Томашівський повіт (, ) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії, України (1918—1919) та Люблінського воєводства міжвоєнної Польщі. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Томашів.
Волості
При утворенні до повіту входили 1 місто (Томашів) і 3 містечка (Комарів, Тишівці, Ярчів) та 13 сільських волостей.
В 1911 р. повіт поділявся на 13 волостей: Долгобичів — с. Долгобичів, Комарів — с. Комарів, Котлиці — с. Котлиці, Криниці — с. Криниці, Майдан-Горішній — с. Майдан-Горішній, Потуржин — с. Потуржин, Рахані — с. Рахані, Терноватка — с. Терноватка, Телятин — с. Телятин, Томашів — с. Пасіки, Тишівці — м. Тишівці, Черкаси — с. Черкаси, Ярчів — с. Ярчів.
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) Томашівський повіт переданий з Люблінської губернії до Холмської.
Розташування Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на заході — з Білгорайським і Замостським, на півночі — з Грубешівським, на сході — з Володимир-Волинським повітом Волинської губернії, а на півдні — з Галичиною (Сокальський, Равський і Чесанівський повіти). Площа повіту становила 1213,4 версти.
Населення За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 35 260 українськомовних: 23 921 українськомовних греко-католиків, 11 339 українськомовних римо-католиків, 3 019 польськомовних греко-католиків.
В 1889 р. в повіті нараховувалось 86 806 осіб, з них 4 309 осіб тимчасового проживання. За віровизнанням: 49 000 православних (до 1875 р. — греко-католики), 35 870 римокатоликів, 10 620 юдеїв, 14 протестантів.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 783 осіб (49 230 чоловіків і 49 553 жінок). Найбільше місто — Томашів (6233 осіб). Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року: Мова Осіб Відсоток українська 48 940 49,54 % польська 36 043 36,49 % єврейська 10 947 11,08 % російська 2 449 2,48 % інші 404 0,41 % Разом 98 783 100 %
Внаслідок російського імператора Миколи II від 17 квітня 1905 року, який проголошував релігійну терпимість та дозволив змінювати конфесію, у 1905—1906 роках у повіті 5125 осіб перейшли з православ'я на римо-католицизм. У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 42 921 православний і 56 284 римо-католиків.
Інфраструктура У 1906/1907 роках у повіті діяло 66 православних церков і 12 римо-католицьких костелів. На 1908 рік у повіті працювало 150 шкіл (55 звичайних і 96 прицерковних).
Див. також Томашівський повіт — сучасна адміністративна одиниця у складі Люблінського воєводства Польщі.
Примітки
Джерела Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона