Клунище — гідрологічний заказник місцевого значення. Об'єкт розташований на території Малинського району Житомирської області, ДП «Малинське ЛГ», Слобідське лісництво, кв. 7, вид. 2, 5; кв. 8, вид. 8; кв. 9, вид. 1.

Площа — 63 га, статус отриманий у 1982 році.

Охороняється високотравне сильно обводнене болото у замкнутій безстічній улоговині площею близько 24 га, оточене лісом.

Найбільш типове рослинне угруповання суходільної частини заказника — середньовікові соснові ліси крушиново-чорнично-зеленомохові. У їх деревостані переважає сосна звичайна з домішкою берези повислої та дуба звичайного, який місцями утворює підріст до 4 м. заввишки. У підліску зростають крушина ламка та горобина звичайна. Проективне покриття трав'яного покриву становить 50-70%, він представлений такими видами: чорниця, брусниця, верес звичайний, орляк звичайний, молінія голуба, перестріч лучний.

Значні площі також займають угруповання соснових лісів зеленомохових та орляково-зеленомохових. У них краще виражений підріст дуба, ніж в попередньому угрупованні і практично відсутній підлісок. Проективне покриття трав'яного покриву в зеленомоховому угрупованні складає 10-30%, у ньому зростає переважно брусниця з домішкою орляка звичайного, ожики волосистої, перестріча лучного, чорниці, вероніки лікарської. В орляково-зеленомоховому угрупованні проективне покриття трав'яного покриву значно більше, у ньому домінує орляк звичайний. В обох угрупованнях сформувався суцільний моховий покрив з проективним покриттям 70-90%, у ньому переважають зелені мохи: червоностебловик Шребера та дикран багатоніжковий.

Значну цінність мають середньо-та старовікові грабово-дубові та грабово-дубово-вільхові ліси. У першому ярусі їх деревостану зростає дуб звичайний, як домішка трапляються ясен високий, в'яз шорсткий, клен гостролистий. Другий ярус утворює граб звичайний з домішкою яблуні лісової та груші звичайної. Підлісок не виражений, а підріст деревних порід поодинокий. У цих лісах представлені рослинні асоціації грабово-дубових лісів волосистоосокові, зеленчукові, копитнякові, яглицеві, зірочникові. Крім домінуючих видів у трав'яному покриві зростають костриця велетенська, осока лісова, осока пальчаста, пижмівка звичайна, воронець колосистий тощо. У листяних лісах заказника виявлено 3 види орхідей, занесених до Червоної книги України: любка зеленоквіткова, коручка морозниковидна та гніздівка звичайна.

Найбільшу цінність у заказнику має відкрите евтрофне болото. У його центральній частині переважають очеретяні угруповання, ближче до берегів — прибережноосокові та прибережноосоково-очеретяні. До відкритого болота примикають ділянки лісових боліт, у яких представлені рідкісні для Житомирського Полісся угруповання чорновільхових лісів гадючникових та болотнопапоротевих. Ділянки вільного водного дзеркала на цьому болоті практично відсутні. Глибина у центральній частині — 50-60 см. Важкопрохідність болота створює сприятливі умови для копитних — лося, свині дикої, а також водно-болотних птахів. На болоті мешкає велика популяція бобра.

Примітки

Джерела

фонд Житомирської області: довідник / [О. О. Орлов та ін. ; за заг. ред. О. О. Орлова ; Житомир. облдержадмін., Житомир. облрада, Департамент екол. та природ. ресурсів Житомир. ОДА. - Житомир ; Новоград-Волинський : НОВОград, 2015. - 403, с. : іл., табл.] — С. 241-244