Переспа — гідрологічний заказник місцевого значення. Об'єкт розташований на території Звягельського району Житомирської області, ДП «Ємільчинське ЛГ», Жужельське лісництво, кв. 5, вид. 1—13.
Площа — 117 га, статус отриманий у 2008 році.
Заказник являє собою мозаїчний комплекс заболочених та суходільних березових та сосново-дубових лісів, розділених мережею меліоративних каналів. Ця територія має важливу водорегілюючу роль для розташованого неподалік заказника Токов мох.
Лісова рослинність заказника розподіляється наступним чином:
У виділі 2 у деревостані переважає береза повисла, також зростають сосна, осика, дуб звичайний. У трав'яному покриві переважають осоки трясучковидна, здута та гостровидна. На окремих ділянках переважають комиш лісовий та ситник розлогий.
У деревостані виділу 3 зростають береза повисла та осика з домішкою сосни та дуба звичайного. У підліску та трав'яному покриві зростають крушина ламка, чорниця, буяхи, молінія голуба, зелені мохи.
У деревостані виділу 4 переважають сосна звичайна та дуб звичайний з домішкою берези повислої та осики. У підліску та трав'яному покриві зростають крушина ламка, чорниця, рододендрон жовтий, осока трясучковидна. Тут зростають рідкісні види, занесені до Червоної книги україни: плаун колючий, любка дволиста, осока затінкова.
У деревостані виділу 6 переважає береза повисла, також зростають вільха чорна, осика, дуб звичайний. Рослинність виділу утворилась внаслідок осушення болота. У трав'яному покриві зростають чорниця, молінія голуба, багно болотне, зелені мохи. У виділах 7, 8, 9 і 10 також зростають березові ліси на підсушених болотах. У їх підліску і трав'яному покриві трапляються крушина ламка, молінія голуба, чорниця, ситник розлогий.
Окрім лісів у заказнику представлені канали з водною рослинністю та лучні сіножаті.
Меліоративні канали у багатьох місцях перекриті бобровими загатами, що спричиняє підтоплення прилеглих териорій та відновлення болотних екосистем. Серед водної рослинності каналів виявлено рідкісний комахоїдний вид, занесений до Червоної книги України — пухирник малий.
У виділах 2, 5, 7, 13 представлені вологі торф'янисті луки (сіножаті), на яких домінують осока чорна, осока жовта, осока просяна, комиш лісовий, пахуча трава звичайна. Значну участь у створенні травостою беруть жовтець їдкий, дзвінець великий, коронарія зозуляча, дзвоники розлогі. На цих ділянках трапляються види рослин, занесені до Червоної книги України: зозульки травневі, м'ясо-червоні, плямисті і Фукса, півники сибірські, косарики черепитчасті, осока затінкова, а також регіонально рідкісний вид тирлич звичайний. Для збереження сіножатей як напівприродних лук та збереження пов'язаних з ними рідкісних видів необхідно застосовувати режим щорічного сінокосіння. Природне поновлення лісової рослинності на цих ділянках призведе до зникнення лучних видів.
Тваринний світ заказника типовий для Центрального Полісся. Його особливістю є значні популяції ссавців, вов'язаних з водно-болотними угіддями: у водоймах мешкають бобер, видра річкова, норка європейська, ондатра. Територія заказника є улюбленим місцем перебування свині дикої, лося та вовка.
Примітки
Джерела
фонд Житомирської області: довідник / [О. О. Орлов та ін.] ; за заг. ред. О. О. Орлова ; Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екол. та природ. ресурсів Житомир. ОДА. - Житомир; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. - 403, с. : іл., табл. — С. 282-284