 1898. Офицерский вопрос в XVII веке (Очерк из истории военного дела в России). СПб. Типография Главного Управления Уделов, Моховая, 40. 1899. Две катастрофы. Суворов в Швейцарии. Петр на Пруте. — Спб., 1901. Северная война 1708 г. От р. Уллы и Березины за р. Днепр. — Спб., 1901. Военные действия в Китае. 1900—1901 гг. Ч. 1. — Спб., 1905.

Останні роки життя З грудня 1917 року — голова Кавказької військово-історичної комісії з узагальнення досвіду Першої світової війни на Кавказькому фронті. За деякими відомостями, розстріляний червоноармійцями під час громадянської війни в Росії.МЫШЛАЕВСКИЙ Александр Захарьевич//Министерство обороны Российской Федерации (Минобороны России)/Энциклопедия/История ведомства . Помер 1920 рокуМышлаевский Александр Захарьевич//Русская армия в Великой войне .

Нагороди Орден Святої Анни 3 ступеня (1886). Орден Святого Станіслава 2 ступеня (1890). Орден Святої Анни 2 ступеня (1896). Орден Святого Володимира 4 ступеня (1899). Орден Святого Володимира 3 ступеня (1903). Орден Святого Станіслава 1 ступеня (1904). Орден Святої Анни 1 ступеня (1908). Орден Святого Володимира 2 ступеня (6 грудня 1911). Орден Білого Орла (6 грудня 1915). Орден Святого Олександра Невського (6 грудня 1916).

Сім'я Дружина

Пасербиця

Син Владислав (? — 15 жовтня 1951) — полковник лейб-гвардії 3-го стрілецького полку. У ЗСПР і Російській Армії до евакуації Криму. Служив у Російському Корпусі.

Зазначення

Посилання

Джерела Мышлаевский Александр Захарьевич//Русская армия в Великой войне