Sikorsky S-67 Blackhawk був прототипом ударного вертольота який з власної ініціативи у 1970 році побудувала компанія Sikorsky Aircraft. Вертоліт був двомісним з тандемним розташуванням пілотів навколо динамічного приводу і гвинтової системи на базі Sikorsky S-61, він призначався як ударний вертоліт або транспорт для 8 бійців.

Проектування і розробка

СППВП та S-66 1 вересня 1964 армія видала запит на пропозиції за програмою системи провідної повітряної вогневої підтримки (СППВП).Office of the Assistant Vice Chief of Staff of the Army (OAVCSA). An Abridged History of the Army Attack Helicopter Program, pp. 4–5, 9. Washington, DC: Department of the Army. 1973. Lockheed представив свою конструкцію CL-840, комбінований вертоліт з жорстким ротором.Landis and Jenkins 2000, pp. 25, 85–87. Sikorsky представив S-66, на якому як хвостовий гвинт було встановлено «Rotorprop», який при зростанні швидкості обертався на 90°, щоб слугувати штовхаючим гвинтом.Apostolo 1984, p. 89. S-66 короткі, фіксовані крила і мав турбовальний двигун Lycoming T55 потужністю 3400 к.с. Машина мала швидкість 370 км/год з можливістю розганятися до 460 км/год на короткі періоди.Landis and Jenkins 2000, p. 21.

Армія підписала контракти з Lockheed і Sikorsky на подальші дослідження 19 лютого 1965. 3 листопада 1965 армія визнала переможцем програми СППВП Lockheed. Армія вважала розробку Lockheed менш витратною, з можливістю швидкого випуску і такою яка має менше технічних ризиків ніж Rotorprop Сікорського.

Розробка S-67 Після призупинення програми системи провідної повітряної вогневої підтримки, Сікорський запропонував озброєну версію SH-3 Sea King (Sikorsky S-61). Після деяких проблем з СППВП, компанія розробила проміжний, швидкісний, ударний вертоліт під назвою Sikorsky S-67 Blackhawk у 1970.Apostolo 1984, p. 89. Проєктні роботи над S-67 було розпочато у листопаді 1969 з випуском прототипу у лютому 1970. Вперше у повітря Blackhawk піднявся 20 серпня 1970.Yamakawa, et al. 1972, p. 1.

S-67 мав п'ятилопатеві несучий і хвостовий гвинти. Несучий гвинт було взято від S-61, але він був модифікований, було встановлено обтічник втулки, закінцівки лопатей несучого гвинта і спеціальне зчленування «alpha-1» яке було додано до органів управління несучого гвинта для збільшення загальної чуттєвості рискання чим збільшило діапазон рискання. Метні 20° закінцівки лопатей несучого гвинта допомагали подолати явище яке мало назву кратне коливальної доріжки, яке викликало зміну закінцівки доріжки на високих числах Маха.Leoni, Ray. Black Hawk: The Story of a World Class Helicopter, p. 70. American Institute of Aeronautics and Astronautics, 2007. ISBN 978-1-56347-918-2. Це дозволило S-67 досягти і утримувати велику крейсерську швидкість. Для зменшення лобового опору, стійки основного шасі прибиралися у крилові спонсони. Вертоліт мав гальма швидкості на крилахYamakawa, et al. 1972, p. 49. які допомагали скинути швидкість або збільшити маневреність.

S-67 мав пересувний дисплей-мапу, органи управління радіостанцією і системи нічного бачення. Озброєння складалося з тактичної збройної турелі (TAT-140) з гарматою і 16 ПТКР TOW, НАР або ракет AIM-9 Sidewinder. Blackhawk мав два двигуни General Electric T58-GE-5 потужністю .

Історія використання

Оцінювання і рекорди S-67 Blackhawk, разом з Bell 309 KingCobra, взяв участь у серії льотних випробувань у 1972 для армії США.Verier, Mike. Bell AH-1 Cobra, p. 138. Osprey Publishing, 1990. ISBN 0-85045-934-6. Жоден з них не було обрано на заміну AH-56 Cheyenne. Натомість, армія вирішила створити нову програму — Сучасний ударний вертоліт, яка привела до появи AH-64 Apache через кілька років.

Під час різних маркетингових турів S-67 виконував різні аеробатичні маневри, в тому числі бочки, перевороти і петлі. S-67 заробив репутацію дуже рівного і чуттєвого у керуванні, не дивлячись на розміри і швидкість.

Під пілотування льотчиків-випробувачів Курта Кенона та Бірона Грехема, S-67 встановив два світових рекорди швидкості класу E-1 14 грудня 1970 пролетівши зі швидкістю відстань у 3 км і зі швидкістю відстань від 15 до 25 км 19 грудня 1970. Ці рекорди протрималися 8 років.

У 1974 S-67 отримав 1,1 м гвинт фенестрон замість звичайного хвостового гвинта. S-67 це гвинт пройшов 29 годин льотних випробувань для порівняння зі звичайним гвинтом.Cocke, Karl E. Department of the Army Historical Summary: FY 1974, Chapter XI . U.S. Army Center of Military History, 1978. У такій конфігурації вертоліт досягнув швидкості у 370 км/год. Оригінальний хвостовий гвинт і вертикальний кіль було повернуто у серпні 1974.

Аварія і подальше існування Єдиний прототип S-67 розбився при виконанні пілотажу на малій висоті на авіашоу у Фарнборо у вересні 1974. Під час бочки на малій висоті, ніс виявився надто близько до землі для безпечного виконання маневру. Вертоліт врізався у землю і одразу спалахнув. Льотчик-випробувач Стю Крег загинув від удару, а другий пілот, Курт Кенон, помер від поранень через дев'ять днів.Great Britain 1976.Після цієї аварії розробка  S-67 була припинена.Donald 1998. p. 845.

Армія США надала назву Black Hawk вертольоту Sikorsky UH-60 Black Hawk.

Льотно-технічні характеристики (S-67 Blackhawk)

Див. також

Примітки

Джерела Витяги з тексту Historic U.S. Army Helicopters — Modern era helicopters Apostolo, Giorgio. The Illustrated Encyclopedia of Helicopters. New York: Bonanza Books. 1984. ISBN 978-0-517-43935-7. Donald, David. «Sikorsky S-67, S-69 and S-72».The Complete Encyclopedia of World Aircraft. New York: Barnes & Noble Books, 1998. ISBN 978-0-7607-0592-6. Great Britain. Sikorsky S-67 Blackhawk N671SA: Report on the Accident at Farnborough, Hampshire, England on 1 September 1974 . Aircraft accident report, 1/76. London: H.M.S.O., 1976. ISBN 0-11-511433-5. Landis, Tony and Dennis R. Jenkins. Lockheed AH-56A Cheyenne. Warbird tech series, v. 27. North Branch, MN: Specialty Press Publishers and Wholesalers, 2000. ISBN 1-58007-027-2. Yamakawa, George M., Albert L. Winn, Raymon B. Smith, Roy J. Anderson, Jr., and Warren E. Griffith, II. Attack Helicopter Evaluation, Blackhawk S-67 Helicopter. Ft. Belvoir: Defense Technical Information Center, July 1972. Retrieved on 22 December 2010.

Посилання

Sikorsky S-67, First Blackhawk on helis.com